Читати книгу - "Вовки Кальї. Темна вежа V"

до комали. Якби «комалу» внесли до цього повного словника, то першим значенням (за умови, що тлумачення розподіляли від найбільш до найменш вживаного) був би «сорт рису, що росте на східному краї Всього світу». Другим — «статеві зносини». Третім був би «сексуальний оргазм», наприклад, «Ти отримала комалу?» (У відповідь партнер сподівався почути: «Еге ж, я кажу спасибі, велику-велику комалу»). «Мочити комалу» означає поливати рис у засушливу пору року, а ще мастурбувати. Комала — це початок великого й веселого обіду, наприклад, сімейного (не сама гостина, а та мить, коли починають їсти). Чоловік, який швидко лисіє (як Ґерет Стронґ цьогоріч), іде в комалу. Спаровування тварин — волога комала. Кастровані тварини — суха комала (чому — хтозна). Незаймана дівчина — зелена комала, жінка, в якої менструація, — червона комала. Старий, який більше не може кувати залізо, — прикро, але м’яка комала. «Стояти комалу» означає утаємничувати. Сексуальні конотації цього слова зрозумілі, але чому кам’янисті сухі річища річок на північ від містечка відомі як канави комали? Або чому виделку іноді називають комалою, а от ложку чи ніж — ніколи? Сто сімдесят вісім значень цього слова, напевно, не набереться, але сімдесят точно є. А якщо враховувати різні словосполучення, то вдвічі більше. Одне зі значень, яке, напевно, входить до першої десятки, — саме те, що отець Каллаген назвав «шмузингом». Фраза звучала б так: «піти Стерджис комала» чи «піти Брин комала». Буквально — зустрітися з усією громадою.

Протягом наступних п’яти днів Роланд і його ка-тет намагалися продовжити розпочате на терасі Тукового магазину. Попервах справа йшла туго («З тим самим успіхом можна розпалювати багаття вологими трісками», — сердито сказала Сюзанна після їхньої першої спроби), але поступово фолькен стали до них підходити. Чи принаймні розохотилися. Щовечора Роланд і Діни поверталися до будинку отця Каллагена. Удень чи надвечір Джейк повертався на ранчо «Рокінг Б». Енді зустрічав його там, де дорога, що вела на ранчо, відгалужувалася від Східного шляху, і супроводжував решту шляху, щоразу вклоняючись зі словами: «Добрий вечір, сеу! Хочеш почути свій гороскоп? Цю пору року часом називають Чар’ю Жнивами! Ти зустрінеш давнього друга. Про тебе тепло думає якась молода леді!» Тощо, тощо.

Джейк знову запитав Роланда, чому він так багато часу проводить з Бенні Слайтменом.

— Ти скаржишся? — у свою чергу спитав Роланд. — Він більше тобі не подобається?

— Подобається. Але, Роланде, я мав би робити щось більше, крім стрибати в сіно, навчати Юка стрибків з переворотом чи змагатися в тому, чий «млинець» довше прострибає по річці. Думаю, ти маєш дати мені якесь завдання.

— Більше нічого робити не треба, — відповів Роланд. А потім, неначе йому спала запізніла думка: — І більше спи. Хлопчики, поки ростуть, мають багато спати.

— Чому я ночую там?

— Тому що мені це здається правильним. Я хочу, щоб ти тримав очі і вуха відкритими та розповідав мені про все, що тебе насторожить чи видасться незрозумілим.

— Слухай, друзяко, а хіба за день ми тобі не набридаємо? — спитав Едді.

Вони справді провели ці наступні п’ять днів разом, і дні були довгими. Їздити верхи на конях сея Оверголсера швидко втратило новизну. Як і скарги на біль у м’язах і мозолі на сідницях. Під час однієї з цих поїздок, коли вони наближалися до місця, де на них чекав Енді, Роланд запитав у Сюзанни, чи вона не думала про аборт як спосіб розв’язати її проблему. 

— Ну, — відповіла вона, пильно подивившись на нього, — не брехатиму, я над цим міркувала.

— Забудь про це. Жодних абортів.

— Можеш пояснити чому?

— Ка, — сказав Роланд.

— Кака, — доповнив Едді. Жарт був давній, але всі троє розсміялися, і Роланд охоче приєднався до них. Більше ніхто не порушував тієї теми. Роланд не був схильний до ілюзій, але це його тішило. Небажання Сюзанни обговорювати Мію і дитину, що мала з’явитися на світ, було йому на руку. Схоже, деяких речей вона воліла не знати, щоб почуватися безпечніше.

Втім, хоробрості їй не бракувало ніколи. Роланд не сумнівався, що рано чи пізно вона почне розпитувати. Та після того, як квартет (квінтет, рахуючи Юка, який усюди супроводжував Джейка) п’ять днів поспіль вербував собі прихильників у містечку, Роланд почав відправляти її вдень до Джефордсів, щоб вона повчилася метати тарілку.

За вісім днів, після їхньої тривалої нічної розмови на ґанку будинку священика — розмови, що закінчилася о четвертій ранку, — Сюзанна запросила їх на ферму Джефордсів, щоб показати, чого вона вже навчилася. «Це ідея Залії, — сказала вона. — Мабуть, вона хоче знати, чи я гожуся».

Роланд знав: щоб отримати відповідь на це питання, йому достатньо було спитати саму Сюзанну. Але водночас йому було цікаво. Приїхавши на ферму, вони побачили, що на задньому ґанку зібралася вся родина й кілька Тіанових сусідів: Хорхе Естрада з дружиною, Дієґо Адамс (у чапсах), Хав’єри. Вони нагадували глядачів на тренуванні гравців у очки. Рунти Залман і Тія стояли збоку, витріщаючись на все це зібрання широко розкритими очима. Енді теж був там, тримав на руках Аарона, який спав.

— Роланде, ти ж хотів зберегти все це діло в таємниці? Сюрприз! — поплескав його по плечі Едді.

Роланд не втратив незворушного виразу обличчя, хоча вже зрозумів, що його погрози ковбоям, які бачили, як сей Айзенгарт метала тарілку, пішли псу під хвіст. У селі всі пліткували. Плескати язиками любили скрізь: і в прикордонні, і в бароніях. «Принаймні ці базікала поширять чутку, що Роланд — крутий хлопець, сильний комала, — подумав він. — І що з ним краще не зв’язуватися».

— Хай уже буде як є, — відповів він. — Мешканці Кальї ще з часів царя Гороха знають, що Сестри Орізи кидають тарілку. А якщо довідаються, що Сюзанна теж уміє, і то добре, може, це тільки на краще.

— Сподіваюся, що вона, ну, не облажається, — сказав Джейк.

Роланда, Едді і Джейка шанобливо привітали, коли вони піднімалися на ґанок. Енді сказав Джейкові, що за ним страждає юна леді. Джейк зашарівся і відповів, що, як Енді не від того, він не хотів би про таке знати.

— Як скажеш, сеу.

Джейк піймав себе на тому, що роздивляється слова й цифри на грудях Енді, схожі на сталеве татуювання, і знову думає, чи справді він потрапив до цього світу роботів і ковбоїв, чи це просто якийсь напрочуд яскравий сон.

— Я сподіваюся, що дитинка скоро прокинеться. І заплаче! Бо я знаю кілька колискових…

— Стули пельку, рипучий сталевий бандите! — сердито обірвав його Тіанів дідо. І Енді замовк, але спершу вибачився перед старим