Читати книгу - "Гаррі Поттер і келих вогню"

Біллів стіл зумів добряче стукнути стіл Чарлі, аж у того відпала одна ніжка. Щось грюкнуло вгорі, і всі, задерши голови, побачили, що з вікна на третьому поверсі стирчить голова Персі.

- Чи не можна тихіше? - загорлав він.

- Вибач, Персику, - всміхнувся Білл. - Як там справи з казанами?

- Дуже погано, - сердито буркнув Персі і знову зачинив вікно.

Білл з Чарлі засміялись, а тоді безпечно приземлили столи на травичку й зіставили їх докупи. Білл змахнув чарівною паличкою, відновив поламану ніжку й вичаклував прямо з повітря скатертини.

О сьомій годині обидва столи вже вгиналися від незліченних тарілок і тарелів зі стравами й смаколиками, що їх наготувала місіс Візлі. Усі дев'ятеро Візлів, Гаррі й Герміона повсідалися й почали їсти просто неба - безхмарного й синього. Гаррі, котрий ціле літо жив на черствих тістечках, тепер ніби опинився в раю. Тож він більше слухав, аніж говорив, налягаючи на пиріг з курятиною та шинкою, на варену картоплю й салат.

На другому краю столу Персі розповідав батькові про доповідь щодо товщини казанів.

- Я пообіцяв містерові Кравчу закінчити її до вівторка, - пихато повідомляв Персі. - Це навіть раніше, ніж він сподівався, але я завжди мушу бути на висоті. Думаю, він буде задоволений, що я так хутко все зроблю. Особливо тепер, коли в нашому відділі стільки різних справ, пов'язаних з підготовкою до Кубка світу. До речі, ми сподівалися більшої підтримки з боку відділу магічної фізкультури та спорту. Лудо Беґмен...

- Лудо мені подобається, - лагідно сказав містер Візлі. - Це ж він дістав нам такі гарні квитки на Кубок. Я зробив йому невеличку послугу: його брат Отто встряв у одну халепу... мав газонокосарку з надприродними можливостями... але я все владнав.

- Авжеж, Беґмен доволі приємна особа, - неохоче визнав Персі, - але яким чином він став начальником відділу? Його ж не порівняти з містером Кравчем! Я не можу собі уявити, щоб у відділі містера Кравча зникла працівниця, а він би навіть не намагався довідатись, що з нею сталося. Ти знаєш, що від Берти Джоркінз уже місяць немає жодної вістки? Поїхала на канікули в Албанію й досі не повернулася!

- Я розпитував про це Лудо, - спохмурнів містер Візлі. - Він сказав, що Берта губилася вже безліч разів... хоч, мушу зізнатися, якби це був працівник мого відділу, я б уже занепокоївся...

- Берта й справді безнадійна, - сказав Персі. - Я чув, що її кілька років перекидали з відділу у відділ, бо з нею було більше мороки, ніж користі... та все одно, Беґмен мав би хоч спробувати її розшукати. Містер Кравч зацікавився цим особисто - вона колись працювала в нашому відділі, а містер Кравч, мені здається, відчував до неї певну симпатію - але Беґмен знай собі сміється й каже, що вона, мабуть, щось наплутала з картою й опинилася замість Албанії в Австралії. Але, - Персі багатозначно зітхнув і зробив великий ковток бузинового вина, - ми маємо досить клопоту в нашому відділі міжнародної магічної співпраці. Нам не до пошуків працівників інших відділів. Тобі ж відомо, що після Кубка світу ми повинні організувати ще одну велику подію.

Він значуще прокашлявся й глянув на той край столу, де сиділи Гаррі, Рон і Герміона. - Ти знаєш, тату, про що я кажу. - Тут він заговорив дещо голосніше. - Про ту суперсекретну подію.

Рон закотив очі й пробурмотів Гаррі й Герміоні:

- З самого початку роботи в міністерстві він аж зі шкури пнеться, щоб ми його запитали про ту подію. Мабуть, то буде виставка казанів з небачено товстим дном.

Місіс Візлі тим часом сперечалася з Біллом про його сережку, яку він, либонь, купив недавно.

- ...та ще й це жахливе ікло! Білл, а що тобі на це кажуть у банку?

- Мамо, та в банку всім начхати, що в мене у вусі, головне, щоб я прибуток їм приносив, - терпляче пояснював Білл.

- Синку, а на твоє волосся просто смішно дивитися,-не заспокоювалася місіс Візлі, погладжуючи пальцями чарівну паличку. - Може, я тобі його підрівняю?

- А мені подобається, - заперечила Джіні, що сиділа поруч з Біллом. - Мамо, ти така старомодна. Та й узагалі, в професора Дамблдора волосся набагато довше...

Фред, Джордж і Чарлі були захоплені розмовою про Кубок світу.

- Переможе Ірландія, - з повним ротом картоплі нерозбірливо проказав Чарлі. - У півфіналі вони розгромили Перу.

- Але ж болгари мають Віктора Крума, - засумнівався Фред.

- Крум добрий гравець, але Ірландія має таких семеро, - не погодився Чарлі. - Шкода тільки, що не пройшла Англія. То була просто ганьба.

- А що сталося? - зацікавився Гаррі, шкодуючи, що, поки мешкав на Прівіт-драйв, не мав контакту з чаклунським світом. Квідич - то була його пристрасть. Гаррі став ловцем ґрифіндорської квідичної команди з перших днів навчання у Гоґвортсі. А ще він мав «Вогнеблискавку» - найкращу в світі спортивну мітлу.

- Продули Трансільванії з рахунком 10:390, - понуро буркнув Чарлі. - Жахлива гра. А тоді ще Валлія програла Уґанді, а Люксембург роздовбав Шотландію.

Містер Візлі вичаклував свічки, щоб освітити присмерковий сад, і всі перейшли до десерту - домашнього полуничного морозива. Коли його доїли, над столом уже літали нетлі, а тепле повітря просякло пахощами трави. Відчуваючи ситість і спокій, Гаррі спостерігав за гномами, що гасали в трояндових кущах і реготали мов навіжені, тікаючи від Криволапика.

Рон пересвідчився, що решта родини захоплена розмовою, і тихесенько спитав у Гаррі:

- Ти останнім часом чув щось від Сіріуса?

Герміона озирнулася й прислухалася.

- Так, - ледь чутно відповів Гаррі, - двічі. З ним, здається, все гаразд. Я йому позавчора написав листа. Може, він пришле відповідь, поки я ще тут.

Він раптом пригадав, чому саме вирішив написати Сіріусові. Якусь мить уже готовий був розповісти Ронові й Герміоні, як йому болів шрам, і про сон, через який прокинувся... але не захотів тривожити їх саме зараз, коли відчував таку втіху і спокій.

- Дивіться, котра вже година, - вигукнула зненацька місіс Візлі, зиркнувши на свій годинник. - Вам усім давно вже час спати, адже, щоб устигнути на Кубок, треба буде прокинутися ранесенько. Гаррі, можеш залишити свій список мені, і я завтра на алеї Діаґон усе тобі куплю. Мені вже всі віддали свої списки. Після Кубка світу ви можете не встигнути. Минулого разу матч тривав п'ять днів.

- Ого... може, й тепер так