Читати книгу - "Дух животворить… Читаємо Сковороду"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Цит. за: Петров Н. О словесных науках и литературных занятиях в Киевской академии от начала ее до преобразования в 1819 году. // Труды Киевской духовной академии. — 1868. — № 3. — С. 466.
(обратно) 87Див.: Ушкалов Л. Світ українського барок(к)о. Філологічні етюди. — X., 1994; його ж: З історії української літератури XVII–XVIII століть. — X., 1999; його ж: Українське барокове богомислення. Сім етюдів про Григорія Сковороду. — X., 2001; Чижевський Д. Українське літературне бароко. — К., 2003.
(обратно) 88Махновець Л. Григорій Сковорода. — С. 69.
(обратно) 89Маслюк В. Латиномовні поетики і риторики… — С. 83–84.
(обратно) 90Гусев Н. Народный украинский мудрец Григорий Саввич Сковорода. — М., 1906. — С. 34.
(обратно) 91Пахльовська О. Києво-Могилянська академія як чинник становлення національної самобутності української культури. Парадокси еволюції. // Києво-Могилянська академія в іменах XVII–XVIII ст. — С. 23. —Стовпець І.
(обратно) 92Згадаймо задля прикладу такі твори представників київської школи XVII століття, як «Вертоград багатобарвний» Симеона Полоцького, «Квіти святих оправ у вінець Божої Матері» Лазаря Барановича, курс піїтики «Hortus poeticus» Митрофана Довгалевського, який викладав у Київській академії за часів перебування там Сковороди.
(обратно) 93Хиждеу А. Григорий Варсава Сковорода. // Телескоп. — 1835. — Ч. XXVI. — № 5. — С. 16–17.
(обратно) 94Возняк М. Історія української літератури. — Т. 3. — Л., 1924. — С. 84.
(обратно) 95Tschižewskij Dm. Skovoroda. Dichter, Denker, Mystiker. — München, 1974. — S. 201.
(обратно) 96Шерех Юрій. Пролеґомена до вивчення мови та стилю Г. Сковороди. // Шерех Юрій. Пороги і Запоріжжя. Література. Мистецтво. Ідеології. — Т. III. — С. 409, 412.
(обратно) 97Воспоминания Федора Петровича Лубяновского. // Русский архив. — 1872. — № 1. — С. 107.
(обратно) 98Тимчасом російські вчені зазвичай або недооцінюють, або попросту іґнорують питомо український компонент мовного синкретизму Сковороди. Л. Софронова, наприклад, згадуючи примітку Сковороди до пісні 24-ї («О спокою наш небесний!»), де він підкреслює, що «перетлумачив» її з Горація «малоросійським діалектом», тобто українською мовою, «підправляє» автора, твердячи, що «на самом деле стихотворение… написано по-русски» (Софронова Л. Три мира Григория Сковороды. — М., 2002. — С. 73); див.: Бовсунівська Т. Світовиміри Сковороди (роздуми над книгою). // Український гуманітарний огляд. — Вип. 8. — 2002.
(обратно) 99Чижевський Д. Українське літературне бароко. — С. 159.
(обратно) 100Див.: Махновець Л. Григорій Сковорода. — С. 53–54; [Іваньо І. В.] Життєвий шлях і формування світогляду. // Філософія Григорія Сковороди. — С. 20–21.
(обратно) 101Шерех Юрій. Пороги і Запоріжжя. — С. 390.
(обратно) 102Чижевський Д. Українське літературне бароко. — С. 130.
(обратно) 103Московский наблюдатель. — 1836. — Ч. VI. — С. 205.
(обратно) 104Цит. за: Данилевский Г. Украинская старина. Материалы для истории украинской литературы и народного образования. — X., 1866. — С. 17.
(обратно) 105Найповніше цей етап біографії Сковороди висвітлено у згадуваній вище розвідці Л. Махновця «Григорій Сковорода»; у подальшому викладі значною мірою враховано студії цього дослідника.
(обратно) 106Штелин Якоб. Музыка и балет в России XVIII века. — Ленинград, 1935. — С. 58.
(обратно) 107Див.: Васильчиков А. Семейство Разумовских. — Т. I. — СПб, 1880. — С. 5.
(обратно) 108Там само. — С. 10.
(обратно) 109Див.: Перетц В. Историко-литературные исследования и материалы. — Т. 1.— СПб, 1900. — С. 197–199.
(обратно) 110Штелин Якоб. Музыка и балет в России XVIII века. — С. 59.
(обратно) 111Див.: Государственная капелла им. М. И. Глинки. — Ленинград, 1957. — С. 23–24.
(обратно) 112Штелин Якоб. Музыка и балет в России XVIII века. — С. 73.
(обратно) 113Ніженець А. На зламі двох світів. Розвідка про Г. С. Сковороду і Харківський
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дух животворить… Читаємо Сковороду», після закриття браузера.
