Читати книгу - "Шлях Богомола. Імператор повені [Романи]"

A g g r e s s o r (лат.) — розбійник.

(обратно) 133

V e l a r i u m (лат.) — тент.

(обратно) 134

P a n t o d a p e   h i s t o r i a (лат.) — змішана історія.

(обратно) 135

В античну добу та у часи Середньовіччя гімнософістами називали індійських факірів (йогів) і всіх, хто практикував ритуали Ведійської релігії. Вважалося, що ведична мудрість (софія) формалізована лише у формі ритуальних пісень (гімнів).

(обратно) 136

S e m a t a   l y g r a (грец.) — погибельні письмена, які давньогрецький герой Белерофонт, за проханням царя Пройта, приніс Іобатові. Сам герой уникнув смерті лише завдяки тому, що не прагнув прочитати текст послання.

(обратно) 137

D e s t i n a t a (лат.) — слово має подвійне значення: 1) намір, план; 2) наречена.

(обратно) 138

Паралізовувати, притлумлювати (лат.).

(обратно) 139

Шляхетний чоловіче! (лат).

(обратно) 140

Маються на увазі «Четьї Мінеї» — церковні місяцеслови, або ж «Житія святих».

(обратно) 141

Майстер-опудальник.

(обратно) 142

В а т у с т а   Д і о н і з і й (1579—?) — відомий у 20—30-х роках XVII ст. географ-шарлатан. Заробляв на життя, гастролюючи Європою з лекціями про фантастичні африканські країни Урмію і Парезонію, де нібито побував і де бачив кіноскефалів, блемій, антропофагів та інших міфічних істот. Лекції Ватусти користувалися успіхом і супроводжувалися демонстраціями волохатої жінки і кісток «допотопних бегемотів».

(обратно) 143

Ф е с т е м а т и к а — псевдонаука, котру сповідував доктор Біцілліні, персонаж сатиричного роману «Пригоди чарівної Вальтрани в Імперії Брехунів та у Вкраденому Королівстві», авторство якого приписують Олександрові Глюммеру (1492—1561), письменникові, шахістові, метафізикові, торговцеві заспиртованими рептиліями, котрий у 1531—1533 pp. був резидентом Римської курії у Касабланці.

(обратно) 144

Павук гігантський (лат.).

(обратно) 145

Ц а п р а к (за іншою версією — Цамблак) Ян Модестіан (1588—1654) — автор еротичних п’єс, постановник перформенсів та інсценізацій, родом з Констанци. Переслідувався Зальцбурзьким архієпископом Бриттером фон Файндберґом, звинувачувався у педофілії, чаклунстві, публічних непристойностях, організації лотереї та сповідуванні заборонених інквізицією доктрин розенкрейцерів і «Веселої Науки». Одинадцять років провів у в’язницях за вироком Імперського Трибуналу. У 1623 році інсталював у родовому замкуРакоці еротичну п’єсу «Порнай», де вперше в історії європейського театру було публічно показано лесбійський акт Сафо та Мнасідіки. Сафо у цій виставі грала співачка і танцюристка Марія Ватаді, коханка (послідовно) князя Дьйордя Ракоці, імперського генералісимуса Валанштайна і конфідентки Людовіка Тринадцятого віконтеси Одилії делла Ґреві де Монфор, Мнасідіку — дочка єресіарха Шломо Мартінеса Роземілія Мартінес-Нагаєцька.

(обратно) 146

Т е р а т о л о г і я (грец.) — наука про чудовиськ.

(обратно) 147

Звичайна мантикора (лат.).

(обратно) 148

Р о т о н д а — центрична будівля або представницька зала, кругла в плані, часто завершена куполом.

(обратно) 149

М о н е т а р і й — шкіряний пояс з таємним пазом для монет.

(обратно) 150

А в р у с — інша назва золотого цехіна.

(обратно) 151

Б а р — до 1648 року це місто вважалося найбільш неприступною фортецею на сході Речі Посполитої. 21 липня 1648 року козацьке військо під проводом полковника Максима Кривоноса підійшло до Барської цитаделі, а 25 липня її було взято штурмом.

(обратно) 152

D e s p o l i a t o r i s (лат.) — дослівно: «ті, що роздягають догола», себто — розбійники.

(обратно) 153

Перед людьми (лат.).

(обратно) 154

Трактат італійського філософа Марсіліо Фічіно (1433—1499), присвячений натурфілософії та астрології.

(обратно) 155

Слово «характерник» у лексиконі українців XVII ст. означало приблизно те саме, що тепер «екстрасенс».

(обратно) 156

І н д и к т — проміжок часу у 15 років. У Візантійській імперії індиктами називалися проміжки між щоп’ятнадцятирічними переписами платників податків.

(обратно) 157

А с т р о л я б і я — астрономічний прилад, що широко застосовувався моряками до винайдення секстанта. Винайдена Гіппархом. У XVII ст. астролябією називали планісферичну конструкцію, яка моделювала небесну сферу.

(обратно) 158

Г е н і т у р а — так у XVII ст. називали персональний гороскоп. Виглядала як астрологічна карта з передбаченням майбутніх подій.

(обратно)