Читати книгу - "20 000 льє під водою"

мимоволі, а може й навмисно, — капітан Немо привів свій «Наутілус». Корабель рухався по спіралі, радіус якої поступово зменшувався. Разом з ним з неймовірною швидкістю мчала і наша шлюпка, пригвинчена ще до його борту. Я це ясно відчув, і саме тому в мене почалося хворобливе головокружіння — результат довгого обертального руху.

Нас охопив неймовірний, божевільний жах, який майже зупинив кров у наших жилах. Серце переставало битися. Ми обливалися холодним потом, як в останні хвилини агонії. А який стояв шум навколо нашої крихкої шлюпки! Яке ревіння, що повторювалося луною на віддалі багатьох миль! Який гуркіт від морських валів, що розбивались об гострі підводні скелі! Там, у глибині, трощилися найтвердіші тіла, а стовбури могутніх дерев швидко перетворювалися в тріски.

Який це був жах! Нас страшенно гойдало. «Наутілус» захищався від ударів хвиль, як жива істота. Його стальні мускули тріщали. Іноді він ставав дибки, і ми разом з ним.

— Необхідно триматися, — сказав Нед, — і знову загвинтити гайки! Якщо ми залишимося прикріпленими до «Наутілуса», ми ще можемо врятуватися!..

Але він не встиг закінчити фрази, як почувся сильний тріск. Гайки зірвались, і шлюпка, вирвана з свого гнізда, була викинута, мов камінь з пращі, в саму середину виру.

Я сильно ударився головою об залізний кістяк шлюпки і знепритомнів.

РОЗДІЛ XXIII

Закінчення

От і настав кінець нашій підводній подорожі. Що сталося тієї страшної ночі, як пощастило нашій шлюпці вирватися з страхітливого виру Мальстрема, як удалося Недові Ленду, Конселеві і мені вийти живими з безодні — цього я не можу сказати.

Але коли я опритомнів, то побачив, що лежу в хатині рибалки на Лофотенських островах. Обидва мої товариші, здорові й неушкоджені, стояли біля мене і стискали мої руки. Ми щиро обнялися.

В цю пору року не можна було й думати дістатися до Франції. Шляхи сполучення між північною і південною частинами Норвегії досить погані. Отже, я мусив чекати прибуття пароплава, який приходив на Північний мис раз у два тижні.

Тут, серед простих і добрих людей, які нам дали притулок, я переглядаю розповідь про свої пригоди. Все правильно. Жоден факт не пропущений, жодна подробиця не перебільшена. Це дійсно правдива історія про незвичайну подорож у недоступній для людини стихії, в якій наука, безсумнівно, колись прокладе вільні шляхи.

Чи повірять мені? Не знаю. Але кінець кінцем хіба не все одно? Головним для мене тепер є те, що я маю право розповісти про всі ці моря, в глибинах яких я проплив менш як за десять місяців двадцять тисяч льє і, таким чином, зробив підводну подорож навколо світу, під час якої Червоне і Середземне моря, Тихий, Індійський, Атлантичний, Південний і Північний Льодовиті океани розкрили переді мною стільки чудес!

Але що сталося з «Наутілусом»? Чи пощастило йому вирватися з смертельних обіймів Мальстрема? Чи живий ще капітан Немо? Чи продовжує він в океанах свою страшну справу помсти, чи, може, це була остання його жертва? Чи принесуть коли-небудь морські хвилі рукопис, в якому викладена вся історія його життя? Чи дізнаюся я коли-небудь про ім’я цієї людини? А може, ми дізнаємося про національність капітана Немо по національності потопленого ним корабля?

Я надіюсь на це. Я також надіюсь, що його могутній корабель вийшов переможцем у боротьбі з найжахливішою безоднею і що він залишився неушкоджений там, де загинуло стільки кораблів!

Коли це так, коли капітан Немо продовжує жити в океані, який став його другою батьківщиною, хай ненависть затихне в його жорстокому серці. Хай спостереження найпрекрасніших чудес погасить у ньому вогонь помсти! Хай грізний суддя зникне, а вчений хай продовжує мирне дослідження морів! Доля капітана Немо незвичайна, але вона й велична! Кому ж про це знати, як не мені? Мені, який десять місяців прожив поряд з його незвичайним життям! І тепер на запитання, поставлене шість тисяч років тому «Екклезіастом»[112]: «Хто коли-небудь виміряв глибини безодні?» лише дві людини мають право відповісти. Це капітан Немо і я.

Кінець другої частини

ЗМІСТ:

Частина перша

Розділ І. Плавучий риф

Розділ II. «За» і «проти»

Розділ III. «Як буде завгодно панові»

Розділ IV. Нед Ленд

Розділ V. Погоня наосліп

Розділ VI. На всіх парах

Розділ VII. Кит невідомої породи

Розділ VIII. «Рухомий у рухомому»

Розділ IX. Нед Ленд гнівається

Розділ X. Людина безодні

Розділ XI. «Наутілус»

Розділ XII. Усе з допомогою електрики

Розділ XIII. Кілька цифр

Розділ XIV. Чорна ріка

Розділ XV. Письмове запрошення

Розділ XVI. Прогулянка по рівнині

Розділ XVII. Підводний ліс

Розділ XVIII. 4000 льє під поверхнею Тихого океану

Розділ XIX. Ванікоро

Розділ XX. Торресова протока 38

Розділ XXI. Кілька днів на суші

Розділ XXII. Блискавка капітана Немо

Розділ ХХШ. Знову в тюрмі

Розділ XXIV. Царство коралів

Частина друга

Розділ І. Індійський океан

Розділ II. Нове запрошення капітана Немо

Розділ III. Перлина вартістю в десять мільйонів

Розділ IV. Червоне море

Розділ V. Аравійський тунель

Розділ VI. Грецький архіпелаг

Розділ VII. Через Середземне море за сорок вісім годин

Розділ VIII. Бухта Віго

Розділ IX. Зниклий материк

Розділ X. Підводні вугільні копальні

Розділ XI. Саргасове море

Розділ XII. Кашалоти і кити

Розділ XIII. Крижані затори

Розділ XIV. Південний полюс

Розділ XV. Нещасний випадок чи пригода?

Розділ XVI. Нестача повітря

Розділ XVII. Від мису Горн до Амазонки

Розділ XVIII. Спрути

Розділ XIX. Гольфстрім

Розділ XX. Під 47°24΄ широти і 17°28΄ довготи

Розділ ХХІ. Гекатомба

Розділ XXII, Останні слова капітана Немо

Розділ XXIII. Закінчення

1

Феномен — надзвичайне, рідкісне явище.

2

Кюв’є, Ласепед, Дюмеріль, Катрфаж — французькі вчені-натуралісти XIX ст.

3

Старий паризький фут дорівнював 32,5 сантиметра.

4

Миля (морська) — міра довжини, близько 2 кілометрів (1852 метри).

5

Гейзери — гарячі джерела, що викидають через певні проміжки часу (від 25 хвилин до 3 годин) фонтани гарячої води і пари.

6

Льє — французька міра довжини; дорівнює 4 кілометрам.

7

Англійський фут дорівнює 30,4 сантиметра.

8

Форштевень — носова частина корабля; брус, що піднімається від кіля вверх до палуби і служить місцем з’єднання бортів.

9

Ахтерштевень — кормова частина корпусу корабля.

10

Гіперборейські країни — так стародавні греки називали усі північні країни на ім’я Борея — бога північних вітрів.

11

Арістотель — один