read-books.club » Любовні романи » Настя і вовки. Пробуди в мені звіра, Марія Люта 📚 - Українською

Читати книгу - "Настя і вовки. Пробуди в мені звіра, Марія Люта"

202
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Настя і вовки. Пробуди в мені звіра" автора Марія Люта. Жанр книги: Любовні романи / Любовне фентезі. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 134 135 136 ... 139
Перейти на сторінку:

 

Айсубуру підкидала кровожерливі картинки одну за одною, але це вже було б занадто. Раптом я помітила, що вище чола, біля білого, проступає тоненький ряд рудого волосся, але це ніби не коріння... Та це ж перука! І тут мене не інакше як біс смикнув, і я підняла свою м'яку лапку і гострим кігтиком підчепила край перуки, стягуючи його з голови. У мене спрацювали котячі інстинкти щось чіпляти, тягнути...

 

Не-блонда несамовито заверещала, і, прикриваючи свою темно-руду голову руками, як останній сором, звиваючись, поповзом відповзла від мене, а лише потім схопилася і побігла. За спиною пролунав чоловічий сміх і улюлюкання - караульний з посту давно за нами спостерігав, але вважав за краще не втручатися.

 

Ось чесно, мені навіть шкода цю вискочку стало. Та й нажила я собі кровного ворога на віки вічні.

 

Інші дівчата були настільки дезорієнтовані, що здавалося, навіть забули, що вони перевертні і теж мають другі іпостасі. Я зробила крок у їхній бік – і їх як вітром здуло.

 

Караульний підняв великий палець вгору і сказав, що точно підтримує нові правила. Та про що ж вони!?

 

У їдальню я увійшла у вигляді ірбіса - тільки голою мені коридорами ще не вистачало ходити. Тітка Женя спочатку злякалася, але, бувши  дамою кмітливою, уже через мить принесла мені змінний одяг мого розміру. Не шик, звісно, ​​але для роботи зійде.

 

- Тьоть Жень, а про що тут усі говорять цілий ранок? - одразу поцікавилася я.

 

- А ти ще не знаєш!? - Кухарка з обожненням глянула на мене, передчуваючи, як розповість мені цю приголомшливу новину у всіх подробицях.

 

Але тут на кухню увійшов Мстислав, обламавши бідній тітці Жені весь кайф. Чоловік по-господарськи обвів приміщення поглядом, вигнув брову, побачивши перуку блонди на підлозі біля мого стільця, і вдав, що не помітив, як я заштовхала її глибше під стіл.

 

- Тітко Женя, Настя, - Мстислав по черзі кивнув нам і сів поруч зі мною. - Ви вже чули про новий указ Гліба?

 

Чоловік дивився лише на мене, в поінформованості куховарки він, певна річ, не сумнівався.

 

Я заперечливо хитнула головою.

 

- Він скасував будь-які покарання за зв'язок вовків з кішками і оголосив їх чи не найкращими нашими друзями.

 

У мене відвисла щелепа:

 

- Але як!? На якій підставі!?

 

- Законній. Гліб ще з вашої подорожі Непалом зайнявся пошуком старих архівів. І ось тиждень тому в Празі знайшовся давній рукопис, який говорить про те, що союз наших видів дає силу обом сторонам і гарантує здорове та талановите потомство. Ти ж тому живе підтвердження.

 

- І шлюби тепер дозволено! - вигукнула тітка Женя, хлопнувши долонями від повноти почуттів.

 

- Стривайте, ви хочете сказати, що це він через мене вирішив змінити ваш тисячолітній уклад!? Не дивлячись на можливі протести, якщо не війну!?

 

- Та ні. Звичайно не через тебе, - недбало відмахнувся Мстислав, а я не втримала засмученого зітхання. Так, я забороняла собі вірити, що такі зміни Гліб провернув тільки заради однієї моєї скромної персони, але все ж таки слова колишнього ватажка неприємно кольнули. - Вам навіщо? Ви й так уже одружені.

 

У мене й у тітки Жені разом відвисли щелепи, а Мстислав продовжив, наче й не помітив викликаного ефекту:

 

- До того ж час зараз особливо сприятливий: мир з кішками не здається таким вже потрясінням після початку нової ери відкритого існування перевертнів, адже так? Та й ти здорово допомогла: про твою з Глібом перемогу над драконами легенди і балади вже складають. А тепер ще й сутності звірині  повертаєш – серед звичайних вовків ти герой, Настя. Думаєш, це тільки в маєтку з тобою всі такі привітні? Повір, навіть у найвіддаленіших глибинках маленькі дівчатка вклеюють у свої альбоми ваші з Глібом відфотошоплені весільні фото.

 

- А ось про ці ось... - я намалювала в повітрі уявне коло, - весільні фото. З чого ви раптом вирішили, що ми з Глібом одружені?

 

- Тому що ви одружені.

 

- А ось і ні.

 

- А ось і так, - відповів Мстислав і зареготав.

 

А мені було якось не до сміху.

 

- Ви стверджуєте, що весілля в непальському селі було справжнім?

 

- Звісно, можеш навіть не сумніватися. Настя, Гліб близько десяти років провів у буддистських монастирях Непалу та Тибету. Повір мені, він би нізащо не осквернив святість їхньої церемонії фіктивним весіллям. Він ті закони  поважає більше, ніж усе наше сімейне законодавство. Та й кримінальне, раз на те пішло.

1 ... 134 135 136 ... 139
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Настя і вовки. Пробуди в мені звіра, Марія Люта», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Настя і вовки. Пробуди в мені звіра, Марія Люта"