Читати книгу - "З журбою радість обнялась, Олександр Олесь"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Назву вірша із першого видання «Погребна пісня» у двох наступних замінено на «Жалібна пісня».
Лише у третьому виданні вірш «Хай його по-звірськи вбито…» надрукований під конкретизованою назвою «Кап[ітану] Шмідту», а в другому виданні замість «З ханською ордою» виправлено на «З царською ордою».
Окремі вірші зазнали змін, скорочень, і не завжди обгрунтовано. Микола Зеров у рецензії на друге видання збірки зазначав, що деякі виправлення слів і рядків зроблені гірше, перші редакції були влучнішими. Це, на його думку, стосується і рядка вірша «З журбою радість обнялась...»: «Із дивним ранком ніч злилась» замість більш музикального у першому виданні: «І бляск, і стума в той же час». На думку рецензента, поправки найбільше пошкодили віршеві «Нехай обдурений я сном…», де викинуто другу строфу із перехідним анафоричним словом «нехай», що порушило гармонійність вірша:
Нехай - але в душі моїй
Яка цвіла весна рожева!
Пахтіли, дихали дерева,
Літав пташечих звуків рій.
Чимало відмінностей мали окремі твори в рукописних автографах. Є навіть різні варіанти одних і тих же віршів.
Поезія «Чари ночі» досить розтягнута. Є варіанти цього вірша. Подаємо деякі з них за рукописом (ф. XV, № 427):
Мине весна - тоді ридай:
Усе життя для того,
А поки вільну волю дай
Для серця молодого.
Нехай цвіте, нехай живе
На струнах гра, співає,
Весиа його до себе зве,
Весна бенкет справляє.
Хмільне отруєне вино
З тобою чудо зробе,
Навік зостанеться воно
Й життя твоє оздобе.
Сміються, плачуть солов’ї
І б’ють піснями в груди:
«Цілуй, цілуй, цілуй її,
Знов молодість не буде».
…Чаруєш? Чари весняні
Шепочуть трави, листя.
Господар! Двері відчини,
Прийми до себе гістя.
26.IV.1904
В іншому рукописному автографі (ф. XV, № 691) є ще дві строфи, що не ввійшли до основного тексту:
Поки горить огонь в грудях
І світом ясним світе,
Кохання чистого в серцях
Самі зірвіть сі квіти.
Бо вітер буйний розмете
І полама розкоші.
Як ще в той час не продасте
Самі ви іх за гроші.
Три строфи з чорнового автографа вірша «Ходім відсіль, де радощів немає...» (ф. XV, № 671) у виданні були опущені:
Ходім туди, де жайворонки в згоді,
До сонця льот спинивши свій,
Співають гімн красі і вроді
З-над хмар в безодні світовій.
Ходім відсіль, з оцих туманів,
Тут лихо, смуток, стогін скрізь.
Тут дзвін невольницьких кайданів
Зливається з струмками сліз.
Ходім відсіль, бо тут не люде - скелі.
Тут людські груди кам’яні.
Біжім же з сірої пустелі
В поля зеленії, в гаї.
18.VIII.1905
________________
Олександр Олесь
З ЖУРБОЮ РАДІСТЬ ОБНЯЛАСЬ
книга I
300
Друкований текст для вичитування взято з:
Олександр Олесь. Твори в 2-х томах. Київ, «Дніпро», 1990.
т. 1: Поетичні твори. Лірика. Поза збірками. З неопублікованого. Сатира.
ISBN 5-308-00322-Х (т. 1)
ISBN 5-308-00537
Відмінна якість:
електронний текст книги повністю відповідає друкованому оригіналу!
© Вичитування, правка, форматування і оформлення: OpenBook, 2017
© Електронна бібліотека класики української та світової літератури «Відкрита книга»
2017
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «З журбою радість обнялась, Олександр Олесь», після закриття браузера.
