read-books.club » Міське фентезі » Як Не вийти заміж за бога, Катаріна Рейніс 📚 - Українською

Читати книгу - "Як Не вийти заміж за бога, Катаріна Рейніс"

144
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Як Не вийти заміж за бога" автора Катаріна Рейніс. Жанр книги: Міське фентезі. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 12 13 14 ... 115
Перейти на сторінку:
7 розділ

Герман Фредерік Жоффре, король Талласії

 

Монстр вирував, знать розбігалася, хтось щось кричав, намагаючись привернути до себе монаршу увагу… Тільки чоловік нічого цього не чув і не бачив. Перед його очима досі стояла тепла посмішка улюбленої донечки. Його світлої дівчинки, котра завжди мала власну думку і ніколи не підкорялася правилам.

- Ваша Величносте! – вивів із ступору головний жрець. - Виходу немає! Бог не заспокоїться, доки не отримає свою жертву! Ми негайно маємо підготувати принцесу Фріду!

- Що-о? - скрикнула дівчина, збліднувши ще дужче.

- Та як ви смієте?.. - навіть королева змінилася в лиці, відкинувши звичну пісну міну.

- Досить! – обірвав суперечки Герман, насилу заганяючи всі свої почуття під твердий панцир, створений роками практики. – Більше жодних жертвоприношень! Поки я живий, це не повториться!

- А як же люди? – обурився жрець. – Божество обов'язково розсердиться і нашле на нас біди!..

- Тоді помоліться іншим богам, щоб захистили Талласію! – відмахнувся чоловік. – Я своє слово сказав! Спробуйте лишень його порушити!

Розвернувшись, король твердою ходою, зі скам'янілою спиною і не підйомним вантажем на серці, подався назад. Навряд чи він колись пробачить себе, навіть якщо все життя спокутуватиме цей гріх!

 

Майя

 

"Нічого не вийде!" - заявив ЦЕЙ! Нічого не вийде! Звідки йому взагалі про це відомо? Ми вклали стільки сил, продумали кожен крок, підготувалися, а він каже: нічого не вийде! Розлютилася до червоних плям перед очима. Начхати! Сама впораюсь! Взагалі-то безглуздо було розраховувати на чиюсь допомогу, особливо місцевого дурника.

Звірившись із картою, яку ми з братами ретельно замальовували кілька років, вирушила у потрібному напрямку. Необхідно поспішати! Навряд, після того, що трапилося, кораблі надовго затримаються біля пристані. Важливі ліерди поспішать залишити прокляте богом місце. Сподіваюся, з поспіхом вони не одразу помітять на борту непоказного хлопця. Якщо що, збрешу, що втекла від жорстоких батьків…

- І як ти зібралася все провернути? - прогриміло поряд несподіване питання.

«Боги! - спіткнулася, ледь не розквасивши собі носа. - Як він це робить?» Чому я не чую його кроків і не відчуваю його присутності? Навіть із моїми незначними здібностями, відчувати ауру я навчилася дуже давно.

- Мовчки! - прогарчала крізь стиснуті зуби, непомітно переводячи подих. - Там зараз такий хаос твориться, що на мене ніхто не зверне уваги. А на ранок ми вже будемо в порту Евандера.

- А далі? – не вгавав новий знайомий. Хоча який він знайомий? Адже я навіть імені його не знаю!

- А далі, куди душа велить! - широко посміхнулася, представивши своє світле майбутнє. - У моєму розпорядженні весь світ!.. Як тебе звуть?

Просте запитання привело чоловіка у ступор. Якийсь час він мовчки крокував поруч. Я вже навіть подумала, не відповість.

- Джо, - колись живі очі втратили свій блиск, а обличчя скам'яніло. Що це з ним?

- Майя! – представилася, хай мене й не питали. Все ж таки, не вмію я на довго заморочуватися! Життя таке коротке і не передбачуване... особливо моє!

Через годину ми ввійшли до села. Декілька десятків будиночків, в яких проживали сім'ї тих, хто працював у замку або забезпечував постійне постачання продовольства з міста. Насунула на ніс капелюх, який в останній момент стягла у нашого садівника, і вирушила до пристані. Нас із братами ніколи сюди не пускали. Тільки зрідка, тікаючи з-під нагляду, ми здалеку спостерігали за тим, як в низині копошаться люди. Щасливі, у них було більше свободи, аніж у всіх ліердів королівства разом узятих…

Біля пристані чекало жорстоке розчарування. Два кораблі з трьох стрімко віддалялися від берега. Тільки королівський фрегат все ще повільно гойдався на хвилях. "За що?" - заволала подумки, тим не менш не збираючись відступати. Буде складніше, ніж я сподівалася, але шляху назад вже немає!

Впевненим кроком попрямувала до вартового, що дрімав біля спущеного трапу. Мені б заговорити йому зуби і проскочити повз. Однієї хвилини цілком вистачить…

- Сховайся за спину і не висовуйся! - наказав Джо, схопивши мене за шкірку і відкинувши зі свого шляху.

Шок! Проте обурюватися не наважилася. Зрештою, він сьогодні вже двічі рятував моє життя. Можливо, чоловік не такий уже й божевільний?

- Куди? – різко скрикнув вартовий, зупиняючи мого нового знайомого. Джо не відповів. Він на цілу голову височів над переляканим до гикавки служивим, одним видом обіцяючи страшні кари на молоду голову.

- Ти нас не бачив! - наказав чоловік, проходячи повз. Тієї ж миті обличчя охоронця скам'яніло, перетворюючись на подобу посмертної маски. Пересмикнула плечима, прослизаючи повз чоловіка. Хто ж він такий, цей Джо?

 

Замок, кімната Давида

 

- Як думаєте, вона впоралася? – схвильовано прошепотів Саллі. Ось уже кілька годин він не знаходив собі місця. Найуразливіший, але й найщиріший із братів, він чи не найбільше любив Майю.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 12 13 14 ... 115
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Як Не вийти заміж за бога, Катаріна Рейніс», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Як Не вийти заміж за бога, Катаріна Рейніс"