Читати книгу - "Третя крапля магії, Лариса Лешкевич"

Голова гула, все тіло ломило від болю.

Айна раптом зрозуміла, що рвана сорочка нічого не прикриває, а руки Теумара, звільняючи її від стебел, безсоромно торкаються живота, стегон, ніг... Вона мимоволі сіпнулася.

– Потерпи трохи, – вгадавши її думки, пробурмотів Теумар, – іншого способу немає.

Одяг Айни лежав на траві, там, де вона її скинула перед купанням.

Завершивши роботу, Теумар, більше не дивлячись на Айну, зібрав шматки стебел і склав з них багаття.

– Це знищить рештки магії і тобі стане легше! – сказав він, підпалюючи купу, – знову ми потрапили в пастку невідомих чар ...

Думки про те, що Айна причетна до того, що сталося з ним, тепер здавалося безглуздим. Адже вона й сама мало не загинула.

– Так! – тьмяно погодилася Айна і потяглася до свого одягу, – я пішла одягатися, а тут з землі ця погань полізла і кинулась на мене. Мені здалося, що це кінець.

Вона не наважилась ось так, одразу, сказати йому правду.

– Мені теж, – похмуро відповів Теумар, радість якого випарувалася так само раптово, як і виникла. Його знову почали долати сумніви.