Читати книгу - "Лукаві замашки"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
- Чого ти причепився до дитини?
- Скільки разів тобі казав, - обурюється раб, - не вмішуйся тоді, коли я займаюся вихованням!
І він грюкає дверима. У скверику знайомі й сусіди сидять на лавочках, милуються природою.
- Весна, - підсідає до них раб. - А я оце тільки з шоферських курсів. Сьогодні ми карбюратор вивчали. Прецікава річ, скажу вам. Візьміть дросельну заслінку...
- А ми оце тільки з кіно, - не слухає раба знайомий. - До чого цікавий фільм.
Ображений, він іде в автомагазин, дізнається, на скільки з учорашнього дня просунулась черга, потім милується виставленим на вітрині карбюратором. І ніби ненароком каже до сусіда, що сопе поруч:
- Новісінький карбюратор! Ми сьогодні його вивчали. Складна, скажу вам, будова.
- М-м-ми ц-ц-це т-тиждень тому вивчали, - натягує шию, як когут, худорлявий сусід і, заїкаючись, продовжує: - Тепер коробку передач почали. Куди там вашому карбюратору! Візьміть лише фрикційний вал...
- Та й карбюратор - це вам не фунт ізюму, - перебиває він заїку. - Не на такого натрапив.
Заїка враз спалахнув:
- Ш-ш-ш-ш-що там карбюратор проти пересувної шестерні четвертої та третьої передач?
. І раби починають дискутувати, аж поки продавець не торкає одного з них за плече:
- Пробачте, ми зачиняємо магазин.
Вони виходять на вулицю і до третіх півнів навперебій доводять один одному переваги карбюратора над коробкою передач і навпаки.
Раб настільки тепер прив'язаний незримими ланцюгами до техніки, що ніяка сила не здатна зупинити його в тих випадках, коли, згадуючи всі пекельні штати, хто-небудь із шоферів колупається під капотом. Тут він обов'язково підійде і запропонує свої послуги. Вимащений з ніг до голови мазутом, стомлений, але не без гордості, кине вслід автомобілеві, який тільки що «допомагав» ремонтувати:
- Сущий пусток - свічка не контачила.
Про те, що за його пропозицією вони з таким же ерудитом-шофером дійшли в розборі аж до колінчатого валу, промовчить.
Роки, роки... Як вони летять, оті роки. Це ж уже Сашко у восьмий клас перейшов.
Етап № 2. Коли раб викидає десяту по черзі пару стоптаних на дорозі в автомагазин черевиків, його нарешті повідомляють: «Негайно внесіть гроші і отримуйте «Москвича»!»
Де справедливість? Він стільки чекав, а вони три дні не можуть зачекати. На крилах дикої радості раб летить до знайомих кредиторів, грабує батьків, родичів, товаришів по службі, продає за безцінь електробритву «Харків» і, поринаючи в шумовиння тріумфу, приїжджає додому власним «Москвичем».
Хвилююча сцена зустрічі з рідними... Раб і не помічає, що вечір оповив землю густими сутінками. Трохи протверезівши, він аж тепер згадує про існування отих рабів-мисливців, що полюють за запчастинами по дворах, і з жалем констатує відсутність гаража.
Озброївшись монтуванням, раб марширує навколо «Москвича».
- Раз-два - я щасливий... Три-чотири - спати хочу...
Чап, чап - хтось іде! Причаївся за кущем, тримаючи напоготові монтування.
- Стій! Стріляти буду!
Сусідський пес поспішно опустив ногу і побіг, мовби нічого не сталося.
Відпустка. Ура-а-а! Ідемо на південь «Москвичем». А море хвилями регочеться, а сонечко пражить південним жаром, а раб денно і нощно з монтуванням добро стереже.
Відпочили - пора й честь знати, їдемо додому...
Етап № 3. Вчора вночі хтось два диски поцупив. Потрібний гараж.
- Будь ласка! - з розпростертими обіймами зустрічають раба комунгоспівці. - Будуйте собі на здоров'ячко- площа відведена он за містом. Рукою від вашого будинку подати!
- Добра рука - там же кілометрів із шість буде.
- Хіба вам пішки ходити? Ви ж на автомобілі, - дивуються комунгоспівці. - Зате який рай: річка, зелень. А ще як каменюки розчистите, можна буде й автомобілем проїхати.
Ці аргументи, видно, переконують раба, бо він сопе і приступає до розчистки каміння. Рік, три...
- Ви вже свою ремонтуєте? - цікавиться раб, дивлячись, як сусід вовтузиться під «Москвичем». - . А моя ще бігає.
- Кожному овочу свій час, - зітхає сусід і гамселить по якійсь деталі молотком.
- Дідько зна, що таке, - розгублено вилазить раб із «Москвича», що зупинився якраз на перехресті.
Міський транспорт охоплює параліч.
- Ваші права, - козиряє автоінспектор.
Дужі хлопці-шофери виштовхують «Москвича» на узбіччя дороги, і його в ту ж мить оточують вуличні зіваки.
- Корінний підшипник полетів, - авторитетно заявляє якийсь громадянин у пом'ятому капелюсі і, не питаючись згоди, бере ключі.
- Який там у дідька підшипник, - дихає перегаром інший підозрілий суб'єкт. - Знімай карданний вал!
- Ви що? - підскакує високий, худорлявий чоловічок. - Коли хочете знати - вся сіль у карбюраторі. Де тут карбюратор?
Тип у пом'ятому капелюсі глузливо тиче пальцем на масляний фільтр:
- Оце!
Число вуличних зівак зростає, усі навперебій пропонують свої послуги. Скоро з «Москвича» залишається лише кузов - решта валяється на тротуарі.
Поступово запал роззяв остигає, і раб залишається сам на сам зі своїм розібраним «Москвичем».
Етап № 4. Суботніх і недільних днів у раба майже не буває. В настояній на всяких там мазутах із бензином робі він од світання до смеркання колупається в «Москвичі». Буває, правда, що перевдягається у чистий костюм (тепер це з ним трапляється частіше) і гасає по знайомих:
- У вас запасної ресори не знайдеться? Або:
- Порадьте, де знайти задній міст. Чи:
- Ви не багаті, бува, на коробку передач?
Усі розводять руками і рекомендують одне і те ж:
- На станцію технічного обслуговування їдьте! У своїй наївності раб переконується лише тоді, коли, сяк-так діставшись до техобслуги своїм ходом і заплативши енну сумму за ремонт, він просить, щоб його дотягли додому на буксирі. Бо ж на станції технічного обслуговування після ремонту виявили, що раб якимсь дивом увесь час їздив без акумулятора.
Раб не панікує, він ще живе надією, що варто замінити якусь деталь - і знову зійде сонце безхмарного щастя, яке було на етапі № 2.
Та життя безпристрасно нищить усі надії. Деталі виходять із ладу одна за одною, і головне - такі, яких зі свічкою вдень не знайти. Сімейний бюджет тріщить по всіх швах. Працює він, працює дружина, змушена була піти на роботу й теща - всі працюють на запчастини. Дружина, яка колись називала «Москвича» красенем, тепер гукає:
- Ти загнав отого чорта в гараж?
Раб, опустивши руки, наближається до фіналу.
- Або я- або вона!
Етап № 5. «Або я- або вона!»- це ультиматум доведеної до відчаю дружини.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Лукаві замашки», після закриття браузера.