Читати книгу - "Експансія-I"

Штірліц швидко ввімкнув радіо: передавали останні вісті з Лондона.

— Прибери це! — гримнув Роумен. — Вимкни к чорту! Мене не підслухують. Прибери, я сказав! Зараз ти скажеш Крісті, де й коли ти її бачив з Кемпом, падлюко!

— Слухай, пришелепок, — тихо мовив Штірліц, — не репетуй, як істеричка. А підслухувати тут можуть навіть у нужнику.

— Це за вашими сучими нацистськими правилами! Це ви нікому не вірите, тому й ставите апаратуру в нужнику, щоб знати всі таємниці, і через це перестали вірити навіть самим собі! Усе про людину має право знати бог! А ви замахнулися й на бога, паскуди! Вимкни звук! Мені заважає ця шлюха з її останніми новинами!

— Не вимкну. Висади мене й вимикай. А мені життя дороге.

— Ніхто не загрожує твоєму паскудному життю. Хто доручив тобі стежити за Крістою?! Відповідай!

— Спочатку ти скажеш, коли ти взнав моє ім'я, а потім я відповім на твоє запитання. Це моя умо…

— Зроби голосніше! — раптом крикнув Роумен, різко натиснувши на гальма. — Знайди хвилю, щоб не зникала станція! Голосніше, кажу!

Штірліц не одразу збагнув, чому Роумен різко загальмував і круто повернув до узбіччя. Він увімкнув звук на всю потужність і тільки після цього зрозумів, чому Роумен так жадібно подався до приймача.

— Після цього виступу, — читав лондонський диктор, — два провідних спеціалісти «Нью-Йорк таймс» з питань міжнародного комунізму Фрідріх Вольтман і Ховард Рашмор зробили заяву для преси, що, найімовірніше, йдеться про більшовицького агента Ейслера, який знайшов притулок у Сполучених Штатах після того, як Гітлер почав свою антисемітську вакханалію в рейху. Вольтман зауважив, що, розглядаючи можливу комуністичну діяльність Ейслера, конче потрібно дуже уважно придивитися до автора текстів на прізвище Бертольд Брехт, досить популярного менестреля ДПУ. З інформаційних джерел, близьких до Капітолію, повідомляють, що головним слідчим у Комісії по розслідуванню антиамериканської діяльності виступить Роберт Стріплінг. Передають, що він уже провів попередні допити Адольфа Менжу, Рональда Рейгана та Роберта Тейлора, але докладно про це пресу не повідомлено. Оглядачі ввалюють, що йдеться, напевне, про розгалужену комуністичну змову. Сьогодні Стріплінг викликав на допит сестру Ейслера місіс Рут Фішер, яка в двадцятих роках була одним з керівників Німецької комуністичної партії… Оттава. Сьогодні тут під час пожежі в готелі «Пріс Джодж» загинуло троє людей, серед яких відомий гірськолижник Клод Фармьє. Причини виникне…

Роумен вимкнув приймач, витяг сигарету, закурив, подивився на Штірліца невидющими очима, потім відчинив вікно й сердито сплюнув.

— Ну, суки, — лаяв він тихо, — брудні, дурні, неграмотні суки… «Автор текстів Брехт»… Що ж це таке, га?

— Я не скажу, що це фашизм, — посміхнувся Штірліц, — але певна схожість є. Фашизм завжди дає перший залп проти інтелектуалів.

— А ти мовчи!

— Я можу вийти?

— Ні.

Роумен зробив дві глибокі затяжки, сигарета стала, як жалобний прапор: чорний попіл і червона кайма, дуже страшно. Він увімкнув запалення, розвернувся і, порушуючи всі правила, погнав через осьову в центр, до площі Колумба; там загальмував і, не глянувши на Штірліца, сказав:

— Ходімо. Штірліц спитав:

— Може, я почекаю?

— Ходімо, — повторив Роумен. — Ти мені знадобишся як експерт з фашизму, маленький Гітлер…

— А що, — посміхнувся Штірліц, обережно вилізаючи з машини, бо після удару Роумена, коли він упав горілиць на слизьку підлогу, викладену кахлями, у попереку знову страшенно занило, — цілком престижно; експерт розвідки Сполучених Штатів з питань гітлеризму. Заплати мені добрі гроші за тиждень — і я згоден, проконсультую, а чому б і ні?

