Читати книгу - "Замах на бродягу"

Як йому пощастило уникнути широкого розголосу? Газети про це нічого не повідомляли, але давали зрозуміти поміж рядками, що колишній м'ясник із Сен-Фіакра користувався високою протекцією.

«Чи не підійме завісу його смерть?» — запитувала одна газета. Дехто нагорі справді панікував — «урядові» телефони в Сюрте надривались від невпинних дзвінків. Сам міністр внутрішніх справ весь час запитував, чи вже виявили вбивцю.

Газети поки що не знали лише того факту, що напередодні сам Фюмаль звернувся до поліції з проханням захистити його.

Чи зробив комісар усе, що було в його владі?

Він послав інспектора стежити за особняком на бульварі Курсель, але в таких випадках це звичайна річ. Крім того, він сам відвідав особняк і доручив Ляпуентові з наступного дня супроводжувати Фюмаля, куди б той не пішов. Розслідування тривало б, якби…

Але хоч він не припустився професійної помилки, Мегре був невдоволений собою. Як він міг піддатись своїй давній антипатії до Фюмаля, коли його посада вимагає від нього цілковитої об'єктивності? Чи, може, його роздратувало те, що цей колишній м'ясник з'явився після міністрового дзвінка? Раніше міністр не втручався в такі справи…

Коли до поліції з'явилась секретарка Луїза Бурже, він ні на мить не посумнився в правдивості її слів. Він був також переконаний, що історія, яку розповіла йому Мартіна, була невигадана. Фердінанд Фюмаль був із тих, кому образити жінку — що раз плюнуть. Не дивно, що секретарка так ненавиділа його і залишалась на службі, сподіваючись зібрати якнайбільше грошей, вийти заміж за Фелікса і купити готель у Ж'єні.

Чи вдовольнилась вона тим, що заробляла у Фюмаля? Адже, коли б вона захотіла, то серед Фюмалевих конкурентів знайшлось би чимало охочих доплачувати їй за різні послуги.

М'ясник казав своїй утриманці:

— Мої слуги та службовці тільки й дивляться, щоб украсти…

Чи не мав він рації? Досі Мегре не зустрів жодної людини, яка б хоч трохи симпатизувала Фюмалю. Всі залишалися в нього на службі проти волі.

Зі свого боку Фюмаль не зробив нічого такого, за що його слід було б любити. Навпаки, можна подумати, що він відчував якусь таємну насолоду, викликаючи загальну ненависть до себе. Він бачив її не один день, не один місяць, і навіть не один рік і вже міг звикнути до неї. Чому ж раптом учора він прибіг до поліції шукати захисту? Що його злякало? На якого біса йому потрібно писати анонімні листи до самого себе? А може, секретарка бреше? Тоді хто їх автор?

Може, в нього раптом з'явився ворог, який був небезпечніший за інших? Чи, може, просто хтось захотів раз назавжди відкараскатись від нього?

Все можливо. Мегре ретельно дослідив не тільки самі листи, а й зразки рукопису Фюмаля та Луїзи Бурже. Він навіть звернувся про допомогу до одного з найкращих паризьких спеціалістів.

Мегре підійшов до телефону в кабінеті Фюмаля і подзвонив у лабораторію.

— Моерс? Вже є результати?

Перед ним постала затемнена лабораторія і принишклі експерти, які вп'ялись очима в екран з чорними карлючками літер.

Монотонним голосом Моерс доповів, що на всіх листах виявлені лише три типи відбитків — Фюмаля, Мегре і Люка! На першому, крім того, є відбитки Луїзи Бурже.

Це не розходилось з тим, що розповіла сама секретарка, яка відкрила лише перший лист і не торкалася решти.

З другого боку це нічого не доводило: вона була досить розумна, щоб писати ці листи в рукавичках.

— А почерк?

— Ми над цим ще працюємо. Вся складність у тому, що це написано друкованими літерами. Поки що все свідчить за те, що листи писав сам Фюмаль.

В сусідньому салоні тривав опит: людям влаштовували очні ставки, потім розводили по окремих кімнатах. Мегре перечитував протоколи.

Шофер Фелікс підтвердив свідчення Луїзи Бурже. Це був невисокий кремезний чоловік, чорнявий, з досить нахабним поглядом.

Запитання: Ви коханець Луїзи Бурже?

Відповідь: Ми заручені.

Запитання: Ви спите з нею?

Відповідь: Спитайте у неї.

Запитання: Ви проводите більшість ночей у її спальні?

Відповідь: Якщо вона цього не заперечує, то це так.

Запитання: Коли ви сподіваєтесь одружитись?

Відповідь: Коли настане час.

Запитання: Що ви маєте на увазі?

Відповідь: Раніше ми повинні зібрати певну суму грошей.

Запитання: Що ви робили до того, як найнялись до пана Фюмаля?

Відповідь: Працював у м'ясній крамниці.

Запитання: Він сам запропонував вам перейти до нього?

Відповідь: Коли він купив ту крамницю, де я працював, то помітив мене і запитав, чи я вмію водити машину. Я відповів, що мій обов'язок — розвозити м'ясо покупцям.

Запитання: Луїза Бурже тоді вже працювала в нього?

Відповідь: Ні.

Запитання: Ви не були з нею знайомі?

Відповідь: Ні.

Запитання: Ваш хазяїн рідко ходив пішки?

Відповідь: У нього було три машини.

Запитання: Сам він не вмів водити?

Відповідь: Ні. Всюди возив його я.

Запитання: Навіть на вулицю Етуаль?

Відповідь: Так.

Запитання: Вам відомо, з ким він там зустрічався?

Відповідь: Із своєю кралею.

Запитання: Ви знайомі з нею?

Відповідь: Я