read-books.club » Наука, Освіта » Кузькіна мать: хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи) 📚 - Українською

Читати книгу - "Кузькіна мать: хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)"

158
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Кузькіна мать: хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)" автора Віктор Суворов. Жанр книги: Наука, Освіта. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 11 12 13 ... 79
Перейти на сторінку:
ми його, сердешного.

Коли рано вранці 1 травня 1960 року загадковий порушник з'явився знову, він був збитий першою ракетою. 11 травня в Москві в шаховому павільйоні Центрального парку культури і відпочинку імені М. Горького для загального огляду були виставлені рештки збитого літака-шпигуна.

І тоді 6 травня американці оголосили: пілот заблукав.

Микита Хрущов оглядає спорядження пілота U-2 Пауерса на виставці решток збитого літака-шпигуна у шаховому павільйоні Центрального парку культури і відпочинку імені М. Горького у Москві (травень 1960 року).

Тут Хрущов 7 травня і врізав: живий він, пійманий, у всьому зізнався.

Один з експонатів виставки, голка з отрутою, виявлена в екіпіруванні збитого пілота.

4

Начальник Головного розвідувального управління Генерального штабу (ГРУ ГШ) генерал армії Сєров Головнокомандувачу ППО країни Маршалу Радянського Союзу Бірюзова:

- Сергій Семенович, твої-то молодці майстерно спрацювали. А чи правда, люди базікають, що першою ракетою?

- Правда. - Висловився тут маршал якимось соромітньо, сплюнув і додав: - Чиста правда. Тільки не вся.

5

Бойова тривога 2-му дивізіону 57-ї зенітно-ракетної бригади була оголошена одночасно з усіма зенітно-ракетними бригадами і полками 4-ї окремої армії ППО. Командир дивізіону на перепідготовці. Замість командира - начальник штабу майор Воронов Михайло Романович.

Привести дивізіон в готовність - секунди. Ступінь - найвища. Але проходить година - ціль не з'являється. Проходить друга. Потім - третя. І хочеться спати. Підняли он як рано. Але мовчать телефони.

Раптом задзвеніли, заторохтіли відразу всі чотири - від сусідів, з КП корпусу, зі штабу армії, з Москви: ціль іде на вас! Точніше - поруч з вами! По самому по краєчку! Якщо в зону потрапить, - задушити! розтрощити! знищити! До бісової матері! До чортової бабусі!

Далі нецензурними фразами, але все про те ж: не сміють крила чорні над Батьківщиною літати! Мать його перемать.

А порушник іде по самій межі зони обстрілу, начебто знаючи, де вона, або відчуваючи її. Як на гріх - наші винищувачі в повітрі.

Виконавець обов'язків командира дивізіону майор Воронов у телефонну слухавку на КП зенітно-ракетної бригади: так приберіть їх до біса, працювати заважають.

З КП зенітно-ракетної бригади на КП корпусу ППО: приберіть цих...! Далі щось про маленьких комах, які передаються від однієї людини іншій під час статевого акту.

І раптом - порушник у зоні вогню.

Майор Воронов:

- Ціль 8630. Три ракети. Пуск.

Лейтенант Фельдблюм ударив пальцем по першій кнопці, по другій, по третій.

- Перша пішла!

Стійте. Давайте зупинимося. Зізнайтеся, поклавши руку на серце: ви ж бачили, як сходить з направляння зенітна ракета В-750?

Ні? Не бачили?

Так ось, вона сходить ривком з ревом, гуркотом і скреготом. І просто на очах набирає швидкість. Звук ракети гавкітливий, як у надзвукового винищувача.

- Пішла, рідна! Ох, краса!

- Друга!

- Друга не зійшла! Кут заборони!

- Третя!

- Третя не зійшла! Кут заборони!

Так буває в житті: в найневідповідніший момент усі випадковості зливаються в ланцюг. Сталося те, що буває раз у житті. Кабіна наведення - на рукотворному кургані. Навколо - шість пускових. Навколо кожної пускової - насип кільцем. Це і маскування від стороннього погляду, і захист від ворожого вогню. У кожної пускової майже круговий обстріл. За винятком двох градусів, коли в поле наведення потрапляє кабіна, розташована в центрі вогневої позиції. Перша ракета пішла, а друга - ні. Між ціллю в небі і пусковою якраз і виявилася кабіна наведення. Якби стався старт, то ракета, зірвавшись з направлення, тут же врізалася б у командний пункт, рознесла б його разом з операторами. Конструктор таку можливість передбачив і повністю виключив. У разі виникнення подібної ситуації спрацьовує автоматика, не дозволяючи провести старт.

У цей момент надійшла команда на третю ракету, але літак за кілька секунд перемістився в просторі, і тоді виникла така ж ситуація і для третьої ракети: кабіна наведення стала перешкодою, що скасувала пуск.

А на екрані вакханалія точок. Піди розбери: порушник перешкоди поставив чи це падають шматки збитого літака. Трохи розсіялися точки і стала ясна картина: перша ракета продовжує політ! З цього випливає: промахнулись!

Не біда! Порушник тепер повинен влетіти в зону сусідів. І тоді їм наказ: Вогонь! Вогонь! Вогонь!

Але він уже був не потрібний. Літак був-таки збитий першою ракетою. Причому збитий так, як ніхто і не мріяв: не пошкодивши пілота-шпигуна.

Порушник пройшов по самому краю зони досяжності. Тільки зайшов, тут уже і вихід. Ракета мчала навздогін на межі дальності. Вибух був ззаду. Вибухом відірвало хвостове оперення і розвернуло двигун. Але двигун врятував пілота, послуживши надійним щитом. Після неконтактного підриву головної частини сама ракета ще кілька секунд продовжувала політ, і це було видно на екранах, створюючи ілюзію промаху. Тому стрілянина тривала. Тому сусідні села бачили першотравневий салют під хмарами.

Правда полягала в тому, що порушник був збитий першою ракетою.

Але це не вся правда.

Літак-порушник проходив зону вогню 2-го дивізіону по самому краю, але тут же потрапляв під багатошаровий вогонь відразу кількох дивізіонів. Вся правда полягала в тому, що після першої ракети 2-го дивізіону по цілі вів вогонь 3-й дивізіон. Він випустив усі шість своїх ракет: дві серії по три. Тут же включився і 5-й дивізіон. І теж торохнув двома серіями по три. Так що - перша ракета... і ще дванадцять.

Через декілька днів був опублікований Указ Президії Верховної Ради СРСР про нагородження офіцерів, сержантів і солдатів.

Але в цьому списку відсутні генерали. У цьому списку відсутній і сам Головнокомандувач військ ППО країни Маршал Радянського Союзу Бірюзов. Хоча, здавалося б, чому не нагородити Головкома, який особисто керував усією операцією з самого початку? Чому не нагородити, якщо вперше у світовій історії справжній порушник знищений над нашою землею на недосяжній раніше висоті, якщо всьому світу продемонстрована незламна міць радянської оборони?

Замість маршала у списку нагороджених був старший лейтенант Сафронов Сергій Іванович, ведений пари МіГ-19. Він був нагороджений орденом Червоного Прапора. В указі чомусь - мабуть, через недогляд - було пропущено слово «посмертно».

6

Радянський Союз був здатний на багато що. Радянський Союз міг запустити перший у світі штучний супутник Землі, першим відправити в космос свого громадянина, підірвати найпотужнішу в світі термоядерну бомбу, збити першою ракетою літак-невидимку на майже недосяжній висоті. Але

1 ... 11 12 13 ... 79
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кузькіна мать: хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Кузькіна мать: хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)"