Читати книгу - "Хрещений Батько"

вона. — Мабуть, ця новина загубилася десь на вісімдесят дев'ятій сторінці. Якби повідомлення потрапило мені на очі, я б подзвонила твоїй матері раніше. — Кей помовчала, тоді повела далі: — Твоя мати якось чудно говорила, спочатку я майже впевнилася, що це справді зробив ти. А сьогодні, перед тим, як ти приїхав, коли ми пили з нею каву, вона розповіла про того навісного чоловіка, що зізнався.

— Може, й моя мати спочатку думала, що це я.

— Твоя рідна мати? — здивувалася Кей.

Майкл усміхнувся.

— Матері як полісмени. Вони завжди підозрюють найгірше.

Майкл залишив машину в платному гаражі на Малбері-стріт; власник гаража, видно, знав його. Тоді повів Кей за ріг старого будинку з темного бурого каменю, який добре пасував до непоказної околиці. У Майкла був ключ від вхідних дверей, і коли вони зайшли всередину, Кей побачила, що дім обставлено розкішно, мов оселю мільйонера. Майкл провів її нагору в приміщення, які складалися з величезної кімнати, так само великої кухні та спальні. В кімнаті у кутку стояв бар із напоями, і Майкл змішав обом по коктейлю. Вони вмостилися вдвох на канапі, й Майкл тихо промовив:

— Ми б могли так само піти й у спальню.

Кей повільно надпила коктейль і відповіла йому з усміхом:

— Авжеж.

Вони кохалися, і для Кей усе було як колись, хоча Майкл став тепер грубуватіший, не терпеливіший, не такий ніжний. І немовби він її трохи остерігався. Але їй не хотілося докоряти. Це минеться. «Дивно, але в таких ситуаціях чоловіки вразливіші», — подумала Кей. Для неї ніби й не було цієї тривалої перерви в стосунках, ніби Майкл нікуди не щезав.

— Ти б мав написати мені, міг би вірити, — говорила вона, вмощуючись зручніше коло нього в ліжку. — Я б дотримувалась закону «омерта» по-новоанглійському. Знаєш, янкі також не балакучі.

Майкл лагідно засміявся в темряві.

— Я й гадки не мав, що ти чекатимеш. Не міг і думати, чекатимеш після всього, що сталося. Кей швидко відповіла:

— Я ніколи не вірила, що ти вбив отих двох. Хіба коли твоя мати наштовхнула мене на цю думку. Але я все не вірила. Я дуже добре знаю тебе.

Вона почула, як Майкл зітхнув.

— Чи не однаково, я чи не я. Ти мала б це зрозуміти.

Кей трохи спантеличив його холодний тон. Вона спитала:

— То скажи тоді, ти чи не ти?

Майкл звівся в постелі, й у темряві, коли він припалював сигарету, полум'я запальнички на мить освітило його обличчя.

— Якби я попросив тебе вийти за мене, чи мусив би я відповісти на це запитання, перше ніж ти б відповіла мені на моє?

— Мені байдуже, — сказала Кей. — Я люблю тебе, мені байдуже. Якщо ти любиш мене, то не побоїшся сказати мені правду. Ти б не побоявся, що я заявлю поліції. Адже так, хіба ні? Тоді виходить, що ти насправді гангстер? Але мені, далебі, однаково. Мені тільки боляче, що ти, як я бачу, не любиш мене. Навіть не подзвонив мені, коли повернувся.

Майкл затягся сигаретою, і гарячий попіл упав на голу спину Кей. Вона здригнулася від несподіванки й жартівливо промовила:

— Не катуй мене, однаково нічого не скажу.

Майкл не засміявся. Він провадив якось ніби в задумі:

— Знаєш, коли я повернувся додому і побачив свою рідню, батька, матір, сестру Конні й Тома, мені не було так радісно, як сьогодні, коли я приїхав і вгледів тебе на кухні. Я щиро зрадів. Це не те, що ти називаєш коханням?

— Для мене це звучить майже як кохання, — відповіла Кей.

Вони знову кохалися в ліжку. Згодом Майкл вийшов принести обом випити. Повернувшись, сів у крісло обличчям до ліжка.

— Давай поговоримо серйозно. Скажи, ти б вийшла за мене?

Кей усміхнулася і показала, щоб він лягав до неї в ліжко. Майкл усміхнувся їй у відповідь.

— Я з тобою говорю цілком серйозно. Я не можу тобі розповісти про те, що сталося. Тепер я служу в батька. Щоб згодом перебрати на себе «родинне діло» — імпорт маслинової олії. Але тобі відомо, що у моєї родини є вороги, що є вороги в мого батька. Ти можеш стати дуже молодою вдовицею, існує й така ймовірність, не дуже велика, проте існує. І я не стану тобі розповідати кожний день, що відбувається в моїй конторі. Взагалі про свій бізнес я тобі нічого не говоритиму. Ти будеш моєю дружиною, але не партнером у житті — здається, є такий вислів. Не повним партнером — це неможливо.

Тепер і Кей уже сиділа на ліжку. Вона увімкнула велику лампу, що стояла на столику біля ліжка, потім запалила сигарету. Відкинулась на подушку й тихо запитала.

— Тобто ти мені кажеш, що ти гангстер, еге? Ти кажеш, що на тебе падає відповідальність за вбивство людей та всілякі інші злочини, пов'язані з убивством. І що я не маю права навіть питати тебе про цей бік твого життя. Як у фільмах страхіть, коли потвора пропонує вродливій дівчині одружитися з нею.

Майкл усміхнувся й повернувся знівеченою щокою до неї.

— Ну що ти, Майкле, я зовсім не думала про цю дурницю, — схаменулась Кей, — повір мені.

— Я знаю, — відповів Майкл, сміючись, — тепер мені моя потворність навіть подобається, от тільки погано, що у мене весь час тече з носа.

— Ти сказав — будьмо серйозні, — вела далі Кей. — Якщо ми одружимось, яке буде моє життя? Таке, як у твоєї матері, як у господині-італійки, що знає лише своїх дітей та порається в господарстві? А якщо колись щось трапиться? Що тоді? Я думаю, ти можеш опинитись в один чудовий день за ґратами.

— Ні, це річ виключена, — відповів Майкл. — Убити можуть, а посадити — ні.

Його впевненість насмішила Кей; у її сміхові чулись водночас і подив, і несподівана гордість.

— Звідки тобі знати напевне?

Майкл зітхнув.

— Це все речі, про які я не можу, не хочу говорити з тобою.

Кей довго нічого не