Читати книгу - "Хотин"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
— Ти ще не передумала?
— Про що?
— Ти їдеш зі мною?
Юстися зітхнула і сховала обличчя у нього на грудях.
— Звичайно, соколе мій ясний, їду. Як же я без тебе?
— Можемо завтра вирушати?
— Навіть повинні. Олена залишиться тут і передасть усе матері Грабовського. Я вже домовилася з нею про це дуже давно. Зараз вона пакує мої речі… А крім того, якщо ще трохи зачекаємо, то ми можемо гірше перенести таку далеку дорогу.
— Про що ти?
Юстися повільно підняла очі на Максима. На її обличчі з'явився загадковий і разом з тим щасливий вираз. Оголена, у примарному світлі свічок, серед дзеркал, важких килимів і сукняних завіс, серед білих простирадл, вона здавалась особливо прекрасною.
— У нас буде дитина, Максиме! — прошепотіла вона.
Максим підхопив її на руки і поніс по кімнаті. Захопленими очима дивився на її витончене тіло і тільки й зміг промовити:
— Ясочко, кохаю тебе, кохаю…
А потім упав з нею на перини, і вони з'єднались у шалених обіймах…
Коли ранок зазирнув за високі стіни похмурої фортеці, позолотивши її давно забутим сонячним сяйвом, по дорозі на Бар мчали три вершники.
Вишикувавшись у ряд, вони ніби застигли на тлі сонця, що сходило, купаючись у його щедрих, як для осені, променях. По обидва боки їхали широкоплечі, затягнуті у червоне сукно жупанів козаки. Вітер тріпотів прапорцями на довгих ратищах, а позаду, мов крила казкової птиці, розвівалися відкинуті рукави. Третьою була струнка, одягнута в чоловічий одяг, жінка. Умілою рукою вона тримала повід вороного коня і з насолодою підставляла обличчя свіжому струменю вітру. Вони, не поспішаючи, минали пагорби й порослі очеретом долини, ліси й гаї, які вже берегли на собі гарячу печатку осені. Про щось весело розмовляли. Зачаровано поглядали на нескінченні простори країни, яка щойно уникла страшної загрози. Загрози, що про неї не всі й знали. А хто знав, скоро забув, занурившись у часи українських славних літ.
Примечания
1
Кульбака — сідло.
2
Потебеньки — шкіряні поли, що їх чіпляли з боків кульбаки.
3
Рондик — збруя бойового коня.
4
Бейлербей (тур.) — намісник султана у провінції.
5
Братко — пшенична каша з пшеничним тістом.
6
Селямлик — чоловіча половина будинку в мусульман.
7
Куша — зброя, що має форму лука для метання стріл.
8
Новик, або молодик — так козаки називали людей, які недавно пристали до війська й ще не зовсім опанували військову справу.
9
Бастардова кольобрина — польова довгоствольна гармата, калібру 10 см.
10
Серпентина — залізна гармата довжиною 1,6–1,9 м, калібру 5—11 см. Назву отримала від прикрас на стволі у формі переплетених змій.
11
Яничарка — рушниця.
12
Пастрема — в'ялена баранина.
13
Моноксил — човен, що його видовбували із щільного дубового стовбура.
14
Ave Caesar, morituri te salutant! (лат.) — «Живи, Цезарю, на страту роковані тебе вітають!» — цими словами вітали римського імператора гладіатори, виходячи на арену.
15
Акинджії — передові загони турецької армії, що, наводячи страх, знищували все на своєму шляху.
16
Бюлюк (тур.) — загін.
17
Kayк (тур.) — капелюх.
18
Бюлюк-паша — командир загону.
19
Pereat mundus, fiat justitia (лат.) — правосуддя має відбутися, хоч би загинув світ; правосуддя понад усе.
20
Dominus vobiscum (лат.) — хай допоможе Бог.
21
Байрактар (тур.) — прапороносець.
22
Сераскир (тур.) — командир.
23
Онбаша (тур.) — десятник.
24
Лядунка — сумка для патронів.
25
Галас — одна з тактик бою запорізьких козаків, коли козаки билися, змішавшись із ворогом.
26
Фалькон, серпентина, кольобрина, нотшлянга — старовинні гармати.
27
Дуті стрільна — старовинні розривні гранати.
28
Козаки Лісовського — козацький підрозділ у складі польського війська, який і після смерті ватажка Лісовського носив його ім'я.
29
Посполите рушення — народне ополчення.
30
Шарфмиця — гармата калібру 34,5 см.
31
Бакун — сорт тютюну.
32
Понт Евксинський — давньогрецька назва Чорного моря.
33
Чорбаджия (тур.) — старшина, офіцер.
34
Аджем-оглани (тур-) — християнські хлопчики, що з них у спеціальних школах готували яничар.
35
Загреб — корж, що його готували у попелі загорнутим.
36
Каракулучі — лейтенант яничар.
37
Чарухи (тур.) — постоли.
38
Щєрба — рідко зварена мука на риб'ячій ющці.
39
Сирно — стіл.
40
Шмигівниця — великий віз, що на ньому ставили малу гармату, а поруч з нею або під возом — кілька гаківниць. У Західній Європі це мало назву «орган».
41
Джеббе (тур.) — накидка.
42
Xарба (тур.) — спис.
43
Халавуз (тур.) — стражник.
44
Тезекере (тур.) — перепустка, пароль.
45
Кафер (тур.) — невірний.
46
Айран (тур.) — кисле молоко, розведене водою.
47
Саз (тур.) — струнний музичний інструмент.
48
Креси (пол.) — окраїни.
49
Рихва — вістря стріли.
50
Гениш-ачерас (тур.) — начальник яничарського корпусу.
51
Кизляр-агаси (тур.) — дослівно — дівочий начальник, головний євнух султанського гарему, надзвичайно впливова особа в Османській імперії.
52
Триангула — одна з тактик побудови рухомого табору, коли вояки, утворюючи рівносторонній трикутник з возів, займали оборону за ними.
53
Status quo ante bellum (лат.) — стан речей перед війною.
54
Оригінальний текст мирної угоди у викладі очевидця подій Мацея Титлевського і перекладі Самійла Величка.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хотин», після закриття браузера.