Читати книгу - "Василь Стус: життя як творчість"

І. Гелем взяте Б. Захаровим 1997 р. // Архів Харківської правозахисної групи (далі —ХПГ). — С. 4—5; Цитується за: Борис Захаров. Нарис історії дисидентського руху в Україні (1956—1987). — С. 84—85.

415

Михайлина Коцюбинська. «Доброокий» // Доброокий. — С. 108.

416

Авдіо-інтерв'ю з М. Горинем взяте Б. Захаровим 1997 р. // Архів ХПГ. — С. 5; Цит. за: Борис Захаров. Нарис історії дисидентського руху в Україні (1956—1987). — С. 84—85.

417

Там само. — С. 86.

418

Івана Світличного заарештували дорогою зі Львова до Києва.

419

Дружина Івана Дзюби.

420

Леоніда Світлична. Поруч з Іваном //Доброокий. — С. 27—29.

421

Леонід Селезненко // Нецензурний Стус. Частина 1. — С. 253.

422

Юрій Якутович — художник фільму «Тіні забутих предків».

423

Іван Дзюба // Нецензурний Стус. Частина 2. — С. 243

424

У спогадах різних людей ця мить зафіксувалася по-різному. Комусь, як Іванові Дзюбі, згадується, що саме Стус закликав присутніх встати на знак протесту. Михайлина Коцюбинська ж у своїх спогадах пише, що заклик протестувати проти тиранії належить Вячеславу Чорноволу, а Василь Стус лише розвинув тему.

425

Іван Дзюба // Нецензурний Стус. Частина 2. — С. 243—244.

426

Роман Корогодський // Нецензурний Стус. Частина 2. — С. 83.

427

Іван Дзюба // Нецензурний Стус. Частина 2. — С. 243.

428

Там само. — С. 245.

429

Світлана — Світлана Кириченко, дружина Юрія Бадзя.

430

Василь Стус. Твори. T. 4. — С. 374—375.

431

До речі, в Росії в різний час були специфічні правозахисники, які «мотали» термін «за Леніна», за відстоювання його поглядів і правдивого ленінізму. Особливо популярними ленінські ідеї були в середовищі робітничого класу, де жила віра, що Ленін робив революцію для того, «аби робітникам жилося добре», а його послідовники зрадили його ідеалам.

432

Трудова книжка Василя Стуса. — Зберігається в архіві родини поета.

433

Леонід Селезненко // Нецензурний Стус. Частина 1. — С. 251—252.

434

Микола Самійленко // Нецензурний Стус. — С. 327—328.

435

Наприкінці серпня Василь їздив до батьків, а Валя відпочивала в будинку відпочинку, путівку куди випадкового отримала на Київському механічному заводі, де працювала інженером-конструктором. Див.: Валентина Попелюх // Нецензурний Стус. Частина 2. — С. 29—31.

436

У листі до Віктора Дідківського від 23 жовтня 1965 р. Стус зокрема пише: «у свій старий будинок т. Шамоти, де було чимало спроб професійного повчання — як краще підтримувати вогонь і тримати візка, аби не перекинувся і надміру не засолодив перепахчений нюх хитрющим солодом СО (здається). Цей візок крупнозернистого шлаку я сподіваюся через місяць, з 25 листопада, возити парокінню. Може, візок буде легшим, хоч — чисто логічно (це вже вплив „Носорога“ Йонеско) — другий кінь може й „сачконути“». — Див. Василь Стус. Твори. T. 6: ч.2. — С. 37.

437

Дмитро Горбачов// Нецензурний Стус. Частина 1. — С. 2.

438

Роман Корогодський // Нецензурний Стус. Частина 2. — С. 86.

439

Див., зокрема: Михайлина Коцюбинська. У свічаді пам'яті // Не відлюбив свою тривогу ранню. — С. 130.

440

Леоніда Світлична. «Не можу я без посмішки Івана…» // Не відлюбив свою тривогу ранню. — С. 88.

441

Василь Стус. Твори. Т. 1: кн. 1. — С. 93—94.

442

Леоніда Світлична. «Не можу я без посмішки Івана…» // Не відлюбив свою тривогу ранню. — С. 88.

443

Роман Корогодський // Нецензурний Стус. Частина 2. — С. 89.

444

Михайлина Коцюбинська // Нецензурний Стус. Частина 2. — С. 60.

445

Іван Дзюба // Нецензурний Стус. Частина 2. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2003, С. 255.

446

Інтерв'ю В. Чорновола газеті «Молода гвардія» від 24 червня 1990 р. // Петро Шелест: «Справжній суд історії ще попереду…» — С. 702.

447

Михайло Горинь // Нецензурний Стус. Частина 2. — С. 264.

448

Трудова книжка Василя Стуса.

449

Автобіографія Василя Стуса. — Рукопис зберігається в архіві Гуманітарного центру Василя Стуса.

450

Василь Стус. Твори в чотирьох томах (шести книгах). З додатковими 5 і 6 (у двох книгах) томами. Том 4. — Л.: ВС «Просвіта», 1994, С. 381—397.

451

Там само. — С. 259—346.

452

Там само. — С. 260.

453

Там само. — С. 382.

454

Там само. — С. 394.

455

Там само. — С. 397.

456

Див.: Леоніда Світлична. Поруч з Іваном // Доброокий. Спогади про Івана Світличного. — К.: Час, 1998, С. 31.

457

Там само. — С. 30.

458

Позиція Василя Стуса щодо цього була доволі непослідовною. Усвідомлюючи правильність позиції І. Світличного і загалом підтримуючи її, поет ставав справжнім радикалом, як тільки стикався з яким-будь виявом несправедливости щодо конкретної людини.

459

Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод: В 4 томах. Т. 1: Особистості / Упорядник Є. Захаров. — Харків: Фоліо, 2001, С. 172.

460

Там само. — С. 172—173.

461

Трудова книжка Василя Стуса.

462

Карл Брюллов назвав поміщика Енгельгардта «свиньей в торжковских туфлях», коли був у нього в справі викупу Шевченка з кріпацтва.

463

Микола Холодний часто відвідував Київ і часто зупинявся у квартирі Стусів на вул. Львівській, 62, кв. 1. 1967 року батьки Валі з сестрою Олександрою переїхали жити на Воскресенський масив, де В. К. Попелюх — тесть поета — отримав двокімнатну квартиру. Від того часу друзі зупинялися в невеличкій двокімнатній квартирі Василя й Валі дуже часто. Проте молоду жінку особливо «діставав» саме Холодний, брудні шкарпетки якого часто бували розкидані всією квартирою.

464

Євген Плужник. Вибрані поезії. — К.: Радянський письменник, 1966.

465

Мова про Євгена Сверстюка.

466

Лист Василя Стуса до Панаса Заливахи від 15.11.1966 р. // Василь Стус. Твори: Том 6: кн. 2. — С. 39—41.

467

Лист Василя Стуса до Богдана Гориня від грудня 1966 — січня 1967 р. // Василь Стус. Твори: Том 6: кн. 2. — С. 42.

468

Іван Калиниченко згадує, що коли він наприкінці 1960-х приходив до Василя Стуса в гості, то скільки б вони не розмовляли, стільки було чути крик і плач малого.

469

Мова, імовірно, про Леоніда Селезненка або Миколу Холодного.

470

1967-го Василь Стус працював над перекладом віршованих частин п'єси Бертольда Брехта «Життя Галілея», яку на українську переклала Зінаїда