Читати книгу - "Фіолетові діти"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
16.09.20… р. Середа.
Сьогодні ми з Арсенієм ходили на виставку сучасного японського мистецтва. Виявляється, він непогано знається на сучасному мистецтві. Стільки мені всього розповів! Взагалі Арсеній такий розумник! Дивно, звідкіля у нього стільки знань? Спитала, де він навчався, але він перевів тему на інше. Може, десь за кордоном? Бо він вільно володіє англійською мовою. Мабуть, не каже, щоб я не комплексувала з цього приводу. Японське мистецтво трохи специфічне, але гармонія неймовірна! У нас з Арсенієм знайшлась і спільна мрія — він, як і я, давно хоче відвідати Японію. Навіть натякнув, що залюбки поїхав би саме зі мною.
Після виставки ми обідали в «…ті» — справжня вишукана японська кухня. Після вечері, коли ми їхали містом, я все-таки не витримала і розповіла Арсенію про свої нічні жахи та про учнів, що у мене в класі. Я виклала йому всі свої підозри, і він, на відміну від Дарини, не говорив мені, що це все я собі уявила, а дуже уважно мене слухав. Потім сказав, що не відпустить мене спати додому, відвезе до себе. І що поряд із ним у мене не буде ніяких жахів.
Квартира у нього — я просто!!!!! Як то кажуть, кльова! Величезні кімнати, суперсучасні меблі, все вбудоване і хромоване. Все зроблене на мій смак. Я навіть краще б і не вигадала. Як же ж у нас багато спільного!
На ранок я прокинулася першою. І замилувалася Арсенієм. У нього таке спокійне та гармонійне обличчя. Він спав, неначе молодий бог із золотим волоссям. Від мого погляду прокинувся та глянув на мене ясним поглядом, сповненим почуттів.
Я не пожалкувала, що лишилася у нього.
21.09.20… р. Понеділок.
Сьогодні Арсеній чомусь був трохи роздратований та похмурий. Каже, в нього проблеми по роботі.
Я вирішила заночувати вдома. Арсеній наполягав, щоб я лишилась у нього. Та я подумала, що минуло занадто мало часу для того, щоб ми так швидко зближалися. Це для стосунків шкідливо. Вдома мені знову снилися жахи. Це все мої «улюблені» учні — я майже впевнена. Вони на мене це все навіюють. Хочуть здихатися мене. Я їх ненавиджу.
Ввечері я пожалілася Арсенію. Він попросив мене переїхати до нього.
Ще. Дивна пригода. Я сьогодні помітила, що за мною йшов якийсь не знайомий мені молодий хлопець — куди я, туди й він. Слідкує? Такого ще не було!
Чи в мене манія переслідування?
22.09.20… р. Вівторок.
Я ночувала в Арсенія і знайшла у нього посвідчення працівника СБУ. Він був дуже роздратований, що я попхала носа не в свою справу. Просив, щоб я нікому про це не розповідала. Я спитала, чи його праця не зв’язана з дивними дітьми. Він загадково замовчав і сказав, що все це — державна таємниця. Я в шоці! Потім він усе ж розказав, що по всіх школах зараз багато дивних дітей, і вони їх усіх беруть на облік, і щоб я не хвилювалася — нічого страшного з ними не буде. А я й не хвилювалася. Якби і пересаджали всіх, то була б невелика втрата. Менше всілякої наволочі буде в школі.
Отже що? Я, виявилося, мала рацію. А Дарина не вірила, коли я їй принесла газети на доказ.
27.09.20… р. Неділя.
Мене починає турбувати неврівноважений характер Арсенія. У нього бувають напади неконтрольованого гніву. І я в такі моменти його просто боюся. Сьогодні він таке витворив! Запустив у шибку склянку з водою. Шибка, звісно, луснула…
І це — на моє невинне запитання! Йому не сподобалось, що я поцікавилася, де він бере гроші. Я в ступорі від його вчинку…
Зміни настрою просто вражають, за хвилину він уже про все забув та кинувся мене цілувати. Каже, що цінує мене понад усе. І зробить для мене все, що я захочу. Сказав, що коли мені захочеться, то він кине роботу і ми будемо мандрувати світом кілька років.
Мабуть, усі його психи — то нервова робота. Щось у нього там не ладиться.
Арсен замовив по телефону нове скло. Його поставили, поки ми ходили на прогулянку.
Хоча, дійсно, звідкіля ж гроші? У нього взагалі багато таємниць. Він ніколи не згадує про батьків, у нього немає друзів. Чи, може, він просто не показує їх мені? Чи мене їм? І потім: він, іще на першому побаченні, просив про нього нікому не розповідати. Я тоді на це не звернула уваги, але тепер… Це мене наводить на роздуми.
І ще… За мною знову слідкували, цього разу два молодики. Чи, може, й справді у мене манія переслідування?
30.09.20… р. Четвер.
Мабуть, я занадто багато собі надумала про Арсенія. Він нормальна людина. Це все його нервова робота.
І ще… Сьогодні Арсеній вперше сказав мені, що кохає мене. (Yes!) І здається, що він каже правду.
Арсеній попросив мене звільнитися з роботи. Бо турбується за мене. Він не хоче, щоб мої учні морочили мені голову. Він здатен сам утримувати
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Фіолетові діти», після закриття браузера.