Читати книгу - "Джерело"

духовною, просто він морально здійнявся вище за оте сухе, обмежене англійське християнство вісімнадцятого століття. Він вважав, що релігії бувають різні — бувають похмурі, темні, догматичні, які душать творчу думку… а бувають ясні, живі, які сприяють думкам і творчості.

Бенья зовсім здивувався.

— Останні слова цієї поеми Блейка, — запевнив його Ленґдон, — можна переказати так: «Добра наука, запанувавши, скасує всі похмурі релігії — і дасть ясним, просвітленим релігіям змогу розвиватися!»

Бенья довго мовчав, а потім його лице дуже повільно осяяла тиха усмішка:

— Дякую, професоре. Ви мене просто порятували від неприємної етичної дилеми!

——

Нагорі, у головній залі, попрощавшись із отцем Беньєю, Ленґдон трохи затримався, спокійно посидів на лавці серед сотень людей, подивився з ними, як кольорове проміння призахідного сонця поволі рухається високими колонами.

Він подумав про всі релігії на світі, про їхнє спільне походження, про найдавніших божеств сонця, місяця, вітру.

«Колись природа була в центрі уваги.

Для всіх нас».

Звичайно, та єдність зникла вже давно, розділилася на безліч релігій, кожна з яких проголошує Єдину Істину.

Однак того вечора, сидячи в дивовижному храмі, Ленґдон опинився серед людей різних вір, кольорів шкіри, культур, які говорили різними мовами — але всі підводили однаково зачаровані погляди вгору… дивуючись звичайному диву.

Сонцю на камені.

У голові Ленґдона закрутилися різні картини: Стоунгендж, Великі піраміди, печери Аджанти, храм Абу-Сімбел, Чичен-Іца — священні місця світу, де люди в давнину збиралися споглядати те саме прекрасне видовище.

У ту мить Ленґдон відчув, як під ним ледь здригнулася земля, неначе якоїсь верхньої точки досягнуто… і релігійна думка, сягнувши найдальшої точки своєї орбіти, повертала з довгої подорожі назад, додому.

Подяки

Я хотів би щиросердо подякувати багатьом людям. Передусім — моєму редактору і другу Джейсону Кауфману за віртуозність, прекрасне чуття й невтомне перебування поряд зі мною в окопах… але особливо — за незрівнянне почуття гумору й розуміння, що саме я хочу сказати тим, що пишу.

Моєму незрівнянному агенту й вірній подрузі Гайде Ланґе за майстерність ведення всіх моїх письменницьких справ і невичерпний ентузіазм, енергію та особисту турботу. Повік буду вдячний Гайде за її багатий талант і непохитну вірність.

Дякую любому другу Майклові Руделлу за мудрі поради, доброту й люб’язність, гідні наслідування.

За багатолітню віру й довіру мені дякую всій команді видавництв Doubleday і Penguin Random House, особливо Сюзанні Герц за дружбу й контроль на кожній стадії видавничого процесу, за фантазію та уважність до автора й тексту. Дуже-дуже особлива подяка Маркусові Долю, Сонні Меті, Біллові Томасу, Тоні Кіріко й Енн Мессітт за невичерпне терпіння та підтримку.

Щира подяка також за величезну роботу Норі Райчард, Керолін Вільямс і — на фініші — Майклу Дж. Віндзору, а також Робу Блуму, Джуді Джейкобі, Лорен Вебер, Марії Кареллі, Лоррейн Гайленд, Бет Майстер, Кеті Гуріґан, Енді Г’юзу і всім дивовижним людям, з яких складається команда з продажів видавництва Penguin Random House.

Дивовижній команді Transworld за постійний творчий пошук і вміння друкувати книжки, а особливо моєму редактору Біллу Скотту-Керру за дружбу й підтримку на багатьох фронтах.

Схиляюся перед усіма моїми вірними видавцями в різних країнах світу — прийміть мої скромні й щирі слова вдячності за віру в мене і турботу про мої книжки.

Невтомним перекладачам, які в різних куточках земної кулі старанно несли цей роман до своїх читачів стількома мовами — прийміть щиросерду подяку за ваш час, майстерність і турботу.

