Читати книгу - "Зброя, мікроби і сталь -"

на своїх євразійських двійників за розміром, кількістю населення, багатомовним складом, офіційними релігіями та утворенням в результаті завоювання дрібніших держав. В Америці це були єдині політичні утворення, спроможні мобілізувати ресурси для реалізації громадських проектів у тих масштабах, що й багато євразійських держав, тоді як сім європейських держав (Іспанія, Португалія, Англія, Франція, Голландія, Швеція і Данія) мали ресурси для здобуття американських колоній протягом 1492—1666 років. Було в Америці ще чимало вождівств (деякі з них фактично являли собою дрібні держави) у тропічній Південній Америці, Мезоамериці за межами ацтекської влади та на південному сході СІЛА. Решта Америки була організована не вище рівня племені або ватаги.

Останній безпосередній чинник, який ми обговоримо, — письмо. Більшістю євразійських держав керувала письменна бюрократія, а в деяких із них значна частка населення (крім самої бюрократії) також була писемною. Письмо збільшувало могутність європейських суспільств, полегшуючи політичне керування й економічний обмін, мотивуючи й спрямовуючи географічні дослідження і завоювання та даючи доступ до велетенського масиву інформації та людського досвіду, що сягає віддалених місць і часів. Натомість у Америці письмом користувалася тільки еліта невеликої частини Мезоамерики. В імперії інків використовувалася система обліку та мнемонічні засоби, оперті на використання вузликів (так зване кіпу), але вони не могли рівнятися із письмом як засобом передання докладної інформації.

Отже, євразійські суспільства в часи Колумба володіли значними перевагами над корінними американськими суспільствами у харчовому виробництві, мікробах, технологіях (зокрема військових), політичній організації та письмі. Це були головні чинники, які визначали, на чий бік схиляться шальки в ході післяколумбівських зіткнень. Однак ці відмінності станом на 1492 рік становлять лише одноразовий зріз історичних траєкторій, які тягнуться на більше ніж 13 тис. років у минуле в Америці і на значно більший відтинок часу в Євразії. У випадку Америки зріз по 1492 року фіксує кінець незалежної траєкторії розвитку корінних американських суспільств. Тож давайте зараз простежимо попередні стадії цих траєкторій.

У табл. 18.1 зведено приблизні дати появи кардинальних удосконалень у головних «прабатьківщинах» харчового виробництва кожної півкулі (Родючий півмісяць і Китай у Євразії та Анди, Амазонія та Мезоамерика в Америці). В ній також відображено траєкторію розвитку другорядної прабатьківщини харчового виробництва в Новому світі — сходу СІЛА і траєкторію Англії, котра взагалі не була прабатьківщиною, однак долучена до таблиці, щоб демонструвати, наскільки швидко вдосконалення поширювалися із Родючого півмісяця.

Ця таблиця, напевно, нажахає компетентного науковця, оскільки вона зводить украй складну історію до кількох позірно точних дат. Насправді, всі ці дати — лише спроби нанести конкретні точки на континуум. Наприклад, значно більше значення, ніж дата появи перших металевих знарядь, знайдених якимось археологом, має час, коли значна частка всіх знарядь виготовлялася із металів. Однак наскільки повсюдними повинні бути металеві знаряддя, щоб їх вважати «поширеними»? Дати появи одного вдосконалення можуть різнитися для різних частин однієї прабатьківщини. Скажімо, в межах андського регіону кераміка з’явилася десь на 1300 років раніше на еквадорському узбережжі (3100 р. до н. е.), ніж у Перу (1800 р. до н. е.). Деякі дати, як-от час виникнення вождівств, значно важче з’ясувати на основі археологічних матеріалів, ніж дати появи артефактів на кшталт кераміки або металевих знарядь. Деякі дати з табл. 18.1 дуже ненадійні — передусім дати, що стосуються початку американського харчового виробництва. Однак якщо пам’ятати, що ця таблиця — спрощення, вона може добре прислужитися для порівняння історій континентів.

З таблиці випливає, що харчове виробництво почало забезпечувати велику частку раціону людей у євразійських прабатьківщинах на 5 тис. років раніше, ніж в Америці. Відразу слід згадати про застереження: якщо про давність харчового виробництва Євразії питання не виникають, то час його зародження в Америці — предмет гострих суперечок. Зокрема, археологи часто покликаються на значно давніші дати одомашнення рослин, отримані з печери Кошкатлан у Мексиці, печери Ґітареро в Перу та деяких інших американських стоянок, порівняно з датами, які я подаю в таблиці. Ці заяви сьогодні переглянуто із кількох причин: останнє пряме радіовуглецеве датування безпосередньо залишків культурних рослин в деяких випадках дало пізніші дати, тоді як зафіксовані раніше давніші дати базувалися на датуванні головешок деревного вугілля, які вважалися сучасними цим решткам рослин, хоч вони такими, мабугь, не є; до того ж немає певності щодо одомашненого стану давніших рослин, котрі могли бути всього лише зібраними дикорослими плодами. Проте навіть якщо одомашнення рослин таки розпочалося в Америці раніше, ніж показують дати із табл. 18.1, рільництво, безумовно, стало головним джерелом більшої частини споживаних людьми калорій та основою для осілого способу життя в американських прабатьківщинах значно пізніше, ніж у євразійських.

Таблиця 18.1. Історичні траєкторії Євразії та Америки

Приблизні дати

Євразія

прийняття

Родючий півмісяць

Китай

Англія

Одомашнені рослини

8500 р. до н.е.

до 7500 р. до н. е.

3500 р. до н.е.

Одомашнені тварини

8000 р. до н. е.

до 7500 р. до н. е.

3500 р. до н.е.

Кераміка

7000 р. до н. е.

до 7500 р. до н. е.

3500р. до н.е.

Села

9000 р. до н. е.

до 7500 р. до н. е.

3000 р. до н.е.

Вождівства

5500 р. до н.е.

4000 р. до н. е.

2500 р. до н. е.

Поширені металеві знаряддя або артефакти (мідні або бронзові)

4000 р. до н. е.

2000 р. до н. е.

2000 р. до н. е.

Держави

3700 р. до н. е.

2000 р. до н. е.

500 р.н.е.

Письмо

3200 р. до н.е.

до 1300 р. до н.е.

43 р. н. е.

Поширені залізні знаряддя

900 р. до н. е.

500 р. до н. е.

650 р. до н. е.

У цій таблиці подано приблизні дати повсюдного прийняття важливих нововведень одомашнення тварин не враховує собаки, котру було одомашнено раніше, ніж появи вождівств виснувано з археологічних спостережень за ієрархією поховань, історичних фактів: див. текст з приводу деяких з-поміж великої кількості важливих

Як ми переконалися в розділах 5 і 10, лише кілька відносно невеликих місцевостей кожної півкулі стали «прабатьківщинами», на яких незалежно постало харчове виробництво і поширилося звідти на інші регіони. До таких прабатьківщин належать Родючий півмісяць і Китай у Євразії та Анди, Амазонія, Мезоамерика й схід США в Америці. Темпи поширення найважливіших досягнень найлегше з’ясувати для Європи завдяки великій кількості археологів, які там попрацювали. Як видно з прикладу Англії, після прибуття сюди харчового виробництва та сільського способу життя із Родючого півмісяця зі значною затримкою (5 тис. років), подальші зволікання, як-от у прийнятті Англією вождівств, державності,