Читати книгу - "Цілитель Азаринту, Рейгар"

.

— Чесно, — сказала Ілея, перевіряючи свої повідомлення.

– 903

Ви перемогли – рівень 903

623 –

Вічний Аркан досяг 623 рівня – Нараховано пять очок характеристик

620

Попелястий титан досяг 620-го рівня – Надано пять очок характеристик – Присуджено одне очко навичок ядра

613 –

Споконвічний арбітр досяг 613-го рівня – присуджено одне очко статистики

3 9

Викривлення реальності досягає 3-го рівня 9

3 16

Стійкість до прокляття досягає 3-го рівня 16

19

Опір магії звуку досягає 19-го рівня

– 2 1

Опір магії звуку – 2-й рівень 1

2 2

Опір магії звуку досягає 2-го рівня 2

–

Ви пережили використання божественного артефакту – нараховано одне очко навички

Ні навичок, ні чогось для молотка. Принаймні ключовий момент, на мою думку. Тобто до цього я навіть не користувався ним? Як далеко це взагалі може зайти? Раніше його потрібно було заряджати. Хм.

.

Ілея подивилася на молоток, перш ніж змусити його зникнути.

.

Здається, ми все зясували, - сказав Кіріан.

— Можливо, — сказала вона і подивилася на свій статус. Десять основних пунктів. Всі її навички вже були вдосконалені. Я міг би додати модифікатор класу на десять балів.

Вона деякий час розглядала цей варіант, перш ніж знову закрити свій статус, вирішивши поки що набрати більше балів. Зрештою, один варіант все ж таки був заблокований.

.

Давайте швидко перевіримо місце, — сказала вона перед тим, як вони пролетіли через обєкт. Виявилося, що він був призначений для виробництва Вартових, хоча Ілея не могла зрозуміти, яка версія. Вона прийняла на себе роль Катів через високий пріоритет, який Акі надав цьому місцю. Значна частина виробничих машин була пошкоджена або повністю знищена, можливо, через звуки або світло, які вони випромінювали, що стало мішенню для монстрів, які обрали це підземелля як житло.

Вони знайшли невелику печеру, що примикає до підземелля, Ілея використовує свої багаття, щоб очистити яйця в гнізді монстрів. І жодної королеви не було видно, подумала вона, нудьгуючи зітхнувши. Ну, принаймні, мені довелося перетворитися на кістяного монстра. Одна перевага цього занурення.

— Ти, здається, сердишся, — сказав Кіріан.

?

Сердитий? Ні. Можливо, розчарований. Я хочу боротися з чимось небезпечнішим, ніж ці звукові комахи, - сказала вона.

.

Він засміявся. — Звичайно. Так. Ви також не зобовязані цього робити, просто говорити.

?

— А хай знайдеш заховані чотири знаки? Я так не думаю, — сказала Ілея, коли вони полетіли назад до воріт. Будемо сподіватися, що наступна буде трохи складнішою, - додала вона і тріснула шиєю.

— Згоден, — промовив металевий колос, і магія прокляття потекла по його обладунках, коли ворота активувалися.

.

Вдалині Вілла кинула ще один камінь у дерево. Цього разу вона виявилася правдою. Вона посміхнулася, використовуючи свій попіл, щоб вирізати ще один шматок зруйнованої будівлі. Верхнього поверху не було зовсім, другого – принаймні частково. Теплий вітер торкався її щік, коли вона відводила руку назад і знову кидала. Цього разу вона промахнулася. Блядь. Вона прикликала попелястого примірника і змусила його стріляти в дерево луком.

!

Я буоо

Хмара затулила одне з сонць, інше засліпило її.

Вона відкотилася вбік. Мені потрібен Опір Світлій Магії другого рівня. Вона постукала по камяній підлозі і зітхнула, знову сідаючи. Село було порожнє. Люди або втекли, або були вбиті, як і багато поселень на колишніх землях Баралії. Дивні монстри атакують, з цього напрямку. Вони, звичайно, знайшли сліди, але нічого не зявилося.

Вілла подумала, що за допомогою воріт телепортації вони можуть постійно боротися з монстрами. Чесно кажучи, вони набагато частіше билися з монстрами, але зараз вони цього не роблять. І це дратувало.

Не те, щоб ми навіть наблизилися до того, щоб бути такими сильними, як звичайний Страж. Лайно. Лайно. С ч и т. Вона змусила свою копію випустити ще одну стрілу, а сама покотилася по підлозі.

.

На першому поверсі зявилася Ембер, позіхаючи, потягуючись. Вона почухала щоку і подивилася на Віллу. — Ти знову неспокійний.

— А ви, хлопці, занадто багато спите, — відповіла Вілла.

С... вибачте, — сказав Ембер, дивлячись у підлогу.

Богами, подумала Вілла і закотила очі. Вона телепортувалася до жінки і вщипнула її за щоки. Зупиніться. Вибачення. Це. Дратує.

.

Я с.. — заїкнувся Вартовий.

.

Вілла закотила очі і відпустила, дивлячись на опорну балку, яка все ще залишалася. Вона примружила очі і побігла, підстрибнувши, перш ніж спробувати приземлитися на вершину. Вона вдарилася об дерево під незручним кутом, впала, перш ніж покотилася, щоб зловити себе. Хм. Вона знову побігла і стрибнула.

.

З пятої спроби їй це вдалося, хихикаючи, балансуючи на вершині балки.

– Перестань блядь, – сказала Фібі з сільської площі.

? ! .

— Що? Я тебе не чую! — вигукнула Вілла, хихикнувши.

.

Ми не знайшли жодних слідів, - сказала Фібі.

Вілла стрибнула вниз, перш ніж телепортуватися. — Так, я ж казав тобі. Монстра тут немає.

.

– Ти надто близько, – сказала Фібі і трохи відштовхнула її.

?

Вілла посміхнулася і підняла брови. Вона червоніє. Як. Дуже. Цікавий. І тут я подумала, що їй подобається тільки Міла. Гадаю, вона ще не зробила жодного кроку. Розчаровані?

— Чого ти так на мене дивишся? — запитала Фібі.

Вона посміхнулася. Без причини. Зовсім.

— У всякому разі. Чи варто повертатися до Рейвенхолла? Ми могли б тренувати деякі опори, - сказала Фібі.

? ,

Або ми могли б дослідити трохи більше? Не тут, це нудно. Можливо, в Їннахоллі є щось цікаве, - сказала Вілла.

У нас має бути трохи відпустки, - сказав Ембер. Тренування з опором — це не те.

.

Я згоден, тож подивимося, чи є що робити. Можливо, комусь потрібні цілителі, - сказала Вілла. Це село відстій.

.

Фібі знизала плечима. — Тоді ти ведеш, авантюристу.

.

Вілла показала язика, але при цьому підписала рукою. Угода в даному випадку.

Вони швидко рушили до найближчого містечка, не знайшовши жодних слідів чудовиська, яке напало в околицях. Якщо він зявиться знову, вони можуть знайти більше. Або для його пошуку потрібна була більш спеціалізована команда.

Містечко Меріна в східній частині колишньої Баралії не було великим. Він не славився особливо оборонними стінами або цікавою географією. Тут також не виробляли товарів, які шукали на рівнинах. І все