Читати книгу - "Цілитель Азаринту, Рейгар"

,

Через півгодини Ілея сіла в попелясте крісло, розслабившись, відкривши собі пляшку елю. Вона посміхнулася, спостерігаючи за зростаючою напругою між вельможами Ніфи, звинуваченнями та доказами, які лунали під час переговорів.

! .

Імператор Фаллант подивився на неї, глянув на ель, перш ніж зітхнути. Чоловік заплющив очі і знову розплющив їх, магія вирвалася з його форми. Досить! — вигукнув він, налякавши дворянство позаду нього, багато з яких, очевидно, були збентежені раптовим спалахом.

Наші армії не можуть зрівнятися з машинами і народами угод. Мені набридла ця шарада, — сказав він і підвівся, обернувшись, щоб звернутися до своїх вельмож. Дехто здригнувся від його погляду. Це конфуз. Стервятники у власному дворі, колупаються в недоїдках перед обличчям війни, зраджують один одного нашому уявному ворогові. Він похитав головою, як розчарований батько. Правитель, який здався, або, можливо, той, хто врешті-решт вирішив взяти на себе відповідальність за свою бездіяльність.

Ці атаки підлі. Якщо ми не можемо зіткнутися з нашим ворогом на полі бою, ми не більше, ніж орден убивць. Ми приймемо машини і будь-яких агентів Угод на наших землях, щоб провести ретельне розслідування, — сказав він і посміхнувся, глянувши на Ката, який був присутній у наметі, перш ніж він зробив кілька кроків до нього. Часи змінюються. Я не дозволю, щоб наш народ поїхав до Лиса чи Угод у пошуках кращого життя. Я не хочу, щоб наші лицарі загинули від ворога, з яким ми надто горді, щоб вести переговори. Наші розвідники знають, що Лис готує армію, щоб протистояти і нам. Ти, Ліліт, скажи їм, що вони можуть приєднатися до цих переговорів. Скажи їм, що вони можуть послати своїх агентів на наші землі.

.

— Як хочеш, — послала Ілея, перш ніж уточнити у представників Угоди. Ні в кого з цим не було проблем. Вона повідомила про це Феліцію і отримала відповідь, щоб забрати її за півгодини. Вони будуть тут за півгодини.

Імператор посміхнувся. Я не зміг уберегти корупцію від свого суду. Можливо, ти досягнеш більшого успіху.

.

Ілея посміхнулася. — Не я. Угоди. Я просто той, кого вони посилають воювати з усім, що нам загрожує.

.

Ми готові виплатити розумні репарації за шкоду і смерть, посіяні тими, хто організовується в межах наших кордонів, ігнорується або терпимий, можливо, навіть підтримується вищою знаттю Ніфи. Контракти з вашими машинами будуть сформовані, у всіх галузях, які тільки можливі, - говорив він, і чимало вельмож тільки зараз відреагували. Одні ахнули, інші зціпили зуби.

.

Він вирішує нажити собі ворогів у власному дворі, подумала Ілея, дивлячись на легку посмішку на його обличчі. І він виглядає вдесятеро живішим за все це.

.

Давайте покінчимо з цим. Висловіть свої вимоги, — сказав імператор і підійшов до столу між ними.

Ілея продовжувала пити свій ель, а пізніше доставила Феліцію і близько двохсот солдатів і дворян Лиса в імпровізований табір на кордоні з Ніфою.

.

Імператор Фаллант був дуже радий прийняти і Акордів, і Лиса.

Десь через годину була перерва, кілька людей сиділи разом, щоб скласти перші комплекти контрактів.

.

Ілея пішла, щоб перевести дух, зробивши ковток елю, дивлячись на місяці вгорі, що сяяли в морі зірок. Ніч була ясна, клімат був теплим на більшій частині центральних рівнин. Вона спостерігала за машинною армією, що залишилася, яка постійно оберталася, щоб підживити себе маною з будь-якого підземного обєкта, куди їх перемістив Акі. Вона полетіла на сусідній пагорб, щоб краще роздивитися, сіла на траву, відчувши, як повз проноситься легкий вітерець.

— Абсолютно жахливо, — сказав знайомий голос.

Феліція приземлилася поруч із нею, парадний сірий жилет і штани, які вона носила, замінені шкіряними обладунками, перш ніж вона дозволила собі впасти на траву.

Я приголомшлива постать, що я можу сказати? — розсіяно сказала Ілея.

Все це автоматизовано. Мені снилися кошмари про ці машини, я постійно шукав потрібне підземелля, яке б привело до батьківської вязниці. І тепер вони тут, під відкритим небом, під контролем подруги цілительки, якій я ледь не відрубала голову, - розповіла Феліція.

.

Ілея посміхнулася, згадуючи їхню першу зустріч. — Ти тоді був трохи іншим.

Феліція посміхнулася. Зламана річ.

.

Ілея підійшла ближче і обійняла жінку.

Справляючись із жахами, які пережив наш Дім. З помсти брата. Люди, яких я вбивав. Ти був відстрочкою. Нагадування про те, яким може бути життя. І ось ми тут, - заговорила вона.

.

— Ось і ми, — сказала Ілея, цілуючи її в щоку.

Вашим машинам доведеться працювати понаднормово, щоб запобігти широкомасштабній громадянській війні в Ніфі або, принаймні, локалізованим сутичкам між дворянськими будинками. Імператор Фаллант втратив контроль над своїм двором, і тепер він перекладає всю відповідальність як на Угоди, так і на Лиса. Скажу чесно, наші ресурси розпорошені як є, з територією Баралії та всіма технологіями, які ваші фракції принесли у світ, - сказала Феліція.

— Ти надто хвилюєшся, — сказала Ілея, погладжуючи її по голові. — Погляньте на це, — сказала вона, спостерігаючи за летючими Руйнівниками, тисячами Вартових. Ми обговорювали потенційну війну з ельфійськими володіннями, я думаю, що ми впораємося з Ніфою.

Я просто сподіваюся запобігти подальшому кровопролиттю, - сказала Феліція.

.

Ви підбадьорювали мене, коли я деактивував усі ці пастки. З неабияким кровопролиттям, - сказала Ілея.

.

Феліція почервоніла і відштовхнула її, не зовсім серйозно. — Ти знову став важчим.

Скандальні звинувачення, - сказала Ілея. Крім того, більша щільність – це добре. Всі мої друзі так кажуть.

?

Краснолиста вельможа підняла брови і покотилася один раз по траві. Вона зірвала квітку і покрутила її між пальцями. Думка Фей і древніх Дерев мене не стосується. Ви повинні слухати своїх друзів-людей. Доки ти мене розчавиш?

.

Ілея покотилася і зупинилася над нею, відчуваючи, як її руки занурюються в мяку землю. Вона посміхнулася. Тоді, можливо, вам варто попрацювати над своєю стійкістю. Але памятай, що я цілителька, — сказала вона і спустилася вниз, щоб поцілувати її.

.

Феліція хихикнула. Ти смішний. Наші фракції ведуть переговори про мир, і ми тут... роблячи це.

.

Тут нікого немає. Крім десятків тисяч машин, — сказала Ілея і підвела очі, розмірковуючи. — Або десятки тисяч лицарів, воїнів і магів з Ніфи.

.

Феліція намагалася відштовхнути її, але не змогла.