Дякую моєму іспанському видавцю — видавництву Planeta — за неоціненну допомогу в дослідженні матеріалу й за переклад, особливо дивовижній редакторці видання Елені Рамірес, а також Марії Ґітарт Феррер, Карлосу Ревесу, Серхіо Альваресу, Марку Рокаморі, Аврорі Родріґес, Наїру Ґутьєрресу, Лаурі Діас, Феррану Лопесу. Особлива подяка Хесусові Баденесу, директору видавництва Planeta, за підтримку, гостинність і героїчне намагання навчити мене готувати паелью.

Крім того, дякую тим, хто бере участь у веденні сайту перекладу «Джерела»: Хорді Луньєсу, Хав’єру Монтеро, Марку Серрате, Еміліо Пастору, Альберто Барону й Антоніо Лопесу.

Невтомній Моніці Мартін і всій її команді в агенції MB, особливо Інес Планеллс і Челл Торрент за всю їхню підтримку цього проекту в Барселоні й поза нею.

Усій команді літературної агенції Sanford J. Greenburger Associates, особливо Стефані Делмен і Саманті Ісман — за надзвичайну допомогу мені… щодня.

Протягом останніх чотирьох років багато науковців, зокрема істориків, а також кураторів, релігійних організацій щедро пропонували мені допомогу в готуванні роману. Мою вдячність за відкритість і щедрість цим людям, які ділилися зі мною досвідом і думками, не описати словами.

В абатстві Монтсеррат я б хотів подякувати ченцям і мирянам, завдяки яким кожен мій приїзд туди приносив мені стільки знань, світла й натхнення. Сердечно дякую, зокрема, Пару Манелю Ґашу, Жосепу Алтайo, Оскару Бардажі й Ґрізельді Еспінач.

У Барселонському суперкомп’ютерному центрі я б хотів подякувати блискучій команді вчених, які ділилися зі мною думками, своїм світом і ентузіазмом, а головне — світлим поглядом у майбутнє. Особлива подяка директорові Матео Валеро, Жосепу Марії Мартореллу, Сержі Жироні, Жозе Марії Cелі, Жесусу Лабарті, Едуарду Айґваде, Франсіско Добласу, Улісесу Кортесу і Лурдес Кортаді.

У музеї Ґуґґенхайма в Більбао я схиляюся перед усіма, чиї знання і бачення мистецтва допомогли мені більше цінувати й краще розуміти модерне і сучасне мистецтво. Велика й особлива подяка директорові Хуану Іґнасіо Відарте, Алісії Матінес, Ідої Аррате й Марії Бідаурреті за гостинність та ентузіазм.

Дуже дякую кураторам і доглядачам магічної Каси Міла за те, що радо показали мені її й пояснили, що робить La Pedrera унікальною. Особлива подяка Марзі Вісі, Сільвії Віларрої, Альбі Тоскеллі, Льюїзі Ольєр, а також жительці будівлі Ані Віладоміу.

За додаткову допомогу в дослідженні хотів би подякувати членам Групи підтримки й інформування щодо пальмаріанської церкви в Пальмар-де-Троя, посольству США в Угорщині й редакторці Берті Ной.

Також я глибоко зобов’язаний численним науковцям і футурологам, яких зустрів у Пальм-Спрингсі: їхній сміливий погляд у майбутнє глибоко вплинув на мій роман.

Дуже дякую першим читачам мого рукопису за розумні зауваження — особливо Гайде Ланґе, Діку та Конні Браунам, Блайт Браун, Сьюзен Моргаус, Ребецці Кауфман, Джеррі та Олівії Кауфманам, Джону Чаффі, Крістіні Скотт, Валері Браун, Ґреґові Брауну й Мері Габбелл.

Моїй любій подрузі Шеллі Сьюард за уважність і професіоналізм, за те, що відповідала на мої дзвінки о п’ятій ранку.

Моєму вірному й винахідливому цифровому ґуру Алексу Кеннону за чудову організацію моєї діяльності в соціальних мережах, інтернет-комунікації та за все віртуальне.

Моїй дружині Блайт за те, що продовжує поділяти моє