Читати книгу - "Гола економіка. Викриття нудної науки"

Brothers оголосив про банкрутство, відсотки на тримісячні векселі Скарбниці США впали нижче нуля, а це означало, що номінальна відсоткова ставка стала від’ємною. Прикметно, що інвестори платили за щось більше, ніж мало би їм повернутися через три місяці. Для продуцентів політики це було ознакою паніки. Кейт Геннессі, директор Національної економічної ради в Білому домі, казав Джеймсові Стюарту із The New Yorker: «Відсотки Скарбниці стали від’ємними! Люди йшли на втрати, щоб захистити свої гроші». (Прим. авт.)(обратно) 217

Stephanie Strom, “Deflation Shackles Japan, Blocking Hope of Recovery,” New York Times, March 12, 2001.

(обратно) 218

6. N. Gregory Mankiw, Principles of Economics (Fort Worth, Tex.: Dryden Press, 1998), p. 606.

(обратно) 219

Stephen G. Cecchetti, “Crisis and Responses: The Federal Reserve in the Early Stages of the Financial Crisis,” Journal of Economic Perspectives, vol. 23, no. 1 (Winter 2009).

(обратно) 220

“The Very Model of a Central Banker,” The Economist, August 27, 2009.

(обратно) 221

Thomas Jaffe and Dyan Machan, “How the Market Overwhelmed the Central Banks,” Forbes, November 9, 1992.

(обратно) 222

Сорос позичив величезну суму в британських фунтах і негайно купив за неї сильніші валюти, такі, як німецька марка. Коли британці фактично вийшли з ERM і девальвували фунт, він обміняв свої валютні активи назад, отримавши більше фунтів, ніж на початку позичав. Він повернув свій борг і зберіг різницю. Числа свідчать про високу інтуїцію. Припустімо, що Сорос позичив 10 мільярдів фунтів і негайно обміняв їх на 10 мільярдів німецьких марок. (Знехтуємо курсами обміну й точними сумами, щоб легше оперувати числами.) Коли фунт девальвувався, його вартість впала більш ніж на 10 %, тобто фактично 10 мільярдів німецьких марок купили 11 мільярдів фунтів. Сорос обміняв свої 10 мільярдів німецьких марок на 11 мільярдів фунтів. Він повернув свою позику в розмірі 10 мільярдів фунтів і залишив мішок грошей собі (точніше сказати, своїм інвестиційним фондам). Сорос додав до заробленої валюти ще й ставку парі щодо того, як девальвація вплине на європейські акції й облігації. (Прим. авт.)

(обратно) 223

Anatole Kaletsky, “How Mr. Soros Made a Billion by Betting Against the Pound,” The Times of London, October 26, 1992

(обратно) 224

Економісти розрізняють номінальний курс обміну, що є офіційним курсом, за яким одну валюту можна обміняти на іншу (числа, показані на табло в обмінному пункті), та реальний обмінний курс, що враховує інфляцію в обох країнах і тому є кращим індикатором змін купівельної спроможності валюти відносно інших валют. Наприклад, припустимо, що долар США можна поміняти у вашому місцевому банку на 10 песо. Ще припустимо, що (1) інфляція у США дорівнює нулю, а в Мексиці 10 % річних; і (2) через рік ваш місцевий банк обмінюватиме один долар на одинадцять песо. У номінальних термінах долар США піднявся відносно песо на 10 % (кожний долар купує на 10 % більше песо). Однак реальний курс обміну взагалі не змінився. Ви отримаєте на 10 % більше песо в обмінному пункті, ніж рік тому, однак через інфляцію протягом року кожне песо тепер купує на 10 % менше товарів, ніж раніше. Внаслідок цього загальна купівельна спроможність песо, які ви отримали від касира банку за свої сто доларів, точнісінько така сама, як і купівельна спроможність (меншої суми) песо, отриманих за ваші сто доларів рік тому. Усі звернення до курсів обміну для рівноваги в цьому розділі стосуються реального курсу обміну. (Прим. авт.).

(обратно) 225

Renminbi — узагальнена назва грошей у Китаї, прямий переклад — «народні гроші». Офіційна назва грошової одиниці в Китаї — юань.

(обратно) 226

“Big Mac Currencies,” The Economist, April 25, 2002.

(обратно) 227

Мережа універмагів, де продавалися здешевлені товари.

(обратно) 228

Sylvia Nasar, “Weak Dollar Makes U.S. World’s Bargain Bazaar,” New York Times, September 28, 1992.

(обратно) 229

Ian Rowley, “Why Japan Hasn’t Stopped the Yen’s Rise,” Business Week (online), January 15, 2009.

(обратно) 230

Paul Krugman, “Misguided Monetary Mentalities,” New York Times, October 12, 2009.

(обратно) 231

Maurice Obstfeld and Kenneth Rogoff, “The Mirage of Fixed Exchange Rates,” National Bureau of Economic Research Working Paper W5191, July 1995.

(обратно) 232

Anthony Ramirez, “Pepsi Will Be Bartered for Ships and Vodka in Deal With Soviets,” New York Times, April 9, 1990.

(обратно) 233

Peter Gumble, “Iceland: The Country That Became a Hedge Fund,” CNN Money.com, December 4, 2008.

(обратно) 234