read-books.club » Поезія » Гайдамаки, Тарас Григорович Шевченко 📚 - Українською

Читати книгу - "Гайдамаки, Тарас Григорович Шевченко"

56
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Гайдамаки" автора Тарас Григорович Шевченко. Жанр книги: Поезія. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 12 13
Перейти на сторінку:
од злості спалив їх мертвих (Георгій Кониський)». — Прим. Шевченка. Остряниця, або Острянин Яцько (Яків), — один з керівників антишляхетських повстань на Україні у 1637–1638 роках, був гетьманом Запорозького війська у 1638 році. Коронний гетьман — головнокомандуючий польського війська в XVI–XVIII ст. ст. Георгій Кониський (1717–1795) — епіскоп Білоруський, відомий проповідник і захисник православія. Довгий час йому приписувалося авторство «Истории русов».

40

Богун, Іван — вінницький полковник, талановитий полководець під час визвольної війни 1648-1654 pp. проти шляхетської Польщі, один із соратників Богдана Хмельницького, страчений шляхтою 1664 р.

41

Жовті Води (річка) і Корсунь — місцевості, зв’язані з початком визвольної війни 1648-1654 років. На Жовтих Водах і під Корсунем у травні 1648 р. козацьке військо на чолі з Богданом Хмельницьким вщент розгромило польсько-шляхетське військо.

Тарас — Тарас Трясило.

42

А диякон… і далі. — Шевченко в поетичній формі передає те, що чув з уст народу. За переказами, духівництво Мотронинецького монастиря освятило ножі на розправу з шляхтою. «Так про читинське свято розказують старі люди». — Прим. Шевченка.

43

Треті півні — сигнал до повстання під час Коліївщини.

44

Рось і Альта — річки, на берегах яких відбувалися бої повсталих селян з польською шляхтою. Відомі в історії запеклістю і великим пролиттям крові. Битва на Альті дістала назву Тарасової ночі.

Сена — річка, на якій стоїть Париж і де сталася свого часу страхітлива різанина на релігійному грунті. «Тарасова і Варфоломеева ночі одна другої варт, на стид римської тіари». — Прим. Шевченка.

Варфоломіївська ніч — винищення католиками гугенотів (протестантів) у Парижі в ніч проти 24. VIII 1572 р. (проти дня св. Варфоломія).

45

А найперша Медведівка небо нагріває. — «Розказують, що Залізняка есаул, не діждавши третіх півнів, запалив Медведівку — містечко між Чигрином і Звенигородкою». — Прим. Шевченка.

46

Домаха — шабля з дамаської, тобто найкращої сталі, такої, яку виготовляли в Дамаску (Сірія).

47

Галайда — бездомний бурлака.

48

Виїхали за царину... — за околицю, за оту засіяну поблизу села чи міста ниву.

49

А хто винен? Ксьондзи, єзуїти. — До унії козаки з ляхами мирилися, і якби не єзуїти, то, може б, і не різалися; єзуїт Посевін, легат папський, перший начав унію в Україні». — Прим. Шевченка.

Легат — уповноважений папи.

50

«Керелівка, або Кириловка, — село Звенигородського повіту». — Прим. Шевченка. Нині це с. Шевченкове. Там поет провів свої дитячі роки.

51

Будища. — «Село Будище, недалеко од Керелівки; в яру озеро, і над озером ліс невеликий; зоветься Гупалівщиною за те, що там Залізняк збивав ляхів з дерева. Льохи, де був захований шляхетський скарб, і досі видно, тільки вже розруйновані». — Прим. Шевченка.

52

Дукачик — дукат — венеціанська золота монета вагою близько 3,5 гр. За часів Коліївщини його оцінювали приблизно в 3–3,5 крб. «Червоний золотий» — так називали його на Україні. «Червонець, що дав Залізняк хлопцеві, і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний, — я сам його бачив». — Прим. Шевченка.

53

«Лисянка — містечко Звенигородського повіту, над річкою Гнилим Тікичем. Тут зійшлися Гонта з Залізняком і розруйнували старосвітський будинок, Богданом нібито, будований». — Прим. Шевченка.

54

Ось копійка… — За деякими відомостями, царська копійка правила за знак належності до гайдамаків

55

Пів-упруга — в даному разі міра часу — четверта частина робочого дня.

56

«Лебедин — дівочий монастир меж Чигрином і Звенигородкою». — Прим. Шевченка. A поблизу нього і село такої ж назви.

57

«Майданівка — село недалеко від Лисянки». — Прим. Шевченка.

58

«Загрібай, мамо, жар, жар...» — весільна пісня.

59

«Ісаія, ликуй!» — церковна пісня, яку виконували під час вінчання.

60

«Умань — город повітовий губернії Київської». — Прим Шевченка. Нині Черкаської області.

61

Чотири віршовані рядки Шевченко взяв з народної пісні про Швачку. Цей епіграф поет додав у виданні 1860 року.

62

Кінні narodowi — «Kawaleria Narodowa» — так звалась польські драгуни; їх тоді було в Умані 3000, і всі були побиті гайдамаками». — Прим. Шевченка.

63

Гонта не вбивав своїх дітей. Навіть синові уманського губернатора Младановичу, якому тоді було 7 років, Гонта зберіг життя. Згодом Младанович виступив зі своїми спогадами про Коліївщину, але про вбивство Гонтою своїх дітей не згадує.

64

Базиліани — ченці, що входили до уніатського ордену св. Василія. В Умані: базиліани мали школу для шляхетських дітей.

65

Мінеї — Четьї-Мінеї, від слова «читати» і грецького слова «мен» (мін) — місяць: «щомісячна читанка» — збірник життєписів легендарних християнських святих в дванадцяти частинах за порядком місяців.

66

Нема Гонти… — «Зрадою взяли ляхи Гонту і страшно замучили. Привезли його в кайданах в польський лагер недалеко Балти з одрізаним язиком і правою рукою. Б., польський генерал, так велів зробить, потім кати роздягли його, як мати родила, і посадили на гарячі штаби заліза; потім зняли 12 пасм з спини шкури… Гонта повів очима і страшно глянув на Б., той махнув рукою, — і розняли Гонту начетверо, розвезли тіло і поприбивали на середохресних шляхах. Залізняк, почувши, що так страшна ляхи замучили Гонту, заплакав, занедужав та й умер; його гайдамаки поховали в степу над Дністром та й розійшлися». — Прим. Шевченка. Відомості про катування Гонти наводять польські мемуаристи. Б. — Браніцький.

Про смерть Залізняка див. примітку 32.

67

«Злодій, розбійник, або гайдамака, — такими осталися гайдамаки по Коліївщині. Такими їх називають і досі». — Прим. Шевченка. Така слава за гайдамаками, поширена шляхтою, утвердилася в реакційній історіографії. Проти спроб реакційних істориків називати гайдамаків «розбійниками» спрямована поезія Шевченка «Холодний Яр» (1845).

1 ... 12 13
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гайдамаки, Тарас Григорович Шевченко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Гайдамаки, Тарас Григорович Шевченко"