Читати книгу - "Мелодія кави у тональності кардамону"

10

Сокаль — містечко за 85 км від Львова.

11

Сепарація — шлюб не розривається, проте подружжя мешкає окремо і фактично припиняє спілкування. Дозвіл на сепарацію надає Церковний трибунал. Новий шлюб неможливий. Хіба після визнання не чинним попереднього.

12

Натяк на польське повстання шляхти проти уряду в лютому 1846 року. Селяни-мазури пішли проти повстанців-шляхтичів, нападали на маєтки, грабували та вбивали. Загинули сотні шляхтичів.

13

Куликів — містечко за 15 км від Львова. Відоме від початку ХІV ст. Найвідоміша пам’ятка — готичний костел Св. Миколая, один із найстаріших в околицях Львова.

14

Кацабайка — верхній одяг польських і русинських жінок Галичини. З широкими рукавами, яскравого кольору, обшитий хутром.

15

Хорунщизна — місцевість між р. Полтвою, Калічою та Шембековою горами.

16

Готель «De La Rus» — готель «Жорж» (колишній «Інтурист»).

17

Респектована панна — незаміжня дівчина, яка постійно проживає у когось і має безкоштовне утримання з огляду на власні чи родинні заслуги.

18

Новий міський театр — нині театр ім. М. Заньковецької. Збудований коштом графа Станіслава Скарбка у 1832–1842 рр.

19

Площа Каструм (castrum — замок) — площа, що залишилася на місці Низького замку.

20

Костел Св. Антонія — з 1786 р. парафіяльний для римо-католиків Личаківського передмістя.

21

Гранат — дорогоцінний камінь. Особливо цінується яскраво-червоний чеський гранат (піроп). Дуже модним був у ХІХ ст.

22

Сиктуська вулиця — нині вул. Дорошенка.

23

Книгарня Карла Вільда знаходилася на площі Ринок і мала першу у Львові випозичальню книг та аристократичний салон. У книгарнях тих часів не лише продавали книжки, але й передплачували газети та журнали, купували ноти, папір, приладдя для писання, квитки до театру, антикваріат, твори мистецтва.

24

Гетьманські вали — нині центральна алея проспекту Свободи.

25

Площа Святого Духа — тепер площа Івана Підкови, в середині ХІХ ст. там була будівля гауптвахти.

26

На поч. і в сер. ХІХ ст. кольорова білизна вважалася неелегантною і навіть аморальною.

27

Головна площа — площа Ринок.

28

Аптека «Під золотим оленем» — пл. Ринок, 18. Існувала з поч. ХІХ ст. Належала родині Зенткевичів, яка займалася аптекарською справою ще з XVІ ст.

29

Вул. Жидівська — входила до складу єврейської дільниці. Євреї мали право мешкати лише в гетто до 1868 року.

30

Зброївня — міський арсенал. У сер. ХІХ ст. вулиця при ньому називалася За Зброївнею бічною і належала до єврейської дільниці.

31

Байки — давня назва місцевості в районі вул. Котляревського, Глибокої, Київської, Генерала Чупринки. В сер. ХІХ ст. напівсільська оселя.

32

Новий Світ — назва з’явилася на поч. ХІХ ст. і закріпилася за шляхом, що зв’язував Сокільницьку дорогу з рогаткою на Городоцькій дорозі.

33

Маєрівська вулиця — теперішня вул. Січових стрільців. Прокладена у 1840-х рр. серед садів, що належали Маєру.

34

Кастелівка — в сер. ХІХ ст. місцевість поблизу сучасної вул. Сахарова.

35

Широка вул. — вул. Коперніка. При ній знаходилася греко-католицька Духовна семінарія і церква Св. Духа.

36

Пелчинський став знаходився під узгір’ями Цитаделі. Зараз це площа навпроти входу в парк ім. Б. Хмельницького. У середині ХІХ ст. — улюблене місце прогулянок львів’ян, при ньому була військова школа плавання, відбувалися святкові забави.

37

Оссолінеум — тепер наукова бібліотека ім. В. Стефаника. Заснована 1823 року.

38

Гора Вроновських разом із Калічою та Пелчинською горою утворюють комплекс Цитаделі.

39

Літні контракти починалися з початку червня і збігалися з двома ярмарками. Справи фінансові та господарські поєднувалися з розвагами і балами.

40

Вали — місце прогулянки львів’ян у ХІХ ст. Виникли на місці валу та засипаного рову в кінці XVІІІ ст. Зараз алея на проспекті Свободи.

41

Дезабільє — ранковий одяг епохи кринолінів.

42

На день св. Сильвестра припадає святкування Нового року.

43

Князь Меттерніх — всевладний канцлер уряду, головний творець Священного союзу 1815 року.

44

Фестини — святкова забава, фестиваль (діал., заст.).

45

Бюрко — письмовий стіл (діал., заст.).

46

Вул. Куркова — сучасна Лисенка. Після того, як 1848 року згоріли редутові зали, редути переселилися на Стрільницю при вул. Курковій.

47

Стеаринові свічки набули поширення в середині ХІХ ст., але так яскраво світили, що виникло побоювання, ніби вони шкідливі для очей, а тому перед ними ставили екрани та абажури.