Вони піднялися на третій поверх нового будинку, пройшли довгим коридором, зупинилися біля дверей, на яких була прибита мідна табличка «Юнайтед Прес Інтерпейшнл», Роумен натиснув на велику мідну кнопку, пролунав мелодійний передзвін; двері відчинив невеличкий чоловічок у пом'ятій сорочці, що вибилася із зіжмаканих, дуже довгих штанів.

— Здрастуй, Пол, — сказав він, — сідай і не плутайся під ногами. Іде дуже важлива інформація.

І, повернувшись, задріботів до телетайпної, де великі машини, гуркотливо смикаючись, видавали новини.

Роумен пройшов слідом за ним, відірвав паперовий аркуш зі щойно переданими повідомленнями й почав їх читати. Він перебіг текст швидко, і Штірліц помітив, що Роумен читає як людина, котра звикла працювати професіонально: він спочатку ковтав новину, потім виділяв частини і лише після цього брав повідомлення вкупі, з'ясувавши непотрібне. Але, судячи з того, як забігали зіниці американця, Штірліц зрозумів, що в цьому тексті йому було важливе кожне слово.

Роумен прочитав його не три, а чотири рази, мовчки простяг Штірліцу й, рвучко підвівшись, знову пішов до телетайпної.

Штірліц перебіг повідомлення, знову витяг сигарету, згадавши той весняний день у Берні, коли він сидів з пастором Шлагом на набережній, спустившись по красивих доріжках, устелених бурим, іржавим торішнім листям, до вольєрів, де тримали оленів: найбезлюдніше місце в зоопарку, тільки качки літають, безлюддя й тиша. Саме там він уперше подумав, що може статися із світом, якщо Даллес домовиться з Вольфом, дифузія ідей — штука складна, проникнення концепції нацизму в буржуазно-демократичне суспільство непомітне; він пам'ятав Берлін тридцять другого року, він добре пам'ятав той рік, краще йому забути ту пору, така вона була страшна, таке прикре було відчуття власної безпорадності; бачиш і розумієш, куди котиться країна, але нічого не можеш вдіяти, щоб запобігти цьому її сповзанню в страхіття…

«Тут передають, — прочитав він повідомлення ще раз, — що комісії по розслідуванню антиамериканської діяльності в складі голови Перкена Томаса, сенаторів Карла Мундта (Південна Дакота), Джона Макдоуела (Пенсільванія), Річарда Ніксона (Каліфорнія), Річарда Вайля (Іллінойс), Джона Ранкіна (Міссісіпі), Хардіна Петерсона (Флоріда) і Герберта Боннера (Північна Кароліна) провели попередню розмову з Герхардом Ейслером, братом відомого композитора, що працює в Голлівуді. За дорученням комісії матеріали для розмови готували головний слідчий Роберт Стріплінг і слідчий Луїс Рассел. Офіційне слухання призначено на початок сорок сьомого року.

Наводимо текст стенографічного звіту, що його одержали від адвокатів.

Стріплінг. — Містере Ейслер, встаньте.

Ейслер. — Я не маю наміру вставати.

Стріплінг. — У вас є адвокат?

Ейслер. — Так.

Стріплінг. — Пане голова, я вважаю, що ми можемо дозволити свідку запросити адвоката.

Голова. — Містере Ейслер, підніміть вашу праву руку.

Ейслер. — Я не підніму моєї правої руки доти, поки мені не буде надано можливості зробити заяву.

Стріплінг. — Пане голова, я думаю, ви маєте оголосити, чому призначено слухання справи, перш ніж приймати рішення про права свідка Ейслера.

Голова. — Містере Ейслер, ви в Комісії по антиамериканській діяльності. На підставі шістсот першого параграфа цивільного права нас зобов'язали розслідувати характер та об'єкт антиамериканської пропаганди в Сполучених Штатах, а також з'ясувати, які іноземні держави стоять за цією