Читати книгу - "Гірка правда"

Одним з перших проявів діяльності УГВР було підписання з Німеччиною під кінець липня 1944 р. договору про співдію у збройній боротьбі проти СРСР. На його підставі німці надавали УПА матеріальну допомогу, теж зброєю і інструктажем, про що говорить Ришард Тожецький, посилаючись на архівні документи, на Армстронга, на Романа Ільницького та інших. [414]

Цікаво, що П. Мірчук не згадує Миколи Лебедя у контексті УГВР, хоч його, М. Лебедя, пост, став трампліном для встановлення контактів з західними союзниками, а згодом теж став причиною другого розламу в ОУН. Шлях Миколи Лебедя можна визначити так: від співпраці з Абвером, через організування бойні на Волині (УПА), через УГВР - до співпраці з СІА, що дозволило йому уникнути відповідальності як організатора народовбивства.

Своїх впливів "східняки" не зуміли використати після війни. На це склалися вагомі причини, від "східняків" незалежні. Про це - згодом.

Більшовики мали свою "Чека", гітлерівці свою СД, натомість ОУН мала Службу Безпеки - С.Б. ОУН. Це був, як його характеризують А. Щенсняк і В. Шота, орган з вельми широкими політично-репресивними компетенціями, які зводилися до стеження політичної благонадійності членів організації і морально-політичного стану всього населення, до застосування репресій, головним чином прилюдних екзекуцій (вбивств) на "зрадниках", українських та інших, котрі діють не на користь українських націоналістів. Таке визначення С.Б. згадані автори зробили на підставі свідчень, складених на судовому процесі в Польщі П. Федорівим.[415]

Про правильність цього визначення говорять такі ось українські автори:

Григорій Стецюк: Бандерівцям до УПА були потрібні офіцери-старшини. Вони довідались, що православний єпископ Мануїл має ранг капітана, тому й "запропонували" йому перехід до УПА. Єпископ пояснював, що йому надали такий ранг як священикові-капеланові, і що він у військових справах не визнається. Проте йому не повірили: як так -капітан і не розуміється на війську?! С.Б. його впіймала, зробила над ним суд, як над дезертиром-зрадником. Спершу застрілили, а тоді повісили. [416]

І в того ж автора:

В той самий час бандерівське СБ. безупину то вкидають людей у криниці, то душать путами (стор. 82); Слюсар їх гостро заатакував, що СБ. у Порицькому районі робить недопустимі речі над членами ОУН (над членами ОУН-м -В.П.), над східняками і часто над штундами (стор. 88); СБ. все "очищувала" терен від мельниківців, штундів, східняків. На Волині винищено інтелігенцію, духовенство укр. прав. церкви (стор. 91); Десь у половині травня 1944 р. один чоловік проходив через фільварок і його скортіло заглянути в ту криницю... Покликав людей і почали витягати вже не до пізнання вісім трупів, вісім людей... Між тими жертвами есбістів Олександра впізнала свого батька по деревинній нозі. Він у січні підвозив хлопців з СБ. (стор. 97); Петро з сестрою були в клуні, ховалися від СБ. Без жодних пояснень виводять решту родини з хати і таки там під хатою розстрілюють усіх (стор. 98); СБ. гуляє волинськими селами і робить "революцію", вбиваючи наліво й направо тих, хто їм відважився не підкоритись (стор. 105); Надя Собчук познайомилась з чотовим УПА "Зозулею", від якого завагітніла, але зробила аборт. Чотовий "Зозуля" повідомив про таку зневагу СБ. - вона стратила його дитину. Вирок був виданий відразу - розстріляти! (стор. 119).

А оце думки про СБ. ОУН Данила Шумука, [417] якого називають в'язнем сумління, бо він від закінчення війни до половини 1980-х років відбував покарання за належність до ОУН-УПА, де він був викладачем політики в упівських школах. Автор часто подає думки у формі діалогів. Говорячи про арештування, вчинене С.Б., жінка каже:

- Кого забирає цей чоловік, який забрав вас, то ці люди вже більше ніколи не вертаються додому... Це стращні люди, страшніші навіть за гестапо й ЧеКа (стор. 66);

Розмова автора з членом С.Б.:

- У тому селі щезло 16 сімей повністю (українців - В.П.), зі старшими й дітьми...

- Я виконую накази, і все! Зрозуміло?

- Ви вершите судьби людей - жити їм чи не жити, і кому саме. Ви вбиваєте дітей. Розумієте, що це значить, вбивати дітей? (стор. 106).

І далі в цій же справі:

- Що це там у вас трапилось із районовим референтом Безпеки? - запитав Митла.

337

Я розповів їм обом з самого початку. Про те, що зліквідовано 16 сімей без суду й слідства, разом з малесенькими дітьми, і за свою розмову з районовим референтом Безпеки - Чумаком...

- Совіти незадовго захоплять всю Волинь, отож, - як би ви хотіли, щоб ми залишили їм готову агентурну сітку? (сказав Крилач - В.П.).

- Поки є змога, ми повинні з корінням виривати все те, на чому може закріпитися совітська власть, - сказав Митла (стор. 107)

Автор, Данило Шумук, був викладачем в УПА, в підпільній школі. Одного разу прийшлось йому викладати на спец-вишколі для районових референтів СБ. Ось він їм дає характеристику:

Це був спец-вишкіл для районових референтів С.Б. Пять невідомих