read-books.club » Історичний любовний роман » Кришталевий черевичок. Якщо фея не прийде, Вікторія Ковзун 📚 - Українською

Читати книгу - "Кришталевий черевичок. Якщо фея не прийде, Вікторія Ковзун"

145
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Кришталевий черевичок. Якщо фея не прийде" автора Вікторія Ковзун. Жанр книги: Історичний любовний роман. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 127 128 129 ... 132
Перейти на сторінку:

О, як болісно дають по серцю ті вигуки, в які впихаєш радість, коли хочеться завивати від горя! Я також стискала руки, щоб не видати напруги.

– Я ніколи не розумів, чому він мене не любив, – в його голосі звучало тремтіння. – Чим я завинив? Чим я не такий? А він дивився на мене… як на ворога. Дивився на мене, ніби це я у всьому винен… Рідний батько! Він дивився на мене так, ніби це я винен у смерті матері. А чому вона померла? Я не знаю. Одного дня вона просто померла. А море забрало сестру… І залишило мене наодинці з ним, – якось страшно це прозвучало. – Він ніколи не називав мене сином.

І раптовий істеричний смішок вирвався у нього з грудей.

– Знаєш, це він мене фехтувати навчив. Я пам’ятаю, ти так верещала і бігала від мене, коли я тебе подряпав… Це були просто подряпинки. Нещасні подряпинки у порівнянні з тим, як він різав мене! – дуже моторошно полум’я освітлювало його риси. – О-о-о… Він мене навчив. Він мене таки навчив. Я став фехтувати так, щоб більше ніхто не посмів мене різати!

«Дарма я сюди прийшла, – змолилася я. – Та хто знав, що я не здатна витримати розбійницьку сповідь?»

– Я досі пам’ятаю той день, – сказав Піт. – Той день, коли мене підставили. А я до останнього нічого не знав. Сидів за нотами й вигадував, яким зробити останній акорд… А він вламався до мене і виставив шпагу у груди. Я вже думав, що він мене вб’є. «Це ти зробив?!» – кричав так, ніби порубає на місці. «Це ти зробив?!» – кричав так, що у шибках здригалося скло, – Піт видихнув і заплющив очі. – Я справді думав, що він мене вб’є. Але він мене відпустив. Повірив? Аж дивно. Ніколи не вірив. У всьому винив. Спитав про принцесу… Нарешті випустив шпагу. І сказав мені тікати світ за очі. Тікати й не озиратись. І не сподіватися на справедливість, на честь, на людську доброту. Сказав, що якийсь містичний «він» мене так просто не відпустить. Що знищить мене, тільки я попадусь йому в руки… – Піт знову набрав повітря у груди. – Цікаво… що він мав проти клятого Конрада, що одразу зрозумів, в чому справа? Мені здалося, що цей був той єдиний випадок, коли він ненавидів когось більше за мене.

Після цього Піт замовк. Посидів трохи, який раз підворушив пригасле багаття… і глянув на мене. Ніби вперше зрозумів, що я тут сиджу. Сиджу – і слухаю.

– Іди спати, Ізабель, – сказав він. – Завтра складний день.

1 ... 127 128 129 ... 132
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кришталевий черевичок. Якщо фея не прийде, Вікторія Ковзун», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Кришталевий черевичок. Якщо фея не прийде, Вікторія Ковзун"