Читати книгу - "Спадкоємці Віанди, Олена Гриб"

– Дядько правду сказав, асіанко. Вбивають за будь-що. Якщо Азаль винна у смерті Сенріка, кого це зачепить, крім неї?

Жасмин облизнула забруднені шоколадом пальці і дістала серветки.

– Чоловіка? – припустила, з жалем спостерігаючи, як зникає їжа.

– Б’єна. Ким би не була Азаль, за її появу відповідальний Б’єн Зарек. Якщо її ославлять як убивцю, йому теж сповна дістанеться поганої слави.

– Та що він може зробити? – зневажливо відмахнулася Жасмин. – Вивезти її з Віанди? За бажання вона й сама втече, бо в розшук її ніхто поки не оголошував.

– Убивцю легко перетворити на жертву. – Ален упіймав тістечко з кремовою трояндою і простягнув як компенсацію за змарновану їжу. – Не дивись так, Жас. Це звична річ. Не віриш? Згадай історію.

– Ти за кермом, Роксе, – зітхнула Жасмин. – Гаразд, врятуємо кого-небудь… Або покатаємось, бо деяких персон рятувати зовсім не хочеться. З іншого боку, «Олімпікус» та його продукція сидять у мене в печінках. Добре, вмовив. І тільки посмій подряпати машину!