Читати книгу - "Айвенго"

в нашому народі від часів Авраама і до наших днів завжди були жінки, які присвячували свої думки Богові, а справи — подвигам любові до людей. Вони доглядають за хворими, годують голодних, допомагають бідним. І Ребекка робитиме те ж саме. Скажіть це своєму господареві, якщо так станеться, що він запитає про долю тієї, яку врятував від смерті.

Голос Ребекки мимоволі задрижав, і в ньому почулася така ніжність, яка виявила щось більше, ніж вона хотіла висловити. Дівчина поквапилася попрощатися з Ровеною.

— Прощавайте, — сказала Ребекка, — нехай той, хто створив і юдеїв, і християн, обсипле вас усіма благами життя. Корабель, на якому ми відпливаємо звідси, підніме якір, щойно ми дістанемося гавані.

Вона тихо вислизнула з кімнати, залишивши Ровену в такому здивуванні, неначе їй явилася якась примара. Прекрасна саксонка не забула розповісти про цю надзвичайну відвідувачку своєму чоловікові, на якого розповідь не справила глибокого враження.

Айвенго довго і щасливо жив із Ровеною, бо з ранньої юності їх зв'язувало взаємне кохання. І кохали вони одне одного ще більше тому, що подолали стільки перепон на шляху до свого шлюбу. Але ризиковано було б допитуватися, чи не спадала йому на думку згадка про красу і великодушність Ребекки набагато частіше, ніж це могло сподобатися вродливій спадкоємиці Альфреда.

Айвенго успішно служив при Ричарді і, як і раніше, користувався милістю короля. Ймовірно, він досяг би найвищих почестей, якби тому не зашкодила дочасна смерть Левиного Серця, який поліг біля замку Шалю поблизу Ліможа. З кончиною цього великодушного, але необачного і романтичного монарха загинули всі честолюбні мрії і прагнення Вілфреда Айвенго. А що ж до самого Ричарда, то тут дуже доречні рядки, які написав Джонсон[81] про шведського короля Карла:

В краї далекі доля завела,

Чужа рука життя його взяла,

Та й досі світ страшить його ім'я, –

Не без моралі розповідь моя.

Примітки

1

Тут і далі переклад віршів Наталі Тисовської.

2

Вонтлейському дракону присвячена сатирична поема невідомого автора XVII ст. Дракон мешкав у Йоркширі й нападав на дітей та худобу, поки його не здолав лицар Мур із Мур-холу. — Тут і далі прим. ред.

3

Ричард І Левине Серце (1157–1199) — англійський король, учасник третього хрестового походу. Уславився своїми військовими звитягами.

4

Жерці у давніх кельтів, які населяли територію Англії до англосаксонського завоювання.

5

Від «ealdorman» — «літня людина» (староангл.) — володар графства, представник шляхетної старшини.

6

Легендарний король тіней і фей. Найбільш відомий із п'єси В. Шекспіра «Сон літньої ночі».

7

Свинар, вірний слуга Одиссея, що охороняв майно свого господаря під час його відсутності. Повернувшись на Ітаку, Одиссей спочатку пішов до Евмея, а потім за його допомогою перебив усіх залицяльників своєї дружини Пенелопи.

8

Суддівська шапка (фр.).

9

Хваліте Господа, діти мої (лат.).

10

Священик священику не платить десятини (лат.).

11

Орден Храму, або орден тамплієрів — середньовічна християнська військово-чернеча організація, яка найбільше відзначилася у хрестових походах.

12

У давньоскандинавській міфології Одін вважався верховним божеством, богом війни, смерті й натхнення.

13

Гервард Пильний (1035–1072), або Гервард Вигнанець — англосаксонський ватажок боротьби з норманськими завойовниками. Гептархія спільна назва сімох англосаксонських царств, які начебто існували на початку середньовіччя, а 829 р. об'єдналися в одну державу — Англію.

14

Горе переможеним (лат.).

15

За законом, який ввели норманські завойовники, за сигналом дзвону в усіх хатах мали гасити світло.

16

Альфред Великий (849–899) — король Вессексу, який уславився своєю боротьбою з вікінгами.

17

Закони про полювання, встановлені норманськими завойовниками, відповідно до яких ліси були оголошені королівськими заповідниками, де полювання було заборонене.

18

Салах-ад-Дин (1138–1193) — султан Єгипту й Сирії, який уславився опором мусульман другому й третьому хрестовим походам і відвоюванням Святої Землі.

19

Тобто мусульмани.

20

Сигнал, яким скликають мисливських собак.

21

Сигнал, що означає смерть зацькованої здобичі.

22

Частина здобичі, яку на полюванні віддають собакам.

23

Дерево.

24

Нутрощі дичини, переважно оленя.

25

Один із лицарів Круглого Столу, герой легенд про Тристана й Ізольду.

26

У 1138 р. тут відбулася битва між норманами й шотландцями; на боці шотландців билися й сакси.

27

Бойовий клич (фр.).

28

Члени католицького духовно-лицарського ордену (згодом Мальтійський орден)

29

Генгіст — напівлегендарний володар Кенту в південно-східній Англії, що жив приблизно в V ст. н. е. Згадується в «Беовульфі» й інших старовинних літературних та історичних пам'ятках.

30

За біблійною легендою коли Мойсей вивів євреїв з Єгипту, у фараона, який переслідував їх, на веління Боже на колісниці повідлітали колеса.

31

Філіп II Август (1165–1223) — один із найуспішніших середньовічних французьких королів, який значно посилив королівську владу.

32

Розпорядник королівського двору.

33

Придворний, який відповідав за королівські стайні та перебіг турнірів.

34

За легендою під час полювання Вільгельма II Рудого саме Вот Тирел підстеріг короля в лісі й поцілив смертельною стрілою у помсту за жорстокі мисливські закони, запроваджені норманами.

35

Рукопашна сутичка, свалка (фр.).

36

За біблійними переказами Ог і Сихон були одними з найсильніших царів, які трапилися на шляху Мойсея, коли той виводив ізраїльський народ із Єгипту, і яких євреї перемогли завдяки заступництву Єгови.

37

Королівський рід Ричарда Левина Серце та принца Джона походив від норманських графів із роду Анжу.

38

Уперед (фр.).

39

Beau-seant — назва прапору тамплієрів.

40

Генріх II (1133–1189) — англійський король, правнук Вільгельма Завойовника.

41

Карл І Великий (747–814) — король Франків, імператор Священної Римської імперії, який зміцнив і розширив державу Франків, долучивши до неї майже всю територію сучасної Західної Європи.

42

Битва під Гастингсом — 14 жовтня 1066 року норманські війська герцога Вільгельма (якого пізніше назвали Вільгельмом Завойовником) розбили англосаксонське військо короля Гарольда і поклали початок царюванню норманів в Англії.

43

Дослівно «його покликали» (лат.) — у давніх римлян була традиція тричі кликати померлих на ім'я, і коли вони тричі не відгукувалися, то констатувалася смерть.