Читати книгу - "Постріл із глибин"

57

Thomson, «Twelve Days», 23.

(обратно) 58

Tuchman, «Zsmmermann Telegram», 11

(обратно) 59

Keegan,«First World War», 29, 30, 32-33.

(обратно) 60

Berg, «Wilson», 334.

(обратно) 61

Там само, 337,774.

Нейтралітет Америки ображав Британію. Двадцятого грудня 1914 року Перший Морський Лорд Джекі Фішер писав: «Настане час, і Сполучені Штати пожалкують... про свій нейтралітет... Ми все одно переможемо. Питання тільки в тому, чи ДУЖЕ мені шкода?» (Marder, «Fear God», 3:99). У тому ж листі Фішер послався на загальновідомий у Британії вірш Вільяма Вотсона під назвою «Америці щодо Англії». Вотсон питає:

... Тигр зі свого лігва

Стрибає на горло твоїй матері, і чи можеш ти тепер

Стояти осторонь?

(обратно) 62

Brooks, «United States», 237—238. 55 ...Левен... — Keegan, «First World War», 82—83; Link, «Wilson: Struggle» 51; New York Times, 4 жовтня 1914 р.

(обратно) 63

Keegan, «First World War», 82—83; Link, «Wilson: Struggle» 51; New York Times, 4 жовтня 1914 р.

(обратно) 64

Link, «Wilson: Struggle», 51.

(обратно) 65

Keegan, «First World War», 135—36.

(обратно) 66

Там само, 176.

(обратно) 67

Berg, «Wilson», 337.

(обратно) 68

Link, « Wilson: Struggle», 50.

(обратно) 69

Там само, 52.

(обратно) 70

Berg, « Wilson», 339—40; Devlin, «Too Proud to Fight», 227; Schachtman, «Edith and Woodrow», 52.

(обратно) 71

Berg, «Wilson», 352.

(обратно) 72

Військова хитрість (фр.).

(обратно) 73

Doerries, «Imperial Challenge», 94. Пізніше Вільсон написав Хаузові: «Таке використання прапорів грає на руку Німеччині з її екстремальним планом топити коммерційні кораблі» (290). І дійсно, коли про епізод із прапором на “Лузитанії” стало відомо в Німеччині, це надзвичайно обурило населення та пресу, згідно з розповідями посла США в Німеччині Джеймса Ватсона Джерарда. «Кампанія ненависті до Америки тут досягла серйозних масштабів», — телеграфував він секретареві Брайану 10 лютого 1915 р. «Людей дуже збурили новини про те, що “Лузитанія” за наказом британського Адміралтейства підняла американський прапор в Ірландській протоці і ввійшла так у Ліверпуль». Телеграма, Gerard to Bryan, 10 лютого 1915 р., «Міжнародні відносини».

(обратно) 74

Перший вихід німецької субмарини тільки посилив початковий скептицизм щодо користі від субмарин. Шостого серпня 1914 року Німеччина отримала повідомлення про вихід англійських бойових кораблів у Північне море і вислала субмарини, щоб їх потопити. Підводні човни вийшли з бази Німеччини на Північному морі з наказом іти до північного узбережжя Шотландії — так далеко німецькі субмарини ще ніколи не ходили. В однієї з субмарин виникли проблеми з дизельним двигуном, і їй довелося повернутися на базу. Дві інші флот втратив: одна натрапила на британський крейсер «Бірмінгем», який протаранив судно, забравши життя всього екіпажу, а доля другої залишається невідомою. Усі інші субмарини повернулися на базу пізніше, нічого не затопивши. «Не надто обнадійливо», — писав один з офіцерів. Thomas, «Raiders», 16; також див. Halpem, «NavalHistory», 29; Scheer, «Germany’s High Sea Fleet», 34—35.

(обратно) 75

Churchill, «World Crisis», 723.

(обратно) 76

Див. Doyle, «Danger!», увесь текст.

(обратно) 77

New York Times, 16 листопада 1917 p.

(обратно) 78

Меморандум, січень 1914 р., документи Джелліко.

(обратно) 79

Churchill, « World Crisis», 409. На думку британців, затоплення цивільного корабля було жахливим звірством. «Жахливо затопити корабель без попередження, — писав Черчилль, — не переконавшись у безпеці екіпажу, покинути команду там у відкритих шлюпках або ж у воді тонути у хвилях. В очах усіх моряків це просто звірячий учинок, до якого ніколи навмисне не вдавався ніхто, крім піратів» (672).

(обратно) 80

Там само, 144,145.

(обратно) 81

Breemer, «Defeating the U-Boat», 12; Frothingham,