Читати книгу - "Невідоме Розстріляне Відродження"

у «ЛНВ» (1925, № 6). Публікувала також переклади з польських поетів. Ранішній бенкет
Роззолочений сміється сад… На сталевих сопілках холодний ранок виграє… І синій дим сріблистим відблиском бринить довкола сонних груш… Хто тут був? І хто росистими акордами в розпалене мені лице кидав? Переображений і блідий в тріумфі сонця схід горить… Тремтить від холоду напіврозкрита розкіш білих рож… Чи то стомився день, чи я згасаю?.. (Чи, може, за синім берегом нові горять острови?) Стихає гамір улиці і кам’яні верхи зникають… Допливаю! Холодними долонями огняний квіт зриваю… Ломаним акордом
Барвистим водограєм приснуло місто. Плакатами улиця розмалювалася. Сміється ринок бозами… Віддихає розпилена втома на задумливім чолі… Вдзвонилися в думу трамваї… Небо сталлю грозить… Хмаролом каштанів і блискавиці лип Палати з карт побурили мені! Світляними акордами місто дзвенить… Вогкі очи кінські копита доганяють… Борис Тенета

Справжнє прізвище Борис Гурій. Народився 8.04.1903 р. в селищі Покровське на Катеринославщині у родині вчителя. Після смерті батька 1914 р. перебрався до Катеринослава, навчався в тамтешньому ІНО, у 1927-му перевівся до Київського ІНО на третій курс історичного факультету. Перші вірші надрукував у 1924 р. в журналах «Червоний Шлях», «Зоря», «Нова громада», «Життя й Революція» та ін. Видав книжки прози «Листи з Криму» (1927), «Гармонія і свинушник» (1928), «Десята секунда» (1929), «Будні», «Ненависть», «П’яниці» (1930), «В бою» (1931). Належав до угруповань «Ланка» і МАРС.

За спогадами дружини Євгена Плужника, Б. Тенета в передчутті арешту снував доволі наївні плани: «Небезпека наближається, скоро і по нас прийдуть, а жити так хочеться, що, здається, я зроблю так: піду до річки, залишу свій одяг на березі, покладу в кишеню всі документи на ім’я Бориса Тенети, а сам на голову нав’яжу який-небудь одяг такий, щоб можна лише було прикрити грішне тіло, перепливу річку… і нема мене… піду, куди очи глядять без документів, без нічого. А хтось знайде мій одяг на березі з документами, передасть у відділ розшуку міліції, міліція – в НКВС. Ну, що ж, скажуть, утопився сам раніше, ніж ми його утопили».

Письменник навіть написав з відчаю листи Сталіну й Горькому, благаючи звернути увагу на ситуацію в Україні, де ув’язнюють невинних людей.

Б. Тенету арештували 20.01.1935 р. на Кавказі, куди він поїхав до родини. В сухумській в’язниці він зробив спробу покінчити життя самогубством. Його врятували і відправили до Києва, встановивши суворий нагляд, щоб не повісився і не порізав вени. Але