Читати книгу - "Сатира, Олександр Олесь"

 

Олесь О.

 

 

САТИРА

 

Із збірки «ПЕРЕЗВА»

 

 

«Вчора справили весілля…»

 

 

Вчора справили весілля,

А сьогодні на похмілля

Ми справляєм перезву.

 

Що там буде - не питаю,

А сьогодні погуляю,

Поживу.

 

Той на спину взяв Горпину,

Той натяг стару ряднину,

Той кожух…

 

Гей, од шлюбу аж до шлюбу

Погуляєм на всю губу,

На весь дух.

 

І пішло... Омелько в боки,

А Данило скоки, скоки,-

Аж гуде!

 

Стогнуть бубни, закаблуки,

А Микита став на руки

Та й іде!

 

Клим бряжчить в тарілку мідну,

Гриць циганам матір рідну

Продає.

 

Той схопив за полу тата

І до рук старого ката

Віддає.

 

А дитина пробігає:

«Люде, хатонька палає

Рік чи два!»

 

А музики! чики, чики,

Тупу, тупу черевики,

Перезва!

 

І Європа лупить очі:

І відкіль ці поторочі

Тут взялись?

 

Викидають різні штуки,

Показилися з розпуки,

Запились.

 

«По «Esels Platz» напідпитку…»

 

 

По «Esels Platz» 1 напідпитку

Іде козак в кобеняку...

Навколо справжній переляк.

З’явивсь у Відні кобеняк.

 

А вуса! вуса! - дві змії

Висять до самої землі;

Гадюки-вуса, кобеняк,-

Козак, напевно, з Кобиляк.

 

Весь Відень вуликом гуде,

А кобеняк вперед іде...

«Іде, іде! Пильнуй! Тікай!» -

Кричить щосили поліцай.

 

Один говорить: «Це - зулус!»

Хтось другий крикнув: «Це - хунхуз!»

А третій каже: «Білий мавр!»

Рішили всі: - іхтіозавр.

 

«В Tier Garten 2 в клітку!.» - знявся крик

Загинув бідний чоловік:

Сидить у клітці наш козак

За те, що вдягся в кобеняк.

 

1919

 

«Державні місії…»

 

 

Державні місії,

Контроль, комісії,

Пілати, дипломати.

Вся Україна тут.

 

Вся сіль кооперації,

Торгівлі, спекуляції,

Шакали, зубоскали,-

Європа аж тріщить.

 

Клопочуться, збираються,

Прощаються, вітаються,

Стрівають, виряджають,

А ввечері - вино…

 

Нічого не закуплено:

Козу півбока луплену,

Для сміху, на потіху

Додому привезуть.

 

А там десь на позиції,

Без зброї, без муніції,

У полі босі й голі

Вмирають козаки…

 

1919

 

«В СВОЇЙ ХАТІ СВОЯ ПРАВДА, І СИЛА, І ВОЛЯ»

 

 

Ходжу як дурень, як лунатик...

Це Кернтнерштрасе чи Хрещатик?!

Я швидко очі роздеру,

Але ніяк не розберу.

 

Та ти не смійсь, кажи, Тарасе,

Хрещатик це чи Кернтнерштрасе?!

Дивись: Петро, Хома, Іван,

Брехун, Дубровін, Хуліган.

 

З того часу, коли граната

Взяла у мене друга-брата,

Учадів я, осліп, оглух,

Не відрізню слонів від мух.

 

І ти скажи мені, Тарасе,

Чому це тут, на Кернтнерштрасе

Щодня я бачу весь уряд,

Як бачив дома рік назад?!

 

Та ось міністр!.. Постій: спитаю…

«Мій пане! Ви давно із краю?

Скажіть, коли це не секрет,-

Чому тут весь наш кабінет?

 

Звичайно - дике запитання:

Усі розв’язані питання,

Народ, ступивши на нове,

І без міністрів проживе».

 

Міністр сказав: «Я вас не знаю,

Я завтра «Волю» прочитаю

І подивлюся, що за птах

Мене образив на словах».

 

Я хтів підняти плач невтішний,

Аж знов міністр, мій друг колишній,

З яким стрівавсь я в Mon bijou… 3

І я з обіймами біжу.

 

А він помітив, та від мене!

«Постій,- кричу,- постій, Семене,

Це ж я, твій друг і панібрат,

А ти... ти думав - Калістрат?

 

Скажи! (Мені це не байдуже!)

Скажи мені, мій любий друже,

Чому це тут ти, серед нас,

В такий страшний, пекучий час?

 

Народ, казна ж тебе чекає...»

А він мені відповідає:

«Торкнувся ти найтонших струн…

Фінанси там, а тут Супрун»

 

Я довго думав: мудра штука

Оця фінансова наука...

Бач, що сказав мені хитрун:

«Фінанси там, а тут Супрун».

 

Дивлюсь - іде і той, якого

Я знав лише із сну ясного.

«І він тут?! Господи прости!»

«Та тра’ ж порядки навести».

 

Скажи ж мені тепер, Тарасе,

Хрещатик це чи Кернтнерштрасе,

Скажи, коли це не секрет,

Чому тут весь наш кабінет?

 

1919

 

«Такий плохий, малесенький…»

 

 

Такий плохий, малесенький,

Такий гнучкий, тонесенький,

Все бігає, всміхається,

Запрошує, вклоняється:

«Голубчику, голубчику,

Вам борщику чи супчику,

Вам курочку чи качечку

З підливкою, на маслечку!»

 

Одвертиться, одбрешеться:

«Вам тисяча належиться!?

Хіба ще не заплачено?!

Ось глянемо, побачимо -

Казав ще в тому місяцю:

Пошліть, пошліть же тисячу

Мошенники! Ну, вернетесь,

У тлін, у прах обернетесь!»

 

З англійцями, з іспанцями,

З японцями, китайцями

Торгується, змагається,

То лащиться, то лається:

«Три дні мене морочите!

Концесій добрих хочете:

Долярчиків попереду,

Спішіть, бо їду в середу!»

 

А в середу лишається,

Запрошує, вклоняється:

«Голубчику, голубчику,

Вам борщику чи супчику.

Щоб я та йшов з Петлюрою,