Читати книгу - "Комедії"

йому, де вихід, язикатому.

Чому наосліп, без огню, никаєш тут?

(Бере до рук батіг).

Донощик

Я ж ворогів шукаю.

Дікеополь

Ох, жалітимеш,

Як не чкурнеш найдалі! Там шукай собі.

Мегарець

Це справжнє лихо для Афін — людці такі.

Дікеополь

830 Кріпись, мегарче! Ось тобі за свинок цих

Часник і мірка солі, як умовились, —

І йди щасливо.

Мегарець

Та яке там щастя в нас!

Дікеополь

Ну що ж, тоді зоставлю при собі його.

Мегарець

Тепер без батька, поросята, пробуйте

Поїсти хліба-солі, може, дасть вам хто.

Мегарець виходить.

Дікеополь бере мішок і заходить у дім.

СТРОФА IV

Перша половина хору

Ото щасливий чоловік! Чи чули ви, як славно

Облагодив це діло він? Тепер багате жниво,

На ринку сидячи, пожне,

А прийде Ктесій чи який

840 Донощик інший — їм тоді

Влетить по заслузі.

АНТИСТРОФА IV

Друга половина хору

І тут ніхто із шахраїв тебе вже не піддурить.

Препід свій зад товстий ніяк до тебе не просуне.

Не потурбує Клеонім.

У білім одязі гуляй:

Гіпербол осудом брудним

Тебе не замаже.

СТРОФА V

Перша половина хору

На площі стрінувшись, тепер до тебе не підійде

Кратін, розпусник той бридкий,

хоч виголений гладко.

850 І той мерзотник Артемон,

Що так і рветься до пісень,

А в нього батьківським козлом

Смердить під пахвами.

АНТИСТРОФА V

Друга половина хору

Тебе на глум не візьме вже Павсон,

ота паскуда.

Холарга сором, Лісістрат, на площі вже не займе.

В біді по вуха він зав'яз,

І що не місяць — тридцять днів

Голодний і холодний він,

І так щороку.

ЕПІСОДІЙ П'ЯТИЙ

Входить Бeотієць з рабом і флейтистами.

Бeотієць

(знімаючи зі спини величезний мішок)

860 Ну й в'ївсь, клянусь Гераклом, той мішок мені!

Знімай-но з мене цей вантаж, Ісменію.

А ви, фіванські свистуни-дударики,

Під хвіст собаці дуйте — не в сопілки ті.

Дікеополь

(виходячи з дому, до флейтистів)

Тихіше, кляті! Гетьте звідси, оси в'їдливі!

Звідкіль взялись ви, трясця вашій матері,

Херідові музики, на дворі моїм?

Флейтисти розбігаються.

Бeотієць

Клянуся Іолаєм, ти — рятунок мій:

Від самих Фів за мною, знай, висвистують,

Аж цвіт і листя м'яти геть обсипались.

870 Ось і товар мій, друже, — вибирай собі

Чи сарану, чи птицю, що вподобаєш.

Дікеополь

Привіт мій ласунові беотійському!

Ну що в міхах тих?

Бeотієць

Все добро Беотії:

Салата, м'ята, килими, світильники,

Качки, галки, лисухи, чайки, рябчики,

Нурці, перепелиці, дикі голуби…

Дікеополь

Пташиним роєм ти зваливсь на ринок мій.

Бeотієць

А ще бобри, лисиці, гуси, кролики,

Кроти, тхори, куниці, видри, зайчики

880 І ще вугри копайські найдобірніші.

Дікеополь

Вугор? Ця рибка — найсолодші ласощі!

Дозволь хоч привітати славну рибку ту.

Бeотієць

(до вугра)

Тобі, як і годиться, п'ятдесятому,

Слід гостя привітати. Поклонись йому.

Дікеополь

О рибко довгождана, ти прийшла-таки!

Прийшла ти, мріє хору комедійного

І Моріха розрадо! Гей, несіть сюди

Жарівницю з міхами роздувальними!

