read-books.club » Сучасний любовний роман » Заміж у покарання, Марія Акулова 📚 - Українською

Читати книгу - "Заміж у покарання, Марія Акулова"

213
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Заміж у покарання" автора Марія Акулова. Жанр книги: Сучасний любовний роман. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 130 131 132 ... 167
Перейти на сторінку:

– У нього звідки інформація? По лінії служби таксі?

Не знаю чому, але Айка реагує бурхливо. Сміється. Обіймає мене міцно-міцно. І я її також. Притримую за спину, перекочуємось.

Втомився, блін. Договоримо – нехай сама себе трахає. Я член надам.

Айка впирається долонями в мої груди і сідає на стегнах.

Шикарна поза. Вона надто гарно кінчає, щоб не милуватися. А так – повний огляд.

Дружина змахує головою, перекидаючи волосся на одне плече. Груди відкриває, талію.

Від шиї їду поглядом нижче. Потім долонею. Груди зважую, торкаюся живота. Спускаюся по лобку. Вона крутиться і ширше розводить ноги. Торкаюсь там, а дивлюся в очі.

– Я не хабарник, Айко. Це дуже безглуздо, правда. – Пещу її, вона погойдується назустріч пальцям, об член треться, але на словах хмуриться. Неможливо одночасно трахатися і розмовляти. Важко це. Потрібно припиняти. – Зі мною можна домовитися, але не за гроші, а під зобов'язання.

– Які?

– Айко… – Здається. Падає на мої груди, сама направляє в себе член.

Насаджується. Я тягну обличчя ближче і пірнаю язиком у відкритий рот. Кладу руки на стегна. Задаю темп. Вона підлаштовується. Впирається в мої плечі і починає стогнати на кожному з рухів. Падаю на подушку, Айка сідає. Милуюся.

Я майже ні про що в цьому житті не шкодую. Звик брати відповідальність за наслідки, але про те, що потяг її на форум – дуже.

Це були емоції, якими не можна хизуватися. Показав своє ставлення, придурок. Оголив слабке місце.

Айка швидко вчиться усьому. І в сексі також. А ще в неї стовідсоткова інтуїція. Вгадує, як зробити краще.

Милуюся прогином, тим, як похойдуються півкулі, а ще хвилеподібними рухами стегон на стегнах.

Вічно можу дивитися. Сука, вічно.

Вона ніби танцює. Губи кусає. Постогнує. Я тягнуся назустріч рукою, вона схиляється до неї і лащиться кішкою. Щоку гладжу, великим пальцем веду по губах. Охоплює. Втягує. У ній скрізь тепло. Скрізь, блт.

А цей погляд... Запобіжники зриває.

Притримую за талію і знову підминаю. Впиваюся в рот своїм. З випущеною адреналіновою злістю стискаю груди до очевидного болю.

Беру грубо та швидко. Нарешті себе відпускаю.

Обожнюю її тіло, чесно, але іноді вбиваюся, як дурний. І вона дозволяє. Зараз також.

Ходимо краєм. Даю собі секунду… І секунду… І секунду…

Хочу в неї до трясучки, тому ще одну секунду теж даю.

Але більше – не можна.

Відриваюся від губ, виходжу з тіла, зі свистом спустошую легені.

Сьогодні ми удвох ідемо до оргазму довго. Айка ще не кінчила. Її тіло тремтить, вона близька, але далі я просто не проконтролюю себе, тому стискаю головку і тягнуся до тумби.

Розкочую латекс, повертаюся до Айки. Входжу знизу, тягнуся до губ. Айка свої стискає. Гладжу шию, вдивляюсь. Рухаюся повільно, ніби ми знову тільки почали.

– Що? – питаю, притискаючись до куточку її губ. Вагається, але розслаблює, дівчинко моя...

Мотає головою. Я їй і вірю, і не вірю. Щось все ж таки є, але що – не каже.

Думаю, що перегнув. Злякав. Виправляюсь. В мені стільки ніжності немає, скільки їй намагаюся дати. З презервативом контролюю себе краще. Більше про неї дбаю.

Трохи пручається, мучить її щось, а потім здається і захлинається у своєму задоволенні. Стискає так туго, що рухатися майже нереально. Тож чекаю, коли відпустить. Гладжу, шепочу. Вже словами посилаю по дівочому тілу тремтіння. І по-своєму теж майже відразу. Разом з оргазмом з організму виплескується накопичена та невитрачена енергія. Адреналіна в мені дохуя. Здох би без сексу. І без дружини б теж здох.

Мені здається, що вона мені за щось знову прощає. Я втикаюсь у її волосся, а Айка гладить по голові, цілує у скроню. Через пори струмками пускає своє кохання. Мій струм. Підживлення.

На ній я багато що вивезу.

_______________________________

Завтра вихідний)
Якщо ви з якоїсь причини досі не поставили книзі позначку "Мені подобається", саме час це зробити)
Дякую)

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
1 ... 130 131 132 ... 167
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Заміж у покарання, Марія Акулова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Заміж у покарання, Марія Акулова"