Читати книгу - "Усі системи червоні"

Один з моїх безпілотників знайшов двох людей мертвими у безладі, їх вбили без усякого попередження. Вони виймали пакети з їжею з нагрівальної печі, готуючи столики до обіду.

Під час пересування коридорами та кімнатами я пошукав у базі даних обладнання хоппера. Мертвий бот, ймовірно, був убитий інструментом для добування кернів корисних копалин, гірничим звуковим дрилем. У нас був один такий на хоппері, це була частина стандартного обладнання. Звичайно, вам потрібно наблизитися, щоб використати його з достатньою силою, щоб пробити броню.

Тому що ви не можете підійти до іншого робота-вбивці з бронебійним снарядом або енергетичною зброєю всередині середовища проживання, щоб на вас не дивилися з підозрою. Ви можете підійти до колеги-бота з інструментом, який, можливо, попросила принести людина.

До того часу, як я дістався до іншої сторони споруди, безпілотники вже облетіли перше середовище існування. Я стояв у люці у ближній частині вузького коридору, що вів у другий блок. На протилежному кінці лежала людина, наполовину висунувшись з відкритого люка. Щоб потрапити в наступне середовище проживання, мені доведеться переступити через неї, і відчинити двері до кінця. Я вже міг сказати, що було щось не так з положенням тіла. Я використав збільшення на польовій камері, щоб краще побачити шкіру на витягнутій руці. Жорсткість була неправильною; її застрелили в груди чи обличчя і деякий час вона лежала на спині, а потім її перенесли сюди. Напевне, як тільки вони зауважили прибуття нашого хоппера.

У стрічці я сказав Менсі, що мені потрібно, щоб вона зробила. Вона не задавала питань. Вона бачила все через мою польову камеру і вже зрозуміла, з чим ми маємо справу. Вона відповіла у стрічці, погодившись зі мною, а потім вголос сказала: «SecUnit, я хочу, щоб ви почекали у кімнаті безпеки, далі ми підемо разом».

Я сказав: «Так, доктор Менса», відійшов від люка і швидко рушив назад до кімнати безпеки та охорони.

Приємно мати справу з людиною, достатньо розумною, щоб з нею співпрацювати.

У нашому модулі середовища існування цього не було, але на новіших моделях був доступ до даху, і мої зовнішні безпілотники це добре бачили.

Я піднявся по драбині до люка на дах і відкрив його. Черевики обладунків мають намагнічені затискачі для лазіння, і я скористався ними, щоб перетнути криволінійний дах до третього місця проживання, а потім перейшов на дах другого, намагаючись не шуміти. Навіть ці два SecUnit не були достатньо тупими, щоб ігнорувати скрип, якби я йшов швидким кроком над їхньою позицією.

(Вони не були досвідченими ботами-вбивцями, бо надто ретельно прибрали підлогу коридору між місцями проживання, щоб стерти відбитки, які вони залишили під час інсталяції мертвого тіла. Це вводило б в оману того, хто не помітив, що всі інші коридори мали сліди пилу на поверхні.)

Я відкрив доступ з даху до другого середовища проживання і відправив своїх безпілотників вниз до кімнати охорони. Після того, як вони перевірили кімнату і переконалися, що там нікого немає, я зліз по драбині. Навкруги було багато обладнання, включаючи безпілотники. Була гарна коробка з новими, але вони були марними без діючої системи DeltFall HubSystem. Або система дійсно була мертвою, або добре маскувалася. Я все ще тримав на ній частину своєї уваги; якби вона раптово увімкнулася і активувала камери безпеки, правила гри різко змінилися б.

Тримаючи свої безпілотники при собі, я пройшов по внутрішньому коридору, зауваживши зірваний вибухом люк до Медичного блоку. Всередині були нагромаджені три тіла, люди намагалися закритися, і потрапили у пастку, коли їхні власні SecUnit підірвали люк, щоб дістатися до них.

Коли я підійшов ближче до коридору перед люком, де два SecUnit чекали на мене та доктора Менсу і послав безпілотників вперед, щоб уважно оглянути коридор. О так, вони були там.

Без зброї на моїх безпілотниках єдиний спосіб атакувати — це швидко рухатися. Тож я кинувся за останній поворот, вдарився об протилежну стіну, відлетів від неї і продовжував бігти, обстрілюючи їх позиції.

Я вдарив по першому трьома вибуховими зарядами ззаду і одним у лицьову панель, коли він повернувся до мене. Він впав. Іншому я поцілив у руку, вирвавши її з суглоба, і він зробив помилку, перекидаючи зброю в іншу руку, що дало мені пару додаткових секунд. Я перейшов на швидкий вогонь, щоб вивести його з рівноваги, а потім після перезарядки знову застосував вибухові заряди. Він впав.

Я впав на підлогу, мені потрібна була хвилина, щоб відновитися.

Я отримав щонайменше десяток ударів з обох їхніх енергетичних стволів, коли обстріляв першого, але вибухові снаряди пролетіли повз, щоб розірватися далі у коридорі. Будучи навіть в обладунках, мої кінцівки оніміли, але я отримав лише три енергетичні заряди у праве плече і чотири нижче. Ось як ми боремося: кидаємось один на одного і дивимось, чиї частини відпадуть першими.

Жоден з SecUnit не загинув. Але вони не могли дістатися до своїх відновлювальних кубів у безпековій кімнаті, і я, пекло, не збирався подавати їм руку.

Три моїх безпілотники теж впали; вони потрапили під енергетичні постріли. Четвертий потрапив у відбиття енергетичного сплеску і блукав у коридорі позаду мене. Я перевірив свої два безпілотники по периметру просто за звичкою і відкрив канал до доктора Менси, щоб сказати їй, що мені ще потрібно очистити решту середовища проживання та провести офіційну перевірку тих, хто вижив.

Безпілотник позаду мене видав різкий пінг, який я почув і почав підніматися. Думаю, я одразу зрозумів, що це означає, але, можливо, у покодженого безпілотника була затримка приблизно на півсекунди. Я вже був на ногах, коли мене щось вдарило, і я знову опинився на підлозі, з системами, які виходили з ладу…

* * *

Я повернувся до свідомості без зору, без слуху, без можливості рухатися. Я не зміг отримати доступ до каналу чи комунікації. Недобре, Murderbot, зовсім недобре.

Я раптом отримав якісь дивні спалахи відчуттів від моїх органічних частин. Повітря на моєму обличчі, моїх руках, через розриви костюма. На пекучій рані в плечі. Хтось зняв з мене шолом і верхню частину броні. Відчуття були хаотичні. Це заплутувало, і мені хотілося кричати. Можливо, саме так гинуть боти-вбивці. Ви втрачаєте функціональність, переходите в автономний режим, але частина вас продовжує працювати, органічні частини зберігаються живими завдяки згасаючій енергії у ваших елементах живлення.

Тоді я зрозумів, що мене несуть, і мені знову захотілося кричати.

Я відбився від паніки і отримав ще кілька спалахів