Читати книгу - "Там, де мовчать серця, Love"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Софія зайшла до театру. В повітрі пахло старим деревом, пилом і чимось ще — щемливо рідним.
На сцені — стареньке фортепіано. Вона торкнулася клавіш — вони не скрипнули. Ніби чекали її.
— Це тут, — прошепотів Марко.
Софія заплющила очі. Її пальці самі знайшли потрібні ноти. І почалась остання пісня.
Мелодія наповнила простір — не гучна, не пафосна. Вона звучала як подих перед зізнанням. Як тепло руки, що довго шукали іншу. Як прощення.
Стіни театру тремтіли. І в тій вібрації Софія "чула" голоси — голоси всіх тих, хто залишив щось у цій пісні. Єву. Її маму. Марка. Себе.
Сльози повільно котилися по щоках. Але цього разу — не від болю. Від того, що тиша, яку вона так боялася, нарешті зазвучала.
---
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Там, де мовчать серця, Love», після закриття браузера.
