Читати книгу - "Апостол черні"

легенда про світлий образ її чоловіка і про їхнє щасливе сімейне життя. Це реалістична драма Ібсена. О. Кобилянська вводить у роман згадку про кінофільм, знятий за п’єсою «Примари» Ібсена. Про цей твір Ібсена йде розмова між Евою Захарій і Юліяном Цезаревичем, причому останній зазначив: «І я люблю Ібсена до деякої міри».

68

З нім. — Мавр зробив свою справу, Мавр може піти.

69

С. 152 — Святий Вечір — святковий вечір напередодні Різдва. Відзначається католицькою церквою 24 грудня, православною — 6 січня. В українців Свят-Вечір супроводжується прадавніми народними звичаями: готування дванадцяти свят-вечірніх пісних страв (найважливіші — узвар і кутя); віншування; внесення дідуха на покуті під образами; початок колядування.

70

С. 152 — Різдво Христове — християнське свято народження Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, одне з найбільших релігійних свят у році, що відзначається католицькою церквою 25 грудня, православною — 7 січня. Українці у цей день співають колядки, ходять із вертепом, виконують вірші на Різдво Христове.

71

З фр. — пробачте.

72

З нім. — «Царство освіти».

73

С. 158 — Москва — столиця Росії, Російської Федерації. Один з найбільших у світі політичних, наукових і культурних центрів. Місто розташоване у центрі європейської частини Росії, на Східно-Європейській рівнині, в межиріччі рік Ока і Волга.

74

C. 158 — Київ — столиця України, її політичний, економічний, науковий і культурний центр. Лежить на берегах середньої течії річки Дніпро, на межі Полісся і Лісостепу.

У часи О. Кобилянської Київ був за кордоном, належав до Східної України. Ось чому для героя роману Юліяна Цезаревича це — місто омріяної закордонної подорожі.

75

С. 160 — Федькович Юрій (Осип) Адальбертович (1834—1888) — український письменник і громадський діяч. Редагував газету «Буковина» у Чернівцях у 1885—1887 pp. Автор ліричних віршів, балад і поем, оповідань і повістей, драматичних творів. Склав український «Буквар», пісенник для народних шкіл. Сприяв культурно-національному відродженню на Буковині.

Оксана, героїня роману «Апостол черні» О. Кобилянської, читаючи твори Ю. Федьковича, відгукнулася: «Які гарні поезії Федьковича». Сама письменниця також позитивно оцінювала Буковинського Соловія.

76

С. 170 — монастир Св. Івана в Сучаві — йдеться про старовинний православний монастир Святого Івана, розташований у місті Сучава (північний схід Румунії, на ріці Сучава).

О. Кобилянська неодноразово у своїй творчості описувала цей центр духовно-релігійного життя Північної і Південної Буковини. Зокрема, її нарис «У св. Івана», згадки про монастир у повісті «Земля».

77

С. 170 — Молдава, Молдова — 1) історична область — між рікою Прут і Східними Карпатами. З XIV ст. — феодальне князівство (у васальній залежності від Угорського королівства). У 1359 р. — частина Молдавського князівства; 2) те саме, що й Молдавія.

78

С. 174 — «[…] жмут […] темно-фіолєтових фіялків „Parma“» — йдеться про фіалку пармську — сорт фіалки, трав’янистої багаторічної рослини сімейства фіалкові, гібридного походження.

79

С. 177 — Румунія — держава у Південно-Східній Європі. Столиця — місто Бухарест. Розташована між пониззям ріки Дунай і Чорним морем. Офіційна мова — румунська. Релігії: православ’я, католицизм, протестантизм. Україна межує на південному заході з Румунією. У 1918—1940 pp. Північна Буковина належала до Румунії.

80

С. 178 — Буковина — територія, поділяється на Буковину Південну — історична назва Сучавського повіту Румунії і Буковину Північну — історична назва території сучасної Чернівецької області України.

81

С. 178 — Бессарабія — історична область між Дністром і Прутом. Тепер це основна частина Молдавії і південна частина Одеської області України.

82

С. 178 — румунські бояри — клас феодалів у Румунії з XIII—XIV ст. Був ліквідований у 1945 р. аграрною реформою.

83

З рум. — пане.

84

С. 181 — Фалтічени — місто, яке знаходиться у повіті Сучава, в Румунії.

85

З нім. — кравчий, той, хто розливає алкогольні напої на бенкеті.

86

С. 185 — Балкани, Балканський півострів — півострів на півдні Європи. Омивається Середземним, Мармуровим і Чорним морями. На півночі обмежений ріками Савою і Дунаєм. На Балканах розташовані держави Болгарія, Албанія, Греція, Сербія, Чорногорія, Македонія, Боснія та Герцеговина, частково Румунія, Туреччина, Італія.

87

С. 202 — Дамоклів меч — за старогрецькою легендою, Дамокл, придворний сіракузького тирана Діонісія Старшого (432—367 pp. до н. е.), позаздривши своєму володарю, назвав його найщасливішим з людей. Тоді Діонісій посадив заздрісника на своє місце, повісивши над його головою на кінській волосині гострий меч. Зляканому Дамоклові Діонісій пояснив, що цей меч є символом тих небезпек, яких владар зазнає постійно, незважаючи на зовні безтурботне життя. Вислів вживається у значенні: постійна небезпека (з кн.: Коваль А. П., Коптілов В. В. Крилаті вислови в українській літературній мові. — Вид. 2-ге, перероб. і доп. — К.: Вищ. шк., 1975. — С. 71).

88

З лат. — нагадування (пам’ятай) про смерть.

89

С. 209 — Св. Юрій — релігійне свято на честь святого Юрія (Георгія Побідоносця), великомученика і побідоносця, який вважається покровителем хліборобства і скотарства у всіх християнських народів. Припадає за старим стилем — на 23 квітня, а за новим — на 6 травня.

90

З нім. — повнокровні, чистокровні люди.

91

С. 228 — на Стефана — св. Степана, релігійне свято новорічно-різдвяного циклу, що припадає на 9 січня, третій день після Різдва. На честь святого архідиякона Стефана, названого первомучеником (бо був перший замучений за Ісуса Христа). За старим стилем — 27 грудня.

92

З нім. — один, два, один, два.

93

С. 246 — тримати до хреста — здійснювати церковне таїнство хрещення немовляти (або дорослого). Хрещений батько і хресна мати, які тримають похресника до хреста, є поручителями за хрещеного. Вони беруть на себе обов’язок навчити його істинної віри, християнського життя, опікуються ним, іноді заступають рідних батьків.

У творі О. Кобилянська наводить епізод похрещення малої доньки, яка народилася у Зарка і Марії, сестри Юліяна Цезаревича. До хреста її тримали Едвард Ґанґ і Оксана Цезаревич. «Церемонія хрещення малої українки відбулася святочно», — відзначила авторка «Апостола черні».

94

С. 249 — День янгола Еви — святкування дня ангела (янгола), інша назва — іменини — завжди приурочувалося в честь якогось із святих православної церкви. Ім’я давалось людині із Святців — збірника імен святих.

Ева — героїня роману О. Кобилянської «Апостол черні» — названа, як її бабуся, пані Орелецька, в честь праматері усіх людей Єви (в перекладі з євр. — «життя»). Цей день припадає на неділю Святих Праотців, що є рухомим