Читати книгу - "Бурштиновий Меч 1-6, Ян Фей"

Він похитав головою, щоб позбутися запаморочення, викликаного телепортацією. Він уже чув звук бою перед собою.

.

Здавалося, що він трохи запізнився, але це не мало значення. Господь залишив йому трохи часу. Сіель заспокоїв себе, але не знав, що Брандо хоче заколоти його мечем.

.

Кілька хвилин тому.

Коли Брандо відчинив важкі дубові двері, він не побачив графа, який ховався в кутку і тремтів, як він очікував. Навпаки, кімната була добре освітлена. Кількості замшевих свічок вистачало, щоб світло не було занадто яскравим або занадто тьмяним. Граф сидів на дивані, його чорний вовняний костюм був такий охайний, що не було навіть найменшої зморшки. Він підвів голову і подивився на Брандо на тому ж рівні. Перед ним лежав ельфійський меч, Шип Світла.

.

Брандо був трохи здивований, коли побачив цю сцену. Він не очікував, що королівський міністр матиме таку сміливість. Звичайно, це також зробило його пильним. Інша сторона не боялася, а це означало, що йому треба було на що покластися.

Я не очікував, що це будеш ти, юначе. Я думав, що ти вбивця, якого прислав сміття з Геттісберга. Але, звичайно, ви також можете бути вбивцею, найнятим цими покидьками. Але чи можете ви підказати мені відповідь? Чоловік середніх років трохи здивувався, побачивши Бренделя, але все одно запитав зі спокійним обличчям.

Геттісберге? Хіба цей хлопець не з Королівської фракції? Брандо був спантеличений, але похитав головою і сказав: Боюся, що ні. Але якщо ви співпрацюєте зі мною, я не зацікавлений у тому, щоб вас убивати.

Чи так це? Ви не зацікавлені в тому, щоб мене вбити? Тоді я дійсно маю вам подякувати. Але, на жаль, я дуже зацікавлений у тому, щоб вас убити. Коли чоловік середніх років говорив, у його руці раптом з'явився арбалет. Коли Брандо побачив, що вістря арбалета блимає слабким блакитним світлом, він зрозумів, що це отруєння.

Але він уже був до цього готовий. Він був добре знайомий з хитрощами вельмож. Коли чоловік середніх років зробив хід, він замахнувся мечем і заблокував стрілу. Але не встиг він розслабитися, як ззаду налетів порив вітру. Досвід Брандо в незліченних битвах змусив його інстинктивно відтягнути меч, щоб заблокувати атаку.

Пролунав гучний звук. Брандо ледь не злетів і врізався в шафу. Після низки тріскучих звуків він зціпив зуби і виповз з уламків дерева.

?

Чорний залізний мечник і підступна атака. Чи є справедливість у цьому світі?

Брандо не міг не злякатися. Він був радий, що його попередніми суперниками були гравці. Інакше ця підступна атака вбила б його миттєво. Звичайно, він згадав про своїх старих суперників у грі. Гравцям не потрібна була і не потрібна була так звана гідність експерта. Вони були просто синонімом безсоромності. Деякі з них навіть були нещасними лише заради того, щоб бути нещасними. Це було справжнє визначення хулігана.

? 15 .

Через це Брандо вже звик. Захист від підступних нападів став для нього інстинктом. Іншими словами, хто-небудь коли-небудь бачив гравця, який не любив підступні атаки? Але, незважаючи на це, Чорний Залізний Мечник все одно залишався для нього проблемою. Його сила становила не менше 15 унцій. Навіть якщо він активує , він не зможе взяти гору.

,

З іншого боку, чоловік середнього віку та його товариші також були шоковані. Спочатку вони думали, що їхній напад обов'язково вб'є його. Хоча здавалося, що Брандо потрапив у скрутне становище, кожен у глибині душі знав, що для Чорного Залізного Фехтувальника ця маленька шкода — ніщо.

,

Чоловік середніх років насупився, але відразу ж посміхнувся, що я не знаю, що цей жучкоподібний простолюдин має якісь навички. Але це не змінить результату.

. —

Він узяв ельфійський меч і підвівся. Він глузував з Ти бачив і силу моєї сторожі. Ви не його опонент. Але це також правда. Як такий маленький персонаж, як ви, може бути гідним такого скарбу? З таким же успіхом я міг би дати вам пропозицію. Як щодо того, щоб ти відрубав руку, яка торкнулася цього меча зі скарбами, і я дам тобі жити? Звичайно, два твої товариші – мої. Я хочу, щоб вони були моїми рабами. Обіцяю ставитися до них трохи краще. Принаймні я дозволю їм жити, як собакам. Ха-ха —

Коли він говорив, його обличчя наповнювалося лютою посмішкою.

!

Почувши це, Брандо не втримався, щоб не зітхнути. Його обличчя запало, хоча він знав, що інша сторона намагається його спровокувати, він все ще не міг стримати свого гніву. Але він не міг придушити гнів у своєму серці. Коли він прийшов у цей світ, першими людьми, з якими він зіткнувся, були Роман, Фрея та всі ополченці. Ці люди дали йому дорогоцінне відчуття реальності в порівнянні з цим світом.

Так само, як і дідусь, якого він бачив уві сні, він став для нього найбільшою духовною опорою в цьому світі. Через це, як він міг терпіти тут образи цього хлопця.

.

Його пальці, що стискали довгий меч, трохи побіліли.

Чоловік середніх років потайки спостерігав за виразом обличчя Брандо, а його рука робила жест своїм товаришам позаду нього. Двоє людей, які перебували в кімнаті, були приємно здивовані. Зазвичай досвідчені фехтувальники не втрачали своєї раціональності через зовнішні речі, але вони ніколи не думали, що він потрапить на зворотну шальку терезів іншої сторони лише випадковою спробою.

Улісс, змуси його! — наказав жестом руки чоловік середніх років.

.

Високий фехтувальник одразу ж наблизився до Брандо. Його володіння фехтуванням було вишуканим, і на шляху його атаки майже не було недоліків, якими можна було б скористатися. У Брандо були очі тільки на чоловіка середніх років. Його тіло нахилялося вперед, а постава була найагресивнішою військовою позою фехтування.

Улісс не міг стриматися від сміху, коли побачив це. Хлопчик справді був маленьким хлопчиком. Перед сильнішим суперником він все одно наважився бути поривчастим.

.

Він не міг не міцно тримати меч у руці, чекаючи нагоди вбити. Він ледь не побачив, як відкривається бічна сторона Брандо.

!

Улісс! — раптом вигукнув чоловік середніх років. Улісс підсвідомо думав, що це сигнал для нього атакувати. Так, саме в цей момент. Він уже скористався прогалиною, яку Брандо не зміг захистити.

.

Він не встиг витягти меча.

.