Читати книгу - "Втрачена пара, Алена Бондар"

Глава 11. Марк

Глава 11

 

-- Так, я у раю! – з цими словами Матвій із хлопцями завалилися до нічного клубу під назвою «Все для вас».

-- Тут не посперечаєшся, – вторив йому Марк, розглядаючи чарівниць на танцмайданчику.

Відразу зазначив, що сюди ходять, як перевертні, так і люди, навіть пару відьом встиг помітити. Їхня трійця поки була нікому не знайома, на них не звертали уваги, а хлопці розглядали, що їм може запропонувати цей заклад. Їм його порадили, можна сказати не дарма. На сцені витанцьовували напівголі дівчата, досить великий вибір спиртного. Звичайно ж вишенькою на торті були віп-кімнати на другому поверсі.

-- Пішли за столик спочатку, – запропонував Матвій усім, рушивши у віп-зону. Там музика була тихіша, можна було говорити, а не перекрикувати баси. Хлопці зробили замовлення та розкинулися на дивані.

– Що, за свободу? -- запропонував тост Марк.

Звичайно, всі відповіли згодою. Приблизно через пів години у їх бік вирушила група перевертнів на чолі зі Свеном.

-- О, які люди. Вже повернулися? -- спитав Свен підходячи до столу.

-- Я бачу ти радий нашій зустрічі? -- запитав Марк.

– А чого сумувати? Ми не з порожніми руками, зараз дівчаток запросимо, – сказав Свен, стежачи за реакцією парубків.

– З цього треба було починати, – відбив Матвій.

– Пай, поклич красунь. Сьогодні відзначатимемо повернення хлопців, – за кілька хвилин за столом сиділа велика компанія, а дівчата були справді симпатичні.

-- Красуне, йди до мене, – сказав Матвій одній з чарівниць та посадив до себе на коліна, інші дівчата розсілися поміж хлопцями.

Отак й почалося повернення цієї трійці до міста. Неймовірно та навіть зі Свеном було про що поговорити, а всі гострі кути пом'якшували дівчата. Матвій не соромлячись заліз руками під спідницю тієї, що сиділа на колінах. На довго його не вистачило, і буквально за годину він сказав.

– Все, мила ходімо, відзначатимемо моє повернення приватно, -- сказав уже підводячись та повів її на другий поверх.

Міха теж був зайнятий, поцілунками з іншою дівчиною. А Марк вирішив спуститися до бару.

-- Налий мені віскі, -- сказав бармену Марк та повернув голову вліво.

А там було на що подивитися. На барному стільці сиділа брюнетка в червоній міні сукні та нудьгуючи проводила пальчиком по своєму декольте.

-- Сумуєш? -- підійшов до неї Марк, не міг не підійти, вона прям напрошувалася.

-- Так, -- просто відповіла дівчина, повернувшись до нього боком та подивилася оцінюючи.

-- Хоча, напевно, вже ні. – їй сподобалося, що вона бачить.

Матвій даремно не втрачав часу, як тільки за ним зачинилися двері кімнати, одразу потягнув за волосся на себе дівчину, його не збентежило, що він навіть імені її не знає. Це не обов'язково. Присунув її до стіни, відразу поцілував. Лише одна думка у нього виникла в ту мить, що на ній занадто багато одягу.

А тим часов у барі Марк визначився з ким проведе цей вечір. Та подумки проговорив, що найголовніше не злякати.

– Я, Кароліна, -- протягла дівчина руку Марку для знайомства. 

Але навіщо ця манірність. Марк за секунду нахилився та поцілував її. Спочатку акуратно, але як тільки відчув реакцію у відповідь, додав пристрасті. Вони обидва розуміли, що треба пересуватися, інакше секс відбудеться прямо на барній стійці при всіх. Пристрасть захопила їх обох, здорові думки вже не миготіли та все ж таки дівчина знайшла в собі сили відсунутися від нього, щоб запропонувати:

-- До мене? -- розуміючи, що рахунок часу йде на секунди.

– Поїхали, -- усе, що зміг вичавити з себе Марк.

Відправив повідомлення друзям, щоб не шукали його та рушив до виходу.

У клубі всі веселилися. Міха теж узявши за руку дівчину пішов у бік кімнат. Як так вийшло, що вони потрапили саме в ту де був Матвій, не зрозуміло. Увійшовши всередину, вони на хвилину зупинилися. Міха не знав, як сприйме друг їх вторгнення. Матвій в цей час тільки встиг роздягнути свою супутницю й повернувся на галас.

– Ви до нас? – подивився на друга.

-- Так, напевно, тут місця вистачить усім. Дівчата не проти? -- Міха прийняв дівчину за талію, подивився в очі, а там розгубленість.

-- Ні, я на таке не підписувалася! -- скрикнула дівчина та вискочила за двері.

Міха провів її поглядом, подивився на ту, що спокійно лежала роздягнена, але та, здається, навіть не збентежилася, що до їхнього полку прибуло.

-- Крихітка, ти ж не скривдиш мого брата, не залишиш його без уваги? -- провів рукою по щічці дівчини Матвій, щоб зрозуміти реакцію.

-- Ну...

Це все, що вона встигла сказати, Матвій її поцілував, показав жестом руки Міхі приєднатися. Хлопець трохи розгубився, але відразу зрозумів, що вечір може бути ще цікавішим, ніж він собі уявляв. Тим часом Матвій позбувся одягу, щоб дівчина побачила його у всій красі. Міха підійшов вже повністю оголений до диванчика, на якому розташувалась парочка, поцілував дівчину, а вона відповіла йому з усією пристрастю.

За кілька годин коли за дівчиною зачинилися двері, хлопці сиділи на дивані намагаючись усвідомити, що тільки-но сталося. Пили та думали. Це був перший такий досвід, ніхто не знав, чи потрібно коментувати те, що відбулося, чи краще просто промовчати.

-- З почином нас? -- заговорив першим Матвій.

Він був не з бояз, саме його -- нічого не збентежило. Міха був більш консервативний та зараз намагався визначити: йому сподобалося та треба повторити чи далі він один у полі воїн.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно