Читати книгу - "Талісман обраної, Ася Чирокбей"

З решти врятованих дівчат тільки дві захотіли повернутися додому. Інші, зіткнувшись зі зрадою з боку близьких людей, навідріз відмовилися повертатися і вважали за краще залишитися на Сході. Передбачалося, що вони допомагатимуть новопризначеному міському голові.

На додачу до всього, ситуація в еридіан була непростою. Коли ми залишали Міжгір'я, вони готувалися оборонятися від натовпів нечисті, що стягувалися туди. І, хоча за запевненнями Амайї, після звільнення Храму Світла, навали нечисті мали зійти нанівець, оскільки нечестиві обряди перетворення підживлювалися від темних ритуалів, що проводилися в храмі, як це здійснюватиметься на практиці, ще належало з'ясувати.

Кінець сумнівам поклав сер Тангрет, який з радістю готовий був розмістити у себе в замку загін Вартових і їхніх супутників. Іншою причиною вирушити до сера Тангрета була необхідність зачистити гніздо сірих жерців, що розташувалися в підземеллі біля самих кордонів його володінь. Далі ми планували зробити вилазку в Матію.

У маєтку сера Тангрета на Норіссу чекала зустріч із годувальницею, літньою жінкою, яка відважно вирушила на маленькому суденці просити допомоги у міфічних Вартових. Коли вона побачила птаха на плечі Норісси, то була так вражена, що забула розплакатися. А сама Норісса не змогла стримати сліз, почувши історію про пригоди годувальниці. Вона ридала на плечі у своєї старенької няні, оплакуючи всі негаразди своєї долі. Які, за дивовижним збігом обставин, привели її на вершину цього світу і зробили тим, кого тут найбільше поважають і шанують, - Полуденним Вартовим.