Читати книгу - "За межі мовчазної планети. Переландра"

у звичайних «поцейбічних» істот. У цьому він наближається до багатьох оригінальних мислителів останнього часу, які під впливом сучасних досягнень фізики та математики відмовляються від розуміння надприродного як «позафізичного», що не підлягає природним законам, а бачать його як недоступний нам вимір єдиного буття.

XVI

Парменід з Елеї (540–470 до Р. X.) — грецький філософ, засновник елейської школи, проголошував концепцію єдиного, незмінного буття, заперечував існування руху і змін у світі.

Конфуцій (551–479 до Р. X.) — китайський мислитель і філософ, засновник морально-етичної та соціально-політичної теорії конфуціанства; вплинув на розвиток китайської культури, на формування домінуючого в Китаї стилю життя та мислення, який спирається на культивування стародавніх традицій та минулого.

XX

…Земля зараз не у протистоянні… — протистояння — положення, в якому планета спостерігається з Землі у напрямі, протилежному щодо Сонця (неможливе, ясна річ, для Меркурія і Венери). Марс опиняється у такому положенні в середньому раз на 780 днів. «Великі протистояння», коли відстань між Марсом і Землею скорочується до 56 мільйонів кілометрів, бувають у серпні раз на 15–17 років.

XXII

Бернард Сильвестріс (XII ст.) — середньовічний філософ-платонік і поет, автор трактату «Космографія» (бл. 1147), який мав вплив на творчість Чосера.

Ousiarches — складається з давньогрецьких основ ούσία (сутність, буття) і άρχι (головний, старший). Люїс справді зіткнувся з цим питанням, вивчаючи твори Бернарда Сильвестріса; про це він згадує в «Алегорії любові» (1936), своєму дослідженні середньовічної алегоричної любовної поезії. Читати oyarses як ousiarches йому порадив К. Ч. Дж. Вебб («Ч. Дж.»), філософ і богослов із Оріельського коледжу в Оксфорді.

Арістотель (384–322 до Р.Х.) — давньогрецький філософ та вчений-енциклопедист; неабияк вплинув на подальший розвиток європейської пауки й філософії, зокрема середньовічної.

Кіплінг Джозеф Редьярд (1865–1936) — англійський письменник, автор численних оповідань, романів і повістей; у 1907 р. отримав Нобелівську премію. Слова «Але це вже інша історія» можна знайти в одному з оповідань його збірки «Прості оповідання з гір» (1888).

Постскриптум

Шаляпін Федір (1873–1938) — російський співак (бас); соліст «Метрополітен-опера» в Нью-Йорку; світову славу здобув виконанням вокальних партій.

Чосер Джефрі (1340–1400) — англійський поет, найвідоміший представник англійської середньовічної літератури, автор славетної книги «Кентерберійські оповідання». «Повітряні звірі» згадуються у його «Домі слави», у розповіді про мандрівку небесами на спині в орла; Чосер, можливо, скористався тут ідеями платоніків, які дійшли до нього, зокрема, через Бернарда Сильвестріса (див. першу пр. до розділу XXII). Існує також припущення, що Чосер мав на увазі знаки зодіаку — Лева, Козерога тощо.

Іпрський виступ — під час Першої світової війни ділянка Західного фронту у Бельгії, поблизу містечка Іпр, де відбувалися особливо запеклі і кровопролитні бої.

…слова того автора, про якого я вам говорив — йдеться про Марка Туллія Ціцерона (106-43 до Р.Х.), давньоримського письменника, оратора і державного діяча; наведено цитату з трактату «Про обов’язки» (De officiis). Африкан — Публій Корнелій Сципіон Африканський (бл. 236–183 до Р.Х.), знаменитий римський полководець.

К.С. Люїс «Переландра»

Посвята

Кільком жінкам із Вонтиджа — йдеться про черниць зі Спільноти Святої Діви Марії — одного з перших англіканських чернечих чинів, заснованого у 1848 р. Їхній монастир знаходився у Вонтиджі, за 25 км на південь від Оксфорда. В серпні 1939 р. одна з черниць, с. Пенелопа, написала Люїсові, дякуючи за перший роман «Космічної трилогії» — «За межі Мовчазної планети», а у квітні 1942 р., коли письменник уже майже закінчив «Переландру», мати-настоятелька запросила його виступити з лекцією перед молодшими сестрами. Через два роки Люїс написав передмову до перекладу твору Атанасія «Воплочення Божого Слова» (De incamatione Verbi), який зробила с. Пенелопа.

І

…настав уже час встановлювати затемнення — Люїс писав «Переландру» у 1941-42 рр., під час Другої світової війни, коли Англію постійно бомбардувала німецька авіація.

…архонта Марса…  — від грецького άρχων (правитель, керівник) — найвищий урядовець у стародавній Греції. У перші століття християнської ери це слово використовували гностики для визначення правителів семи небесних сфер, кожна з яких була пов’язана з однією з відомих на той час планет, до числа яких зараховували і Сонце з Місяцем.

Натвільцій — вигадане ім’я неіснуючої особи; латинізована форма, утворена від Nat Whilk («не знати хто» англосаксонською). Публікуючи свої вірші, Люїс час від часу використовував ім’я «Nat Whilk» або ініціали «N.W.» як псевдонім.

II

…не більше, ніж блоха під час оборони Москви…  — Люїс почав писати «Переландру» восени 1941 р., коли швидкий наступ німецьких військ на Радянський Союз захлинувся через запеклі бої під Москвою.

…начал, властей, духів злоби у піднебесних просторах…  — див. Еф. 6, 12.

…навряд чи зародився раніше за наш кембрійський період…  — перший період палеозойської ери геологічної історії Землі, що розпочався 510 мільйонів років тому й тривав близько 80 мільйонів років.

Ск’япареллі вважає… — встановити період обертання Венери довкола своєї осі довго не вдавалося з огляду на щільний хмарний покрив, що огортає її поверхню. У XVII–XIX століттях висловлювалися різні думки про тривалість такого обертання — від 23-х годин до 24-х земних днів, — аж доки італійський астроном Джованні Ск’япареллі (1835–1910) на підставі проведених у 1877–1878 рр. спостережень не встановив, що Венера обертається навколо своєї осі за той самий період, протягом якого обертається довкола Сонця (224,7 днів). Точні дані було врешті-решт отримано у 1962 р. після спостережень за допомогою радара. Виявилося, що планета обертається у зворотному напрямку, зі сходу на захід, за 243 дні, тобто повільніше, ніж триває повний оберт навколо Сонця. Це означає, що день на Венері починається на заході і триває 116 земних днів.

…надії наші все посувались і посувались…  — див. Прип. 13, 12.

…темні закутки світу перетворювалися на кубла, повні насильства…  — див. Пс. 74, 20.

III

Антропософія — релігійно-містичне вчення про людину, згідно з яким вона, розвиваючи приховані в ній божественні здібності, може досягти духовного панування над природою.

…альбедо — зовнішній покрив дуже щільної венеріанської атмосфери… — автор вживає слово «альбедо» у дещо незвичному сенсі. За сучасним визначенням, альбедо — це число, що показує, яку частину променевої енергії, що падає на тіло, відбиває його поверхня.

IV

Сад Гесперид — у давньогрецькій міфології сад, розташований біля підніжжя Атлаських гір у Північно-Західній Африці, де Геспериди, доньки Атланта і німфи Геспери, стерегли разом із драконом дерево з золотими яблуками.

…рядки з Попа — про троянду, що «запашною смертю помирає» — Александр Поп (1688–1744) — англійський поет, представник і теоретик класицизму в