Читати книгу - "Скорочено Пригоди Тома Сойєра"

Том довідався, що Гек захворів, і пішов ще в п'ятницю одвідати його, але його не пустили. Те саме сталося в суботу і в неділю. Потім уже його пускали щодня, але при цьому заборонили розповідати про події в печері. Вдова Дуглас весь час була при їхніх розмовах.

Тижнів через два Гек уже одужував, і з ним можна було говорити про все. Том пішов до Гека, а тому що будинок судді Течера був по дорозі, Том зайшов побачитися з Беккі. Том дізнався, що суддя Течер ще два тижні тому наказав оббити двері до печери бляхою і замкнути їх на три замки. Том відразу сказав судді, що у печері сидить індієць Джо.

РОЗДІЛ ТРИДЦЯТЬ ТРЕТІЙ

ДОЛЯ ІНДІЙЦЯ ДЖО

Одразу ж близько десятка човнів з людьми поспішали до печери Мак-Дугала, а слідом за ними поплив переповнений людьми пароплав. Том Сойєр був у човні разом із суддею Течером. Коли відімкнули двері печери, люди побачили мертвого індійця. Кривий ніж метиса з переламаним лезом лежав поблизу. Він намагався вибратися, але то була марна робота, бо двері підпирав камінь, якого не міг розрізати ніж. Натрапивши на цей камінь, ніж зламався. Нещасний умер з голоду. Недалеко повільно зростав із землі сталагміт, що його утворювали протягом століть краплі води, які спадали з навислого над ним сталактита. В'язень відломив верхівку сталагміта і поклав на нього камінь, в якому видовбав ямку, щоб коштовні краплі збиралися в ній. Одна крапля падала кожні двадцять хвилин. За 24 години набиралась одна десертна ложка. Капля падає й тепер, і падатиме й тоді, коли всі згадані події відійдуть у вічність. Чимало років уже минуло відтоді, коли злощасний метис видовбав ямку в камені, але й досі туристи найдовше стоять біля цього каменя, який називається "Чаша індійця Джо".

Індійця Джо поховали коло входу в печеру. Наступного ранку після похорону Том відвів Гека в затишне місце для важливої розмови. На той час Гек уже знав усе про Томову пригоду від валлійця й удови Дуглас. Але, на думку Тома, вони не сказали йому про одну річ. Гек вважав, що той, хто тягав горілку з "номера другого", потяг звідти і гроші, але Том сказав, що ці гроші ніколи там і не були, бо вони у печері. Друзі відразу домовилися йти туди. Вони прихопили їжі, люльки, порожні мішки і сірники.

Десь після дванадцятої години дня хлопці на маленькому човнику вирушили в свою мандрівку. Том показав дірку, через яку виліз з Беккі. Тепер цей хід належав тільки йому і Геку. Вони вирішили показати хід ще тільки Джо Гарперу та Бену Роджерсу.

Хлопці перетягли з човна весь вантаж і влізли в печеру. Вони знайшли на скелі хрест, зроблений димом від свічки. Саме там Том побачив індійця Джо з свічкою в руці. Тут було чотири галереї. Три з них хлопці оглянули і нічого не знайшли. В четвертій знайшли маленьку нішу, де лежало кілька ковдр, старі піджаки, шкурка від шинки та обгризені курячі кістки. Але скриньки з грошима не було. Хлопці обшукали все, але дарма. Том сказав, що гроші "Під хрестом". Вони знов заходилися шукати. Нишпорили довго й старанно і нарешті сіли відпочити. Тоді Том сказав, що з одного боку скелі є сліди ніг і кілька крапель воску від свічки, а з другого боку скелі цього нема. Це означає, що гроші таки під скелею.

Том витяг свій ніж, і не встиг він викопати й чотирьох дюймів, як ніж стукнув об щось дерев'яне. Незабаром вони викопали й витягли кілька дощок. Під ними був хід, що вів під скелю. Хлопці пішли туди і знайшли скриню із скарбом. Там було ще кілька рушниць та деякі старі речі. Невдовзі хлопці пересипали гроші в мішки і перетягли їх нагору, на ту скелю, що була позначена хрестом. Рушниці вирішили залишити, бо планували грати тут у розбійників.

Коли сонце схилилося на пруг, вони поплили додому. Причалили до берега, як тільки стемніло. Том вирішив сховати гроші у вдови Дуглас на горищі її дровника.

Дійшовши до будинку валлійця, хлопці зупинилися перепочити. Старий валлієць побачив хлопців і повів до вдови Дуглас. Друзі уже встигли скласти мішки на візок і потягли його з собою, а старому збрехали, що збирають брухт.

У вдови Дуглас зібралися всі імениті жителі містечка. Тут були Течери, Гарпери, Роджерси, тітка Поллі, Сід, Мері, священник, редактор газети і ще багато людей, усі вдягнені в найкращі вбрання. Вдова зустріла хлопців дуже лагідно, тітка Поллі почервоніла, бо хлопці були геть брудні. Вдова Дуглас відвела хлопців до спальні і сказала, щоб умилися і вдягли два нові костюми, які підготувала для них.

РОЗДІЛ ТРИДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТИЙ

ТОМІВ СЮРПРИЗ

Гек уже хотів тікати через вікно, але увійшов Сід. Він розкрив хлопцям таємницю, чому влаштували вечірку: валлієць хоче розповісти усім, що це Гек вислідив розбійників, але цією таємницею уже нікого не здивуєш. Том зрозумів, що це Сід усім роздзвонив. Том дав Сідові ляпаса і випровадив його стусанами за двері.

За кілька хвилин гості вдови вже сиділи за столом і вечеряли; дітей посадовили в їдальні за маленькі столики, згідно з звичаєм тих місць і тих часів. Містер Джонс вибрав слушний момент і виголосив коротку промову. Він подякував удові за честь, зроблену йому та його синам, але водночас пояснив, що тут є ще одна особа, скромність якої… І так далі, і так далі, і так далі. Він з великою сценічною майстерністю розкрив перед слухачами таємницю участі Гека в оцій усій справі. Місіс Дуглас удала, ніби вона страшенно здивована, і осипала Гека похвалами. Вдова тут же заявила, що вона вирішила взяти Гека до себе в дім і дати йому хороше виховання, а згодом, коли в неї