Читати книгу - "Вороги чи майбутні коханці, Mary Kons"

-Ти кудись їдеш, Максиміліан?-почув голос батька з кухні.

-Так. Не думав, що я маю тобі звітувати.

-Зовсім ні. Але з тобою їдуть Катя і Каміла.

Схоже,ця ідея  подобалася сестрам не більше ніж мені. Бо Катя почала кашляти, напевно лимонад не в то горло пішов,а Каміла ж здивовано округлим очі.Після того, як вона вранці залетіла у ванну, ми так і не розмовляли. Хоча, під час поїздки я декілька разів зловив її погляд на собі у дзеркалі заднього виду. Тільки щойно вони перетиналися як вона відводила очі. 

-Тату,не думаю що хотіла б поїхати. Я втомилася за сьогодні. Та й Каміла думаю що також.-сказала Катя.

-І я також не маю нічого проти але...це не літературний вечір.Двом зразковим студентам там буде надто незвично і взагалі не добре.-сказав я.

-Це не обговорюється,Максиміліан. Як би мені не хотілося, але на жаль ти старший син і чудово сам розумієш що ти-це друге відображення мене. Просто серед молоді. Нехай усі познайомляться з Камілою. Я знаю від ректорів що в університеті тебе поважають і не тільки в твоєму. І про твої нічні прогулянки містом я також в курсі. І про це ми ще поговоримо.Нехай усі знають що вона тепер член нашої сім'ї і буде присутня всюди там де і ви. Та й до того ж їй потрібно знайти друзів. Нехай ти введеш її у свою компанію,а Катя у свою.

-Ти ж сам казав що мої друзі не є відповідними.-сказав я.

-Це так. Але зауваж що я змирився з цим. І Божена з Віктором є дітьми мого партнера. Тому ти не сперечаєшся і береш сестер з собою. На цьому розмову закінчено. А якщо ні-сидите всі втрьох вдома.

-Гаразд.-роздратовано сказав я.-Тоді якщо вони зберуться за  годину,їдуть. А якщо ні то на жаль я не беру їх. Час-гроші. Ти ж мені це казав.

-Я радий що ти хоча б щось запам'ятав з моїх щоденних виховних робіт з тобою. Жаль тільки що розум у тебе так і не появився.

Я свердлив очима батька,навіть не помітив коли я опинився біля столу і сперся руками на крісло навпроти нього. Наші переглядання тривали до моменту,коли мій телефон завібрував від дзвінка. А був це Влад.

-Алло.-відповів я і вийшов на терасу.

-Чувак,ти не забув? За дві години в мене вдома. Бо в тг не заходиш.

-Памятаю. Слухай,Божена не хоче залишитися вдома до самої вечірки? Тобто не їхати на гонку.

-Їй це не сподобається ,так що думаю не захоче. А що?

-Та....батько. Тепер я на вечірку їду не сам.

-Невже наречену знайшов? Я в серіалах таке бачив, хоче віддати заміж за контрактом?

-Та ну. Ти що. Не доведи Господь. Я на місці все поясню. А,і мій другий моцик у тебе вдома ще на місці?

-Звичайно ж. Ну,можливо трохи не на колесах...

-Влад. Не блефуй.

-Добре. Чекаю. За дві години зустрінемося. І побачиш свій моцик.