Читати книгу - "Quid est Veritas?"

430

За молодих літ авторка чула часто цю легенду, в яку на півдні Франції дуже вірили.

(обратно) 431

Є й такий переказ. Але історично лише відомо, що Понтій Пилат, колишній прокуратор Юдеї, помер у своїх маєтках біля Вієнни. Його могили досі не знайдено. А чому, це з’ясовує дуже популярна в Провансі легенда, використана авторкою у XIV розділі.

(обратно) 432

З листів Корнелії, матері Ґракхів.

(обратно) 433

Procul a terra, «далеко від землі». Procula означає «далека».

(обратно) 434

Римляни вірили, що кожна людина має свого «Генія-покровителя», щось, як є християнський «Ангел-охоронець», який охороняє людину від небезпек, грішних та лихих вчинків і веде людину на дорогу правди.

(обратно) 435

Квінтус Гораціус Флаккус, славний римський поет (приблизно 68 р. перед P. X.). Характером своїм був дуже незалежний і не мав ніякого бажання слави.

(обратно) 436

Gloria Romanorum — слава римлян, Риму.

(обратно) 437

Unctrix — масажистка.

(обратно) 438

Унктуарій — приміщення, призначене на виконання масажів та намащень.

(обратно) 439

Псалтрія — співачка.

(обратно) 440

Аполлон-Сотер — Аполлон-Спаситель, що рятує і зціляє. Слово «сотер» — грецьке.

(обратно) 441

Так вірили жерці та жриці Аполлона, а також їхні адепти-вірники, що зверталися до цього бога.

(обратно) 442

Toga ferialis — святкова одежа.

(обратно) 443

Пісціна — басейн. У термах робили його настільки великим, щоб можна було в ньому плавати. Домашні терми мали басейн лише на одну людину, терми громадські — на кількоро, навіть на кілька десятків людей.

(обратно) 444

Хворобами духа називали жерці Аполлона нервові хвороби.

(обратно) 445

Із староєгипетських, так званих «медичних папірусів». Дещо з них згадували ще дельфійські жерці, дещо мали записане самі. Єгипетські «медичні папіруси» дуже численні, багато їх знайдено. І на диво сьогоднішнім лікарям, з них видно, як тоді вже багато дечого знали. Напр., Єгипет уже знав штучні зуби (з слонової кістки) й штучне око.

(обратно) 446

Ітака — батьківщина Одіссея.

(обратно) 447

Елізіум — рай, місце, де перебувають «душі блаженні». Крім того, римляни знали ще пекло, «Тартар», а греки — «Гадес», де каралися душі злих. Душі, що не були ні добрі, ні злі й не чинили ні добра, ні зла, йшли «на поля асфоделів» (або у «лімби»), де не було ні світла, ні пітьми, лише «присмерк». І там вони не знали ні радості, ні болісті, втрачали пам’ять і не могли згадувати. Не знали також ні надії, ні мрії, ні снів. Тому греки й римляни казали про людину до всього байдужу, що вона «за життя вже блукає полями асфоделів».

(обратно) 448

Парсійські вірування. Парси — поклонники «Святого Світла», найстаршої в Персії віри.

(обратно) 449

З дельфійських містерій.

(обратно) 450

З дельфійських містерій.

(обратно) 451

Римляни дуже любили й дорого цінили гарні, темні й чисті аметисти за їхню барву: «найдорожчий пурпур».

(обратно) 452

Унівіра (Univira). У Старому Римі так називали жінку, що прожила в подружжі тільки з одним чоловіком, не розвелася з ним (що було частим явищем) і не одружилася ще раз, залишившись удовою.

(обратно) 453

Єгиптяни вірили, що людина складається з тіла, духа (чи душі) і з «Ка», «зоряного двійника» людини.

(обратно) 454

Такі книги збереглись, і багато з того, що написано в цьому розділі, написано на підставі поглядів та спостережень дельфійських жерців, які передусім лікували хвороби, що ми їх сьогодні називаємо психічними.

(обратно) 455

Так думали також і лікарі у лікарні «La Salpetriere» в Парижі,