Читати книгу - "Твори в п'яти томах. Том 2"

весь час оглядались на оселю моїх предків. Над її димарями не здіймався жоден димок; величезний, оголений будинок здавався безлюдним. Тільки в одному з вікон на горішньому поверсі виднівся кінчик нічного ковпака, що розгойдувався вгору і вниз, вперед і назад, немов кроляча голова в норі. Я не почув ані слова привіту, коли прийшов сюди, і ще менше бачив ласки за час свого перебування тут, але тепер принаймні стежили, як я покидаю цей дім.

Ми йшли повільно й неохоче, не маючи й найменшого бажання розмовляти. Обох нас непокоїла думка про близьку розлуку, і ми з сумом згадували минулі дні. Зрештою ми порушили мовчанку й домовилися, що будемо робити далі. Вирішили, що Алан ховатиметься десь поблизу, в цьому ж графстві, і буде щодня приходити на умовлене місце, де я міг би підтримувати з ним зв'язок особисто або через посланця. Тим часом я мав розшукати адвоката з Аппінських Стюартів, тобто людину, якій можна довіритися; його справою було знайти судно й допомогти Аланові безпечно сісти на нього. Тільки-но ми покінчили зі справами, як знову замовкли, наче нам обом відібрало мову. Я спробував був пожартувати з Алана, називаючи його містером Томсоном, а він у відповідь поглузував з мого нового одягу й маєтку, та на цьому жарти й закінчились, бо нам більше хотілося плакати, ніж сміятися.

Ми йшли весь час путівцем і невдовзі вже спускалися з гори Корстофайн. Підійшовши ближче до місця, що називалося «Відпочинь і будь вдячний», ми обидва зупинилися, бо зрозуміли без слів, що тут наші шляхи розходяться. Алан ще раз повторив мені все, про що ми домовились: адресу адвоката, годину, коли він мав бути на умовленому місці, і знаки, з допомогою яких можна було розшукати його. Потім я віддав йому всі гроші, які мав із собою (гінею чи дві, взяті в Ренкейлора), щоб він не голодував до нашої зустрічі. Ми постояли трохи, мовчки дивлячись на Единбург.

— Що ж, прощавайте, — першим обізвався Алан, подаючи мені ліву руку.

— Прощавайте, — сказав я, потиснувши її, і швидко зійшов з гори.

Ми жодного разу не глянули один одному в обличчя, і навіть поки я ще міг бачити його, я ні разу не оглянувся на друга, якого залишав самого. Зате далі, дорогою до міста, я відчув себе таким пригніченим і самотнім, що ладен був сісти біля греблі й заплакати, як мала дитина.

Була вже дванадцята година дня, коли я проминув Вест-кірк і Ґрасмаркет і ввійшов у столицю Шотландії. Неймовірна висота будинків, що сягали десяти й п'ятнадцяти поверхів, вузькі склеписті входи, які безперестану вивергали юрби людей, товари, виставлені купцями на вікнах, галас і метушня, погане повітря й вишукані вбрання та безліч інших дрібниць зовсім приголомшили мене. І я віддався на волю натовпу, що носив мене вперед і назад вулицями міста. Та я не міг забути про Алана, який залишився біля місцини «Відпочинь і будь вдячний» (хоч ви, мабуть, подумаєте, що я не міг не захоплюватись цим новим гарним видовищем). У душу закрадався якийсь неспокій, немов сумління докоряло мені за щось погане.

Незабаром сама доля привела мене до дверей банку Британської льонопрядильної компанії.

Зміст

ХИМЕРНА ПРИГОДА З ДОКТОРОМ ДЖЕКІЛОМ ТА МІСТЕРОМ ГАЙДОМ (The strange case of Dr. Jekyll and Mr.Hyde). Переклад Максима Стріхи

ВЕЧІРНІ РОЗМОВИ НА ОСТРОВІ (Island night's entertaiments)

- Берег Фалеза (The beach of Falesa). Переклад Юрія Лісняка

- Сатанинська пляшка (The bottle Imp). Переклад Олександра Тереха

- Острів Голосів (The Isle of Voices). Переклад Юрія Лісняка

ВИКРАДЕНИЙ (Kidnapped: being memoirs of the adventures of David Balfour). Переклад Івана Коваленка, редагування Юрія Лісняка

Примітки

1

Катаріна де Маттос — кузина Р. Л. Стівенсона. Їй він присвятив також кілька віршів.

2

Дамон і Піфіас — герої давньогрецького міфу, втілення вірної дружби.

3

Сохо — район Лондона, що на той час мав сумнівну славу.

4

Непомітно, скрадаючись (латин.).

5

Напис на стіні під час Валтасарової учти — за біблійним переказом, під час учти в царя Валтасара у Вавилоні таємнича рука написала на стіні незрозумілі слова, що, як з'ясувалось, віщували цареві загибель.

6

Нактоуз — прикріплена до палуби судна тумба, де встановлено компас.

7

Мафусаїл — за біблійним переказом, дід Ноя, що прожив 969 років.

8

Вельбот — легка довга шлюпка з гострою провою і кормою.

9

Канак — (від гавайською «канака» — людина) — тубілець із полінезійських островів.

10

Самоа — група островів у Тихому океані, що належать до Полінезії.

11

Мануа — острови, частина архіпелагу Самоа.

12

Папіст — католик.

13

Тапа — тканина, що її виготовляють полінезійці з лубу (внутрішньої частини деревної кори).

14

Копра — висушений м'якуш плодів кокосової пальми, з якого добувають кокосову олію.

15

Апіа — адміністративний центр і головний порт Західного Самоа; Папеете — адміністративний центр і головний порт тихоокеанського острова Таїті.

16

Тонга — група островів у Тихому океані.

17

Блаватська, Олена (1831–1891) — письменниця і теософка родом з України, широко відома у світі авторка релігійно-містичних творів. Великий розголос мали її спіритичні сеанси.

18

Вавилонська вежа — за біблійним переказом, люди почали будувати вежу, що мала сягати до неба, тоді Бог змішав їхні мови, щоб вони не могли порозумітися й закінчити будівництво.

19

Вікторія (1819–1901) — королева Великобританії з 1837 р.

20

Ялова арфа — перекручена назва, правильно: еолова арфа — у давньогрецькій міфології арфа бога вітрів Еола, що звучить від подиху вітру.

21

М, С, Х — римські цифри на позначення відповідно 1000,100,10.

22

Сомерсетшир — графство у Великобританії.

23

Окленд — місто в Новій Зеландії.

24

Гавайські острови — архіпелаг у Тихому океані, що складається з 24 островів вулканічного походження.

25

Гонаунау — місце на західному узбережжі острова Гаваї.

26

Кеаве Великий — йдеться, очевидно, про Камегамега І Великого (1781–1819), вождя, який об'єднав у 1795 р. Гавайські острови в єдине королівство.

27

Гамакуа — район острова Гаваї, що лежить у північно-східній частині його.

28

Пінта — одиниця місткості, близько 0,5 л.