Читати книгу - "Темнота"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
— Учора, — каже Шпанов.
— Що значить учора? — перебиває його Мороз…
— Прийшла телеграма, — каже Шпанов.
— А? Телеграма? У Москву? Давай, давай! Що ж! Москва так Москва! І графа мого шльопнули. Правда, сила? Не нам з тобою пара! І Ягоду зсадив з трону — ха-ха-ха! Знаєш, чому пішов Ягода? За графа! Хотів, мовляв, переворот — ха-ха-ха! Жарко, жарко, товаришу Шпанов, у нашому холодному Сибірі, але нічого! Виживемо! А Ягода, кажеш, все таки пішов? Пішов. Мусів! Лий, Шпанов!
Мороз налив дві склянки і вони випили. Світ став поволі обертатися, буря за стінами стала тихнути, плянета почала крутитися легше.
— А хто ж тепер так би мовити, на місце залізного? — запитав Мороз. — Не може ж бути сам центр порожнім.
— Ніби й не знаєте, — каже Шпанов підбадьорений.
— Як його знати? Я ж там не засідаю.
— Та ж той… Микола Іванович, — вимовив Шпанов.
— Що за такий Микола Іванович?
— Та ж Єжов! — майже викрикнув Шпанов. Мороз витріщив очі:
— А хто ж це такий той Єжов?
— Як же не знаєте? Член же ЦК, ЦЦК, товариш наркома хліборобства.
— А! Рудий! Маленький! Комариний кривий носик! Знаю. Як не знати! — Вирвалось у Мороза. — Браво! Знав старий, що так буде, прийде, казав, вона така і возсяде на троні. Дев'ятий вал! Ха-ха-ха! Ну! Наливай же!
Налили знов по склянці, і коли Шпанов підняв свою, і намірився пити, він на хвилинку зупинився і зміненим, притихлим, інтимним голосом, ніби крізь туман, проговорив до Мороза:
— Товаришу майоре Мороз! Мені доручено супроводжувати вас до Москви. Через півгодини відлітаємо!
1948-55
Примітки
1
Заключонниє
2
Робоча сила
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Темнота», після закриття браузера.