Читати книгу - "«Привид» не може втекти"

гроші для оплати замовлення. Ювелірові я відрекомендувалася Тамарою Ільківною, дружиною завідуючого промтоварним магазином — так велів Бадюк. Того ж дня за вказівкою Бадюка я вилетіла в Москву і там на Головпоштамті кинула листа, якого він мені дав. Лист було адресовано у Сосновське до запитання Білоцерківському.

Головуючий. Як вам відрекомендувався Бадюк?

Кочерянц. Він назвався Лежнєвим Василем Тимофійовичем. Про те, що він Бадюк і хто такий Лежнєв, я дізналася тільки на попередньому слідстві.

Прокурор. Коли ви прилетіли в Сосновське і коли були у ювеліра?

Кочерянц. Я прилетіла в Сосновське вранці 12 серпня; того ж дня пішла до ювеліра і тоді ж вилетіла в Москву.

Адвокат Пославський. Бадюк повернув вам оригінали негативів?

Кочерянц. Обіцяв, але не повернув. Зате відбитки з цих негативів він вислав на гагринську міліцію, вказавши мою адресу, прізвище й абверівську кличку.

Прокурор. У мене запитання до підсудного Бадюка. Бадюк, з якою метою ви це. зробили?

Бадюк. Щоб заплутати слідство.

Прокурор. Лист, про який казала свідок, сфабрикували ви?

Бадюк. Я зробив це одразу після арешту Вукаловича, розуміючи, що на всю адресовану йому кореспонденцію буде накладено арешт.

Головуючий оголошує, що всіх свідків, викликаних у справі, суд допитав; дали свідчення і звинувачувані. Головуючий питає у прокурора і адвокатів, чи будуть у них додаткові запитання до підсудних і присутніх у залі свідків. Прокурор і адвокати заявили, що в них є додаткові запитання.

Прокурор. Підсудний Палій, на попередньому слідстві і в судовому засіданні ви посвідчили, що 29 червня 1968 року, знаючи, що на квартирі в Анісімової-Рененкамиф організовано оргію, ви попередили про це батьків дівчат, які брали участь у цій оргії. З якою метою ви це зробили?

Палій. Щоб міліція арештувала Анісімову-Рененкампф за утримання кубла розпусти. Вона сама просила мене про це.

Прокурор. Підсудна Рененкампф, це правда?

Рененкампф. Правда. Бадюк умовив мене піти на це, щоб заплутати слідство в справі про вбивство Ганни Щербак. Як я зрозуміла, йото стурбувало, що міліція перевіряє в сосновських аптеках порядок реалізації ефіру.

Прокурор. Що конкретно стурбувало Бадюка?

Рененкампф. Точно не знаю, але здогадуюся, що Вукалович, готуючи вбивство Ганни Щербак, використав придбаний в аптеці ефір як снотворний засіб. Залишки ефіру, очевидно, пішли для підпалу.

Прокурор. Чому ви так думаєте?

Рененкампф. Ефір, у кількості двох літрів, приніс до мене на квартиру Палій за день до вбивства Ганни Щербак. А ввечері 21 червня, напередодні вбивства, цей ефір забрав Вукалович.

Прокурор. Підсудний Вукалович, ви використали ефір для того, щоб приспати Ганну Щербак і підпалити будинок?

Вукалович. Я вже казав, що не вбивав Щербак.

Прокурор. Підсудний Палій, за чиєю вказівкою ви купили в четвертій аптеці ефір?

Палій. За вказівкою Вукаловича.

Прокурор. Підсудна Рененкампф, під час обшуку у вас на квартирі було знайдено непристойні фотографії, серед яких було кілька фото Ганни Щербак. Ви фотографували її з метою завести в оману слідство?

Рененкампф. Спочатку мета була інша. У фототеці, яку ми знайшли в тайнику, не було відповідного знімка Ганни Щербак. А Бадюк хотів мати матеріали, які компрометували б Ганну Щербак.

Прокурор. Після того як такий матеріал було сфабриковано, Бадюк все-таки наказав убити Ганну Щербак?

Рененкампф. Не знаю, але гадаю, що Бадюк усумнився в її покірності. До того ж мені відомо, що він обрав її квартиру для побачення з якимось приїжджим іноземцем. Цю людину за вказівкою Бадюка зустрів у аеропорту Павло Чухно і одвіз на квартиру до Ганни Щербак.

Прокурор. Ви гадаєте, Щербак убили тому, що вона була свідком цієї зустрічі?

Рененкампф. Її вбили, бо вона знала, хто такий Бадюк. З молодих про це знав Павло Чухно. Його теж убили.

Бадюк (репліка з місця). Я протестую! Ви допитуєте психічно неповноцінну жінку!

Головуючий. Підсудний Бадюк, утримайтеся від реплік. Вашу заяву про божевілля підсудної Рененкампф заперечує психіатрична експертиза.

Адвокат Пославський. У мене запитання до мого підзахисного. Розкажіть, Бадюк, що сталося 30 грудня 1943 року в так званому Мисливському замку?

Бадюк. В цей день частини Червоної Армії після навального просування вийшли до північно-східної околиці Сосновського і зав’язали бій з великими з’єднаннями гітлерівців. Удар радянських військ був несподіваний. В місті почалася паніка. Полковник Улінгер, який щойно повернувся з Берліна, попросив мене виїхати з ним на учбово-випробну базу абвер-частини, розташовану в Мисливському замку, щоб вивезти звідти деякі документи, а також цінності, які там зберігалися. Коли ми приїхали в замок, там уже господарювали есесівці. Керівника Русанівської учбово-випробної бази майора фон Бюлова ніде не було. В його кабінеті ми знайшли порожній сейф і попіл од спалених паперів. Полковник Улінгер нервував. Незадовго перед тим він признався мені, що підозрює фон Бюлова у зв’язках з американською розвідкою. Улінгера непокоїли головним чином фотодосьє особливої агентури, а також цілість так званих «синельниківських» брильянтів, які були у фон Бюлова. Його помічник сказав нам, що бачив майора з двома дівчатами з обслуговуючого персоналу у східній прибудові. Я добре знав замок. У східній прибудові був вхід до величезних підвальних приміщень, що являли собою справжній лабіринт. Ми не одразу знайшли там майора. Потім почули пістолетні постріли і жіночий крик. Фон Бюлова застали на місці злочину — він ще не встиг сховати пістолет. Біля його ніг лежали закривавлені дівчата. Їхні плаття, так само як і мундир майора, були в землі й пилюці. Фон Бюлов пробував чинити опір, але я обеззброїв його. На запитання, де фотодосьє і брильянти, фон Бюлов не відповів. Тоді Улінгер велів арештувати його, а сам заходився шукати тайник. Він не сумнівався, що майор сховав брильянти і негативи в підвалі. Та в цю мить прибіг абверівець і сказав, що російські танки прорвалися до Русанівки. Тікаючи з підвалу, я помітив, що одна дівчина ще жива. Я вирішив врятувати її. Мені пощастило винести її у двір, але там на мене накинулися два есесівці — їм