Читати книгу - "Цілитель Азаринту, Рейгар"

Масляні лампи освітлювали кімнату теплим світлом, стеля досить низька, в центрі стояв один широкий деревяний стіл. Були присутні ще двоє людей. Однією з них була Кертін, висока жінка, яка сиділа на стільці з набором документів, розкладеними на столі перед нею. Інший був чоловіком, якого Фаня бачила кілька разів на їхній базі. Маркас. Один з учених і маг порожнечі.

.

Чоловік їй не сподобався, почувши деякі чутки.

Ви вижили. А як щодо інших? — спитала Кертін, не глянувши на неї.

.

— Ліліт убила їх, — сказала Фаня. Вона не пропустила посиленого тиску пера Кертіна на аркуш паперу.

— Хм, хотів би я це побачити, — сказав Маркас, підводячи на неї очі. Він сидів, підтягнувши одне коліно до грудей, чоловік досить худий, більша частина його волосся зникла, незважаючи на його молодий вигляд. Він теж не виглядав поголеним. Очі в нього були дивного чорного, майже фіолетового.

– 194

Маг порожнечі – рівень 194

.

— Ти б не була жива, якби мала, — сказала Фаня.

.

Здавалося, він на мить замислився, перш ніж легенько кивнув сам собі. — Вірно. Це могло бути незручно.

— Сподіваюся, ви підготували свій звіт, — сказав Кертін, не підводячи очей.

.

Я памятаю, що сталося, так, - сказала Фаня. Вона заплющила очі на жінку на частку секунди, перш ніж Кертін повернулася до свого письма. Вона настільки звикла до влади, що бентежилася, коли хтось виявляв хоч найменший бунт. Фаня працювала з багатьма такими ж людьми, як вона, і вона знала, коли можна щось наполягати або ігнорувати. Вона була надто важливою для Кертіна, а тепер, коли інші загинули, вона була надто важливою. Незабаром послідує підвищення зарплати, хоча вона не почала б переговори прямо тут. Це було б просто грубо.

Вона сіла і пригостила себе теплим супом і вином, хоча б для того, щоб відволіктися від того, що Ліліт цілком може зявитися в цій кімнаті в будь-який момент. Вона активувала кілька своїх заклинань під час їжі, про всяк випадок.

Ця жінка дійсно зробила зі мною номер. І сьогоднішній день не допоміг.

Вона відчула, як тепло проходить по її тілу, коли вона їсть суп. У поєднанні з вином вона зрозуміла, наскільки напруженою вона була. Мені знадобиться кілька десятків чоловіків, які допоможуть мені зарядитися енергією після цієї пригоди. Вона подумала про кілька своїх недавніх сеансів, прикусивши нижню губу, перш ніж зосередитися. Все свого часу.

Ви стурбовані? Ти захована, — спитав Маркас, дивлячись у її бік.

Як ні? Вона його не питала. Чоловік її мало цікавив. Вона закінчила трапезу через пятнадцять хвилин, випивши пляшку вина, перш ніж двері знову відчинилися, і кремезний чоловік відійшов убік, щоб дозволити двом людям увійти.

Першою була бліда жінка з вогненно-рудим волоссям, ластовинням на обличчі, карими очима, що вловлювали мешканців кімнати, коли вона проходила повз великого чоловіка. Вона була одягнена в хитромудру майже чорну шкіряну сукню, пошиту, як здавалося, і для подорожей, і для відвідування балів. На її коричневому поясі звисала одна тонка піхва. Вона підняла руку, кілька непоказних кілець відбивали тепле світло в кімнаті. Магія пульсувала від однієї з них, перш ніж її погляд зупинився на Фані.

.

— Я була б вдячна, якби ти не ховався, — сказала вона з яскравою посмішкою, хоча її очі здавалися трохи дивними.

Дикий так, як Фаня не могла вмістити. Таких виразів вона не бачила у своєму житті, а ті, які можна було б порівняти, вона хотіла б забути. Вона зробила, як їй сказали, прибравши свою магію, наливши собі ще один келих вина. Елізабет Пірс, подумала вона, приймаючи жінку, яку досі бачила лише здалеку. Не тієї, яка займалася вбивцями та торгівлею. Принаймні так вона думала.

– 285

Майстер рапіри – рівень 285

Другим, хто увійшов, був молодий чоловік з мінливими очима, його спина трохи зігнута, а руки заламувалися. Він носив прекрасний комплект шкіряних обладунків, такого ж темно-коричневого і майже чорного кольору, як і Єлизавета.

– 209

Маг крові – рівень 209

?

Це ті люди, з якими мав справу Кертін?

.

Двері були зачинені за ними, перш ніж вони зайняли свої місця навпроти тих, хто вижив.

.

Перед Елізабет зявився чайний сервіз, перш ніж вона налила собі чашку. — Зараз. Я просто їхав кілька годин замість того, щоб скористатися зручними воротами Акордів. Я розумію, що ви б не кликали мене сюди, якби це не було терміново, правда ж, Кертін? Вона сьорбнула зі своєї чашки і посміхнулася, майже розпусно, але нічого сексуального.

.

Фаня уникала дивитися на свої карі очі. Двоє людей, щоб налякати її в один день. Це справді був цікавий час опинитися на її місці.

.

— Я закінчив свій звіт, — сказав Кертін і підсунув папери ближче до Пірса.

— Вбивця, розкажи мені, що сталося, — сказала натомість Елізабет, дивлячись на Фаню.

.

Група Вартових знайшла і проникла в торгове місце в Нарі, обладнане одним з наших воріт телепортації. Ми вбили двох з них і знищили всі докази, залишені через ворота після активації послідовності самознищення. Ми приїхали і зруйнували інші ворота, — сказала вона, а потім ковтнула. Менш ніж через хвилину зявилася Чорна Смерть, за нею зявилися срібні машини та команди цілителів високого рівня. Я вже сховався, виїхавши, як тільки почалися бойові дії.

Вона побачила, як сіпнулося праве око Елізабет, перш ніж вона вдарила кулаком у добре зроблений чайник. Рідина і шматочки порцеляни розтікаються по столу. Вона підняла один палець і показала ним на Фаню. Ілея. Її імя. Це Ілея. Не чорна смерть. Не Ліліт. Чи не . Або що-небудь ще. Це Ілея.

Фаня лише кивнула. О, у цього є проблеми. Краще поводьтеся, інакше я здеру з шкури і помру в якійсь прихованій вязниці. Ексцентричний чай і театральні розбиття нагадали їй чимало впливових людей, яких вона зустрічала раніше. Це, в поєднанні з усім іншим, що вона бачила про Елізабет досі, намалювало похмуру картину. За ним їй подобалося спостерігати з дуже безпечної відстані.

?

— Як вона пішла за нею? — спитала Елізабет за мить, витираючи обличчя білим шматком тканини.

.

— Не знаю, — сказала Фаня.

.

Пірс подивився на інших.

.

Кертін похитала головою.

Це захоплююче. Вона знову відкриває нові способи бути непередбачуваною, - сказав Маркас, перш ніж посміхнутися. Він посміхнувся насупленому обличчю Елізабет.

.