Читати книгу - "Їхня кохана лялька, Алекса Адлер"

                                       Шоа-дар

− У мене є хорош-ш-ша новина. Я знаю, де знаходиться Ж-шеня і хто її викрав, – повідомляє мені Са-ард через кілька стандартних годин після того, як я зв'язався з ним, щоб доповісти про зникнення нашої дівчинки.

Зараз він явно перебуває у джеті, оскільки зв'язався зі мною саме звідти. Піднявши передній щиток шолома, дивиться мені у вічі. І я без слів розумію, що добрі новини на цьому закінчилися.

− Погана новина в тому, що це зробила Хамана.

Безодню їй в горлянку.

Вилаявшись, я закидаю голову, люто вискалившись у порожнечу. Обпалена діра, що утворилася всередині, коли я не знайшов Жені в спальному відсіку, де вона повинна була сидіти в повній безпеці під моїм наглядом, стає ще більшою, погрожуючи поглинути мене цілком. Я упустив. Я не додивився. І тепер наша дівчинка в руках жорстокої, могутньої тварюки, для якої будь-яке життя взагалі нічого не коштує.

З усієї безодні можливих варіантів гіршого придумати просто неможливо. З усіх богарів, привернути увагу саме цієї… це рівносильно смертному вироку. Тепер питання полягає лише у тому, кому саме він буде винесений.

− Що вона хоче? − насилу взявши себе в руки, знову дивлюся на брата.

Втім, загалом я можу і сам здогадатися. Так само як припустити відповідь Са-арда.

− Вона с-с-стверджує, що справжнє тіло Ж-шені помре протягом тижня, якщо Ж-шеня не повернеться. І запевняє, що може допомогти із цим. Повернути Ж-шеніну свідомість, куди належить. Але натомість вимагає, щоб ми віддали їй наш-ш-шого біосинтезоїда.

Звучить надто просто.

− Прос-с-сто віддали? – примружуюсь підозріло.

− Віддали, а потім доставили його в наш-ш-ш Всесвіт разом із частинкою свідомості й сутності Хамани. Крім того, нам і нашому Дому пропонують заступництво, могутність, владу та всі інші подібні блага, якими ця почвара вже одного разу схилила до співпраці наших бронзових побратимів.

Тобто, нам пропонують стати зрадниками імперії в обмін на життя нашої істинної? Цілком схоже на Хаману.

Про існування цієї богареси в імперії Аша-Ірон, точніше у вузьких, наближених до Імператорського Дому колах, стало відомо зовсім нещодавно. До цього ми всі були свято переконані, що на наш Всесвіт може впливати лише одна з цих надістот – Абсолют, прабатько ашарів та засновник імперії Аша-Ірон. Але й цей богар уже багато тисячоліть тому пішов у інші всесвіти та виміри, лише здалеку наглядаючи за своїми нащадками за допомогою свого Голоса, верховного жерця імперії. Але все змінилося, коли його владу та вплив захотіла привласнити собі Хамана.

Хитрістю, обманом та обіцянками вона спершу завербувала до лав своїх послідовників деяких дагрійців. Тим самим захопивши владу в республіці Дагра, що є однією з найсильніших держав освоєного всесвіту і споконвічним конкурентом Аша-Ірон у боротьбі за вплив та ресурси. А потім проникла й у свідомості деяких імперців. І найбільший сором на-агарів полягає в тому, що одним зі зрадників став саме наш родич.

Наша раса в імперії є другою за впливом після ашарів. Але, на відміну від ашарів, ми хоч і шануємо закони Абсолюта, поважаючи його як покровителя імперії, але не поклоняємося йому як нашому богу. І через це ми стоїмо і завжди стоятимемо на сходинку нижче від його дітей в ієрархії Аша-Ірон, яких би висот не досягли. Що багатьом, звісно, ​​не подобається. Честолюбство нам всім притаманне.

Саме на це й натиснула Хамана, коли схилила на свій бік одного з нас. Пообіцяла йому зміну династій та імператорський трон Аша-Ірон, обіцяла своє заступництво всій на-агарській расі. І пригрозила вбити його істинну, якщо він відмовиться. Незаперечний аргумент для більшості з нас.

Закінчилося все тим, що зрадника вбили. А Хаману Абсолют вигнав із нашого Всесвіту, закривши їй можливість повернутися.

Але, судячи з усього, вона знайшла лазівку.

− Що ти відповів? – питаю, невідворотно мертвіючи всередині. Чудово знаючи, що Са-ард нізащо не піде на зраду імперії. А отже... не вибере Женю.

Ні. Не можу це прийняти. Не можу її втратити. Занадто глибоко вже проросла в мою душу і в мої думки ця солодка крихітка.

Але піти проти старшого брата? Як таке можливо?

− Я відповів, що повинен обговорити своє ріш-ш-шення з тобою, − похмуро відповідає він. − І тому зараз повертаюся на корабель.

Його голос звучить рівно. Але в очах і думках миготить щось таке, що змушує мене стрепенутися, скинувши кайдани безвиході. Са-ард вочевидь щось недомовляє. І це щось, швидше за все, може бути запасним планом.

Наступні години, які Са-ардові потрібні, щоб повернутися на Саяре, я ніби дикий звір тиняюся по кімнаті управління.

Що він задумав?

Якби Са-ард був рішуче налаштований відмовити, він би відразу так і зробив. Він мій командир, спадкоємець Дому Чорних на-агарів, права рука нашого батька, а отже, має повне право приймати рішення за нас двох, особливо коли справа торкається честі нашого Дому та поставленого перед нами завдання. І йому не обов'язково для цього питати мою думку, особливо коли зрозуміло, що ця думка може похитнути його рішучість.

Прокляття. Невже він розглядає можливість погодитись? Зрадити імператорів? Немислимо.

Чи зможу я підтримати таке рішення? Знаючи, чим це може обернутися для імперії, нашого Всесвіту? Все в мені противиться цьому.

А з іншого боку… це шанс урятувати Женю. Повернути їй справжнє тіло й отримати нашу істинну у її справжньому втіленні. Або втратити її назавжди, разом з надією будь-коли розділити своє життя з жінкою, на якій закарбувались всі мої на-агарські інстинкти. Втратити те, чого я найбільше бажаю.

В безодню. Це найболючіший вибір з усіх можливих.

А може… брат все-таки знайшов третій варіант? Спосіб і Женю зберегти, і свій обов'язок виконати?

Щойно його джет пристиковується до Саяре, я вирушаю в технічний відсік, щоб зустріти брата.