Читати книгу - "Третя крапля магії, Лариса Лешкевич"

– У нас кажуть, що цей крик лунає з глибин сипучих пісків… – тихо промовив Теумар.

– До біди! Тричі повторився… – холодіючи, прошепотіла Айна.

– Не переймайся…

Але вона  заперечливо похитала головою. Перед тим, як Ізенар викрав її, невідома істота кричала двічі.

– Не буде толку від нашої подорожі! Я не бажаю безрозсудно ризикувати життям ...

– Ти обіцяла.

– І даремно! Я уявляла, які небезпеки на нас чекають, але уявляти те, що тільки може статися, і вже відчувати на своєму обличчі подих смерті – різні істини. А тепер ще цей крик!

Айна люто смикала попругу сідла. Обидва коні, теж стривожені диким криком, відлуння якого все ще невловимо звучала в посвіжілому повітрі, тремтіли великими тілами і копали  копитом землю.

–То що ти пропонуєш? – спитав Теумар, заспокійливо погладжуючи свого коня по теплій шиї.

– Ти як хочеш, а я повертаюся! – заявила Айна.

– І не сподівайся на це! – похмуро заперечив Теумар.