read-books.club » Класика » Народні пісні, Народна творчість 📚 - Українською

Читати книгу - "Народні пісні, Народна творчість"

143
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Народні пісні" автора Народна творчість. Жанр книги: Класика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 11 12 13 ... 36
Перейти на сторінку:
й славу.

 

Хоч я сюю перебуду,

Другую набуду,

А таки ж я, молодая,

Без слави не буду.

А таки ж я, молодая,

Без слави не буду.

 

Ой не піде дрібен дощик

Без тучі, без грому...

Ой не вийде дівка заміж

Та й без поговору.

Ой не вийде дівка заміж

Та й без поговору.

 

Настучиться, нагримиться, -

Дрібен дощик піде...

Насудятьси воріженьки,

Дівка заміж піде.

Насудятьси воріженьки,

Дівка заміж піде.

 

Судіть, судіть, воріженьки,

А я й не боюся:

З ким люблюся - ізійдуся,

Не наговорюся.

З ким люблюся - ізійдуся,

Не наговорюся.

 

Судіть, судіть, воріженьки, -

Судила б вас трясця!..

А моєму миленькому

Пошли, Боже, щастя...

А моєму миленькому

Пошли, Боже, щастя...

 

Пошли, Боже, йому щастя

Що й добру годину,

Що він мене пригортає,

Як мати дитину.

Що він мене пригортає,

Як мати дитину.

Наливаймо, браття…

 

 

Наливаймо, браття,

Кришталеві чаші,9

Щоб кулі минали,

Щоб шаблі не брали

Голівоньки наші.

 

Бо козацька доля

Як у полі рута,

Січена дощами,

Хрещена громами,

Ще й вітрами гнута.10

 

Як лелечій клекіт

Козакова вдача,

Вигукнеться сміхом,

Вигукнеться щирим,

а відлунить плачем.

 

Наливаймо, браття,

Наберімось сили,11

Доки до схід сонця,

Доки до схід сонця

Сурма не сурмила.

Не питай, чого в мене заплакані очі

 

 

Не питай, чого в мене заплакані очі,

Чого часто тікаю я в гай

І блукаю я там до півночі,

Не питай, не питай, не питай.

 

Не питай, чого в’яну і сохну, як квітка,

Бо так щиро кохаю тебе.

Ти покинув мене, сиротину,

На посміх, поговір для людей.

 

Не питай, бо нічого тобі не скажу я, -

Бачив ти мої сльози і сум,

А нещирі слова та байдужі

Не розвіють тяжких моїх дум.

Не чудуйтесь, добрі люди, що перебираю

 

 

Не чудуйтесь, добрі люди, що перебираю,

Бо такого мужа хочу, якого я знаю:

Аби піпку не курив, табаку не нюхав,

Чужих жінок не любив, все лиш мене слухав.

Аби піпку не курив, табаку не нюхав,

Чужих жінок не любив, все лиш мене слухав.

 

Не чудуйтесь, добрі люди, що я не женюся,

Бо таку я жінку хочу, яку сподіюся:

Аби кривих ніг не мала, хату пильнувала,

Як додому п’яний прийду, би ня цілувала.

Аби кривих ніг не мала, хату пильнувала,

Як додому п’яний прийду, би ня цілувала.

Несе Галя воду

 

 

Несе Галя воду,

Коромисло гнеться,

За нею Іванко,

Як барвінок, в’ється.

 

- Галю, ж моя Галю,

Дай води напиться,

Ти така хороша -

Дай хоч подивиться.

 

- Вода у ставочку,

Той піди напийся,

Я буду в садочку -

Прийди подивися.

 

- Прийшов у садочок,

Зозуля кувала,

А ти ж мене, Галю,

Та й не шанувала.

 

- Стелися, барвінку, -

Буду поливати,

Вернися, Іванку, -

Буду шанувати.

 

- Скільки не стелився,

Ти не поливала,

Скільки не вертався,

Ти не шанувала.

 

Несе Галя воду,

Коромисло гнеться,

За нею Іванко,

Як барвінок, в’ється.

Ніч яка, Господи, місячна, зоряна

 

 

Ніч яка, Господи, місячна, зоряна,

Видно, хоч голки збирай!

Вийди, коханая, працею зморена,

Хоч на хвилиночку в гай!

Вийди, коханая, працею зморена,

Хоч на хвилиночку в гай!

 

Сядемо вкупі ми тут під калиною,

І над панами я пан...

Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею

Стелиться полем туман.

Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею

Стелиться полем туман.

 

Гай чарівний, ніби променем всипаний,

Чи загадався, чи спить?

Он на стрункій та високій осичині

Листя пестливо тремтить.

Он на стрункій та високій осичині

Листя пестливо тремтить.

 

Небо незміряне всипане зорями -

Що то за Божа краса!

Перлами ясними он під тополями

Грає краплиста роса.

Перлами ясними он під тополями

Грає краплиста роса.

 

Ти не лякайся, що ніженьки босії

Вмочиш в холодну росу:

Я тебе, вірная, аж до хатиноньки

Сам на руках віднесу.

Я тебе, вірная, аж до хатиноньки

Сам на руках віднесу.

 

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько:

Тепло - ні вітру, ні хмар...

Я пригорну тебе до свого серденька,

А воно палке, як жар.

Я пригорну тебе до свого серденька,

А воно палке, як жар.

 

Ти не лякайся, що можуть підслухати

Тиху розмову твою:

Нічка приспала всіх та сном окутала -

Ані шелесне в гаю!

Нічка приспала всіх та сном окутала -

Ані шелесне в гаю!

 

Сплять вороги твої, знуджені працею, -

Нас не сполоха їх сміх...

Чи ж нам, окраденим долею нашою,

Й хвиля кохання - за гріх?

Чи ж нам, окраденим долею нашою,

Й хвиля кохання - за гріх?

О соловію!

 

 

Вже сіло сонечко за гаєм

І соловей в саду співає.

А я весь вечір виглядаю,

Шукаю милую свою!

А соловейко при долині

Чудові трелі вигравав,

Своїй дівчині він

1 ... 11 12 13 ... 36
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Народні пісні, Народна творчість», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Народні пісні, Народна творчість"