Приходять раби.

Дивіться, що за рибка! Чи ж є краща де?

890 Шість років ми чекали — й ти з'явилась нам.

(До рабів).

Ото ж вітайте гостю. Я ж придбаю вже

Вуглинок якнайкращих у догоду їй.

Несіть її за мною.

(Співає).

«Тільки смерть одна

Мене розлучить…» з юшкою і рибкою.

Бeотієць

Чекай, а хто ж за рибку розрахується?

Дікеополь

Віддай її, як мито — й ми сквитовані.

А може, ти надумав ще продати щось?

Бeотієць

Еге ж, купуй, що хочеш.

Дікеополь

Купувати лиш?

А що, коли б міняти?

Бeотієць

То давай мені,

900 Що є в Афінах, а нема в Беотії.

Дікеополь

Сардин фалеронських та горшків я дам тобі.

Бeотієць

Горшки, сардини? Ними в нас хоч гать гати.

Згадай-но, чим багаті ви, афіняни.

Дікеополь

Згадав нарешті! Дам тобі донощика,

Як горщик упакуєш.

Бeотієць

Це вже інша річ!

Товар цей прибутковий: лиш подумати —

Таку хитрющу мавпу привезти собі.

Дікеополь

Ось і один з них. Це Нікарх. Слідить когось.

З'являється Нікарх.

Бeотієць

Який хирлявий!

Дікеополь

Зате злом начинений.

Нікарх

910 Чиї товари?

Бeотієць

Та мої, з Беотії,

Клянуся Зевсом.

Нікарх

Донесу, що ворог тут

Щось затіває.

Бeотієць

З глузду зсунувся!

Ти наготовивсь воювати з птицею?

Нікарх

Тебе таки оскаржу.

Бeотієць

В чім тут винен я?

Нікарх

Зібрались люди, бачу. Ради них скажу:

Світильники приносиш нам від ворога.

Бeотієць

Ти свідчити зібрався й про світильник

цей?

Нікарх

Майстерні корабельні нам попалить він.

Бeотієць

Майстерні… цей світильник?

Нікарх

Звісно.

Бeотієць

Як же то?

Нікарх

920 А так. Скажімо, ворог комара піймав,

Що то водою біга, й до ноги йому

Світильник прив'язавши, у рівчак пустив.

Рівчак пливе у гавань, ще й Борей подме —

І ось тобі й пожежа.

Бeотієць

Ну й додумався!

Комар, вода, світильник, кораблі горять…

Нікарх

(до глядачів)

Ви будете за свідків.

Дікеополь

Та заткни його!

Подай соломи. Буду пакувати вже.

Ловлять донощика й запаковують його.

СТРОФА VI

Перша половина хору

930 В'яжи, пакуй як слід його,

Щоб у дорозі гостеві

Ця покупка

на кусні не розбилась.

Дікеополь

Авжеж, подбаю я про це.

Хай стогне, плаче цей горщок,

Що тріс в огні,

проклятий небом посуд.

Перша половина хору

Яка ж із нього користь?

Дікеополь

Він для всього придатний:

зливати бруд, мутити суд,

А ще наклепникам світить.

І добре в нім

Варити всякі… справи.

АНТИСТРОФА VI

Друга половина хору

940 Та хто схотів би для потреб

Тримати дома цей горщок,

що день і ніч

Тріщить, не зна спокою?

Дікеополь

(закінчивши пакувати)

Та витривалий він зате:

сюди-туди кружи-верти.

Не лусне він,

Хоч став уверх ногами.

Друга половина хору

Оце так упаковка!

Бeотієць

Я зароблю не мало.

Друга половина хору

Ну й на здоров'я, гостю наш!

Бери його — й щаслива путь.

950 Неси його,

Куди провадять очі.

Дікеополь

Запакував паршивця. Фу, аж піт пройняв!

Бери вже, беотійцю, той горщок собі.

Бeотієць

Підстав-но спину під вантаж, Ісменію.

Дікеополь